Постанова
від 17.07.2024 по справі 376/987/24
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/11458/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року м. Київ

Справа № 376/987/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Дубінкіної М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року, постановлену у складі судді Батовріної І.Г.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сквирська міська рада про визнання незаконним та самочинним будівництва та усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою,

встановив:

У квітні 2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити до ухвалення судом рішення по суті спору ОСОБА_1 : вести будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0080 на смузі 1 метр від частини будинку ОСОБА_2 ; вести будівельні роботи на земельній ділянці, де раніше була частина будинку ОСОБА_4 у будинку і яка межує з ділянкою ОСОБА_1 та заборонити вести будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0079 на смузі 1 метр від межі земельної ділянки ОСОБА_2 кадастровий номер 3224010100:01:057:0025.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року - заяву задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення по суті вести будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0079 на смузі 1 метр від межі земельної ділянки ОСОБА_2 кадастровий номер 3224010100:01:057:0025.

У задоволенні вимог у іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на її незаконність, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що, ні в письмових зверненнях заявника, ні в ухвалі про забезпечення позову не міститься посилання на існуючі ризики, факти або докази які свідчили б, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси заявника будуть порушені, на підтвердження чого є належні та допустимі докази.

В оскаржуваній судовій ухвалі підставою заборони проведення будівництва ОСОБА_1 на земельній ділянці кадастровим номером 3224010100:01:057:0079 на відстані 1,0 м від межі земельної ділянки кадастровим номером 3224010100:01:057:0025, яка є власністю ОСОБА_2 є те, що будівництво, яке веде ОСОБА_1 , виходить на територію земельної ділянки позивача, з огляду на матеріали геодезичної зйомки. Позивач в позовній заяві та в заяві про забезпечення позову зазначає, що відповідач будує гараж на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0079, частина якого розташовується на її земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0025, який не вказано в будівельному паспорті, що видавався на забудову земельної ділянки кадастровим номером 3224010100:01:057:0079. Із поданих матеріалі не можливо встановити порушення, про які зазначає представник позивача у заяві про забезпечення позову. В натурі земельна ділянка позивача огороджена, встановлено паркан, по межі земельних ділянок.

Звертає увагу, що проведеними будівельними роботами не пошкоджено майно позивача, встановленого нею паркану. Позивачем не надано до суду доказів, на підставі якого можливо було б встановити той факт про який представник позивача зазначає в клопотанні про забезпечення позову. Надана геодезична зйомка не відображає дійсності меж земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3224010100:01:057:0079, а відображає межу земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:057:0025, але ця межа спільна. Геодезистом, який проводив обміри та встановлював межі земельної ділянки кадастровим номером 3224010100:01:057:0025, дослідження не проводились, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:057:0079, що підтверджується доданими графічними матеріалами та поясненнями геодезиста. Отже, твердження представника позивача, що проведення будівельних робіт, створюють загрозу її житловому приміщенню та нежитловій будівлі гаража, не підтверджені доказами, а тому відповідач вважає, що заборона на проведення будівельних робіт зроблена судом передчасно та безпідставно.

Звертає увагу, що в геодезичній зйомці не зазначено проведення дослідження координат межі земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3224010100:01:057:0079, в частині яка має спільну межу з земельною ділянкою позивача кадастровим номером 3224010100:01:057:0025.

Наголошує, що це вже третя спроба позивача за останні 18 календарних місяців, перешкодити законному будівництву. Перша спроба була зупинена постановою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року в справі № 376/1312/22. Друга спроба була зупинена постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року по справі № 376/918/23. Верховний Суд залишив постанову Київського апеляційного суду

від 13 листопада 2023 року по справі № 376/918/23 без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду в частині відмови у задоволенні вимог про заборону ОСОБА_1 вести будівельні роботи на земельній ділянці 3224010100:01:057:0080 на смузі 1 метр від частини будинку ОСОБА_2 та вести будівельні роботи на земельній ділянці, де раніше була частина будинку ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1 і яка межує з ділянкою ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову в цій частині задовольнити повністю. В іншій частині ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 11.04.2024 залишити без змін.

Вказує, що до заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 додала достатньо доказів, але суд першої інстанції не застосував висновку Верховного Суду у справі № 753/22860/17. Суд першої інстанції оцінює в ухвалі обставини, які не стосуються розгляду справи. У позові та заяві про забезпечення позову зазначено, що ці обставини приватизувати ділянку розглядаються у справі 376/1312/22 та 320/30752/23. Суд звернув увагу лише на факти пошкодження бічної стіни будинку позивача та ігнорує суть загрози для існування будинку та погіршення його використання.

