Рішення від 28.03.2007 по справі 22ц-370/2007

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28   березня  2007  року  колегія   суддів  

судової  палати  в  

цивільних  справах апеляційного

суду Закарпатської області в складі:

головуючого -

Ігнатюк Б.Ю.

суддів -  Собослой Г.Г., Беляков

І.І.

при секретарі -

Махмутовій В.Ю.

за участю  

апелянта ОСОБА_1, представника відповідача Боримчук О.М.,

представника

третьої особи Щадей С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду по справаі за

позовом ОСОБА_1до Національної акціонерної страхової компанії

"Оранта", третіх осіб -

МВС України в особі УМВС України у Закарпатській області про виплату

страхової суми ,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2006 року ОСОБА_1

звернувся в суд із позовом до HACK "Оранта", третіх осіб МВС України в особі УМВС

України у Закарпатській області, ОСОБА_2 про стягнення страхової суми в розмірі

171 603.36 грн. та

моральної шкоди в сумі 25

тис. грн.

Позов мотивовано

тим, що він працював в органах внутрішніх справ і в грудні 2003 року займав

посаду заступника начальника Тячівського РВ УМВС - начальника слідчого відділення. При звільненні з роботи

його було обстежено обласною військово-лікарською комісією по висновку якої

його визнано інвалідом 3

групи через травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, пов'язаних

з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і

боротьбі із злочинністю. У зв'язку з цим він має право та отримання страхової

суми в розмірі трирічного грошового утримання відповідно до "Положення про

порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового,

начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ

України" і, виходячи з його місячного утримання в розмірі 4766 грню.76 коп.

така сума становить 171

603 грн.З6 коп.

По даному

питанню він звертався до відповідача, але позитивних результатів не наступило і

тому звернувся до суду. Одночасно просив стягнути моральну шкоду в розмірі 25 тис. грн., яка

йому спричинена тим, що йому було проведено операцію, потрібна повторна

операція, яку не може провести у зв'язку з невиплатою вказаної страхової суми.

Рішенням суду позов задоволено

частково: стягнуто з HACK "Оранта" в користь позивача страхову суму в 26 145 грн., а в

задоволенні позову про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Позивач з

рішенням у частині стягнення страхової суми не погодився, порушив питання про

його скасування в цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення його

вимог про стягнення страхової суми в повному обсязі.

Апеляційна

скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

В судовому засіданні апелянт скаргу з наведених підстав

підтримав.

Справа №22ц-370/07                                                                               Номер рядка статистичного звіту: 17

Головуючий у першій інстанції:

Ляшко С.М. Доповідач: Ігнатюк Б.Ю.

Представник

відповідача та представник третьої особи вважали, що підстав для задоволення

скарги немає.

Заслухавши

доповідача, учасників процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів

вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи

частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до

п.7 постанови KM України від 17

липня 1992 року №393 "Про

порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової

допомоги особам офіцерського складу,

прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової

служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів

внутрішніх справ та членах їх сімей"/ надалі - постанова/

пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення як окладу за останньою

штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військове звання,

процентної ставки за вислугу років та 100%

надбавки. Щомісячна сума по вказаним видам грошового забезпечення позивача

становила 726 грн.25

коп., а за три роки - 26

145 грн.

Однак з таким висновком погодитись не можна.

Факт наявності

права у позивача на виплату витребовуваного ним виду виплати -страхової суми - відповідачем не

оспорюється і тому суд акцентує увагу лише на спірному питанню: на визначенні

місячної суми позивача, яку слід взяти до уваги для визначенні загальної

страхової суми.

Так, вказана

постанова регулює питання порядку призначення пенсії та грошової допомоги

особам, яких вона стосується. В даному ж випадку позивачем поставлено питання

про стягнення страхової суми по загальнообов'язкового державному особистому

страхуванню, що регулюється Положенням про порядок і умови державного

обов'язково страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу

органів і підрозділів внутрішніх справ, затвердженого постановою KM

України від 29.06.1991

року з наступними змінами /надалі -

Положення/ і страхова сума не є видом виплат, яких стосується названа

постанова. Тому до визначення її розміру слід виходити з тих правових

документів, які регулюють дане питання і в яких вони відображені.

І таким

документом є договір державного обов'язкового особистого страхування осіб

рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ

України, укладеного між МВС України та HACK "Оранта".

У п.3.1 та п.3.13. цього

договору поняття грошового утримання прирівняно до поняття середньомісячної

заробітної плати, а порядок визначення середньомісячної заробітної плати

встановлено постановою KM України від 8

лютого 1995 року за № 100 "Про

затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" з наступними

змінами. Цьому Порядку відповідає довідка про грошове утримання позивача

безпосередньо перед його звільненням і таке становило 4744 грн.76 коп. Тому саме

цю суму слід брати для розрахунку виплати страхової суми позивачу і вона

становить за три роки суму позову -

171 тис. 603 грн.36 коп.

При вирішення

даного питання слід застосовувати саме названі нормативно-правові акти,

оскільки вони прийняті на виконання ЗУ

"Про міліцію", на якому і базуються вимоги позивача. Тому

посилання суду першої інстанції при вирішенні цієї справи на нормативно-правові

акти стосовно військовослужбовців є неправильним.

Відповідно до п.4 ч.1

ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції

та ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права, а згідно ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення

у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись

ст.ст.307, 309, 314 ЦПК

України, ст.23 ЗУ

"Про міліцію" судова колегія

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення

Тячівського районного суду від 22

грудня 2006 року

змінити в частині задоволених вимог і в цій частині резолютивну частину його

викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в

користь ОСОБА_1171 тис. 603 грн.36 коп. та в

користь держави держмито в сумі 1700

грн."

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно та може бути

оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

його оголошення.