Стверджує, що якщо не забезпечити позов, ОСОБА_1 зведе нову стіну будинку АДРЕСА_2 , яка замурує єдине вікно житлової кімнати у будинку позивача, що унеможливить доступ природного світла і належну вентиляцію, що істотно знижує якість використання будинку у період розгляду справи. ОСОБА_2 категорично не згодна, що в неї не буде вікна у житловій кімнаті.

Вказує, що у будівельному паспорті №6/21 від 16.09.2021 видно, що нова стіна будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 буде зведена без відступу від стін будинку №1 позивача та перекриє вказане вікно. Це підтверджують також фотографії за 29.03.2024, на яких видно, що ОСОБА_1 залив фундамент впритул до стін будинку позивача, в т.ч. під вікном. Однак, суд проігнорував наведені обставини та докази.

ОСОБА_2 бажає укріпити пошкоджений ОСОБА_1 фундамент її будинку АДРЕСА_1 , відновити задню і бічну стіни першого поверху, а також перебудувати дах. Неможливо укріпити фундамент, перебуваючи зсередини, а не ззовні будинку. ОСОБА_1 унеможливлює позивачу зовнішній доступ, адже будує впритул до бічної та задньої стіни будинку позивача. Якщо ОСОБА_1 згідно з будівельним паспортом №6/21 від 16.09.2021 збудує впритул до будинку позивача двоповерховий будинок АДРЕСА_2 з горищем, а також збудує такий самий будинок на ділянці, де раніше була частка будинку АДРЕСА_1 , належна ОСОБА_4 , то відновити доступ до задньої і бічної стін будинку позивача буде неможливо. Позивачу доведеться знести свій будинок, та будувати новий з котловану, адже будинок не підлягатиме ремонту через відсутність доступу.

Суд ігнорує пошкодження задньої стіни, факт лише часткового відновлення обох стін, тріщини у стінах та підлозі від залиття 29.03.2024 бетону упритул до стін будинку позивача, неможливість ремонту будинку позивача, якщо забудова ОСОБА_1 повністю перекриє до нього зовнішній доступ, ігнорує пошкодження, що будуть завдані атмосферними опадами, а також, що без зовнішнього доступу до фундаменту та стін будинку позивачу залишається його знести і збудувати новий будинок.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність доказів причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженням стін будинку та будівельними роботами відповідача, звертає увагу, що у лютому 2024 ОСОБА_1 внаслідок проведення земляних робіт пошкодив фундамент будинку позивача, через це завалились дві стіни будинку позивача, про що свідчать фотографії обвалу стіни. З часом завалилась задня стіна будинку, а згодом і частина бічної стіни будинку позивача.

Звертає увагу, що суд першої інстанції проігнорував надані позивачем наступні докази: заяви ОСОБА_2 до поліції від 04.03.2024 та 05.03.2024 року про звернення на лінію 102 з приводу незаконного будівництва; довідку поліції про звернення позивача до лінії 102, з приводу незаконного будівництва відповідача на ділянці, яка раніше була частиною будинку ОСОБА_4 ; лист від 18.03.2024 року №2373 ВП №1 Білоцерківське РУП ГУНП в Київській області, в якому повідомляється про реєстрацію заяв ОСОБА_2 в ЖЕО та направлення відділком поліцій до ДІАМ листа про проведення перевірки на факт дотримання будівельних норм під час виконання будівельних робіт.

Вказує, що звернулася до ДІАМ з приводу самочинного будівництва ОСОБА_1 . Листом - відповіддю ДІАМ підтвердила про те, що відсутні відомості щодо зареєстрованих повідомлень про початок виконання будівельних робіт на земельних ділянках кадастровими номерами: 3224010100:01:057:0006, 3224010100:01:057:0010, 3224010100:01:057:0080, к.н. 3224010100:01:057:0079, які б надавали право на виконання будівельних робіт.

Вважає помилковим твердження суду про те, що у разі задоволення заяви та накладення заборони на виконання будівельних робіт на ділянці ОСОБА_1 к.н.3224010100:01:057:0080 та на ділянці, де раніше була частка будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , буде мати негативні правові наслідки, оскільки буде констатовано неправомірність володіння спірним майном відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду в оскаржуваній частині залишити без змін.

Вказує, що ОСОБА_1 не надав докази і не заперечував на подані позивачем фотографій, які фіксують ті ж самі контури забудови ОСОБА_1 , що відображені у зйомці.

Звертає увагу на те, що інструментальна зйомка підтверджує, що ОСОБА_1 вийшов за межі забудови на його ділянці, що визначені у будівельному паспорті, і крім того, зайняв частину ділянки позивача, відповідно висновок суду, що існують ознаки порушення прав власності позивача на ділянку. Тому для того, щоб суд мав достатньо часу детально вивчити ці ознаки, і у разі завершення будівництва не було ускладнено/унеможливлено виконати рішення про задоволення позову, необхідно застосувати забезпечення позову, яке просить позивач. Воно не є еквівалентом задоволення позову, і має на меті лише зберегти поточний стан частини будівлі до ухвалення рішення. Забезпечення є раціональним і співмірним.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_2 , просили її задовольнити та заперечували проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просив її задовольнити, заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Інші учасники в судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову по забороні відповідачу вести забудову на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0080 на смузі 1 метру від частини будинку ОСОБА_2 та забороні вести будівельні роботи на земельній ділянці, де раніше була частина будинку ОСОБА_4 і яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_1 кадастровий номер 3224010100:01:057:0080 до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили може мати негативні правові наслідки, оскільки в даному випадку у разі задоволення та накладення заборони буде констатовано неправомірність володіння спірним майном відповідачем, що може мати місце тільки за наслідками вирішення такого спору по суті.

Позивачем не доведено, що здійснення будівництва відповідачем на земельній ділянці 3224010100:01:057:0080, яка належить йому на праві приватної власності порушують права позивача, або перешкоджають їй в користуванні своєю ж власністю (частиною будинку).

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3224010100:01:057:0025 та власником гаражу, який розташований на вказаній земельній ділянці, з огляду на матеріали геодизичної зйомки, з яких вбачається , що нові забудови виходять на територію земельної ділянки позивача, суд вважає, що існують ознаки можливого порушення прав власності позивача, а тому вимога щодо заборони вести будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0079 на смузі 1 метр від межі земельної ділянки ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

З висновками суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - колегія суддів погоджується, з висновками суду першої інстанції про відмову в іншій частині заяви - погоджується лише частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач посилався на те, що в провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сквирська міська рада, в якому позивач просить:

- визнати незаконним та самочинним будівництво, яке веде ОСОБА_1 на земельних ділянках кадастрові номери 3224010100:01:057:0080, 3224010100:01:057:0079, 3224010100:01:057:0085, 3224010100:01:057:0025 та суміжних з ними землях загального користування, в тому числі на території, де раніше знаходилася належна ОСОБА_4 частина житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 житловим будинком АДРЕСА_1 та ділянкою кадастровий номер 3224010100:01:057:0025 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 за власні кошти вчинити дії;

- привести земельну ділянку кадастровий номер 3224010100:01:057:0080, 3224010100:01:057:0079 до попереднього стану, демонтувати усі самовільно побудовані конструкції, закопати котлован та відновити межі і верхній шар ґрунту;

- привести територію, де раніше знаходилася належна ОСОБА_4 частина житлового будинку до попереднього стану, демонтувавши усі самовільно побудовані на них конструкції, відновити межі і верхній шар ґрунту;

- демонтувати паркан, що перешкоджає вільному доступу ОСОБА_2 (прохід, під`їзд) до стін її частини житлового будинку з метою їх використання та обслуговування.

Вказані будівельні роботи позивач ОСОБА_2 вважає самочинними, та такими, що істотно порушують будівельні норми. З метою збереження теперішнього стану майна позивача та уникнення ускладнення виконання рішення суду, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є власником частини житлового будинку АДРЕСА_1 в розмірі 26/100 частин, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0085, також є власником земельної ділянки кадастровий номер 3224010100:01:057:0025, на якій розташований гараж за адресою: АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_2 ..

З доданого до заяви витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 3224010100:01:057:0085, що розташована по АДРЕСА_4 , площею 0,0104 га вбачається, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Позивач ОСОБА_2 знаходиться в процесі приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:057:0085, що підтверджується відповідними доказами.

Суміжні земельні ділянки з кадастровими номерами 3224010100:01:057:0080, 3224010100:01:057:0079 належать на праві власності відповідачу, що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які перевірені судом на час постановлення цієї ухвали.

З наданих представником позивача фотокарток, матеріалів геодезичної зйомки вбачається, що дійсно на земельних ділянках відповідача наразі здійснюється будівництво житлових будинків.

На цих же фотографіях дійсно є ознаки того, що контур нового будівництва знаходиться на близькій відстані від межі земельної ділянки позивача, крім того, на земельну ділянку кадастровий номер 3224010100:01:057:0085 виходить контур нового будівництва з земельної ділянки 3224010100:01:057:0079.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що ОСОБА_1 будує на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0079 гараж, який займає її земельну ділянку кадастровий номер 3224010100:01:057:0025 та заважає користуватись належним їй гаражем.

Крім того, зазначає, що будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0080 шкодять будинку позивача, знижують якість його використання, наразі відбулось руйнування бічної стіни будинку, тому при продовженні незаконних будівельних робіт відповідачем залишається небезпека руйнування всього будинку.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення по суті вести будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0079 на смузі 1 метр від межі земельної ділянки ОСОБА_2 , оскільки з матеріалів геодизичної зйомки вбачається, що будівельні роботи та забудови, які ведуться відповідачем, виходять на територію земельної ділянки, що належить позивачу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, перевіривши обставини, якими заявник обґрунтовував наявність підстав для забезпечення позову, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині, оскільки невжиття зазначених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів відхиляє, оскільки нові забудови, розташовані на земельній ділянці відповідача кадастровий номер 3224010100:01:057:0079, виходять на територію земельної ділянки кадастровий номер 3224010100:01:057:0025, яка є власністю ОСОБА_2 , про що свідчать матеріали геодезичної зйомки.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами у даній справі, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування Верховним Судом та Київським апеляційним судом інших ухвал про забезпечення позову по інших спорах між сторонами колегія суддів відхиляє.

Ураховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини зазначеної справи, колегія суддів вважає, що заборона ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення по суті вести будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0079 на смузі 1 метр від межі земельної ділянки ОСОБА_2 кадастровий номер 3224010100:01:057:0025 є співмірними із заявленими позовними вимогами про усунення перешкод позивачу у користуванні вказаною земельною ділянкою.

Разом з тим, з наданих позивачем фотографій та матеріалів геодезичної зйомки вбачається, що будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0080 відповідача ведуться майже впритул до стіни житлового будинку, частина якого належить позивача на праві власності , а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.

Відповідно до п. 6.1.41 ДБН України Б.2.2-12 «Планування і забудова територій», при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про забезпечення позову позивачем надано достатні докази для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача. При цьому права відповідача порушені не будуть, оскільки законодавчо визначені норми забороняють будівництво житлового будинку садибного типу на відстані до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку менше ніж 1,0 м.

Заперечення відповідача, які зводяться до того, що земельна ділянка позивача не приватизована і її межі не визначені, у даному випадку не має правового значення, оскільки частина будинку позивача належить їй на праві власності, відтак, позивач є користувачем земельної ділянки, під якою знаходиться жилий будинок та частини земельної ділянки, що необхідна для його обслуговування. Заходи забезпечення позову, яких вона просить вжити - заборона вести будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 на смузі 1 (один) метр від частини будинку ОСОБА_2 , враховують відстань від житлового будинку позивача, а не від межі земельної ділянки.

Враховуючи викладене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів сторін по справі, оскільки будівництво на земельній ділянці відповідача ведеться майже впритул до стіни частини житлового будинку, що належить позивачу, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення заяви в цій частині та застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення по суті вести будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 на смузі 1 (один) метр від частини будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

З висновками суду першої інстанції про відмову у заяві в частині заборони відповідачу вести будівельні роботи на земельній ділянці, де раніше була частина будинку ОСОБА_4 і яка межує з ділянкою ОСОБА_1 , - колегія суддів погоджується, оскільки судом першої інстанції належним чином враховано, що дана земельна ділянка є комунальною власністю і доказів, що вказане будівництво порушує права ОСОБА_2 , не надано.

Судом першої інстанції правильно не прийняті до уваги посилання позивача та її представника на те, що будівельні роботи виконуються ОСОБА_1 на належних йому земельних ділянках без відповідного права, оскільки зазначене є предметом розгляду позовної заяви, тоді як процесуальним законом заборонено вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали про забезпечення позову не були враховані вищевказані обставини справи, надані докази у підтвердження заяви про забезпечення позову, допущено порушення норм процесуального права, отже, оскаржувана ухвала у вищевказаній частині не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення по суті вести будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 на смузі 1 (один) метр від частини будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

В іншій частині ухвалу суду слід залишити без змін, як прийняту з дотриманням норм процесуального права і таку, що відповідає обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374- 376, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року - в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - залишити без змін.

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року - в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову щодо заборони ОСОБА_1 вести будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 - скасувати та ухвалити нове судове рішення:

Заборонити ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення по суті вести будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 на смузі 1 (один) метр від частини будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

В іншій частині ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02 серпня 2024 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення17.07.2024
Оприлюднено06.08.2024
Номер документу120787101
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: усунення перешкод у користуванні майном

Судовий реєстр по справі —376/987/24

Ухвала від 16.09.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 02.08.2024

Цивільне

Сквирський районний суд Київської області

Коваленко О. М.

Постанова від 17.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 31.07.2024

Цивільне

Сквирський районний суд Київської області

Батовріна І. Г.

Ухвала від 31.07.2024

Цивільне

Сквирський районний суд Київської області

Батовріна І. Г.

Ухвала від 08.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 28.06.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 28.06.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 02.05.2024

Цивільне

Сквирський районний суд Київської області

Батовріна І. Г.

Ухвала від 11.04.2024

Цивільне

Сквирський районний суд Київської області

Батовріна І. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні