Ухвала

від 05.08.2024 по справі 916/587/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

05 серпня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/587/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Філінюка І.Г., Ярош А.І.;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 (повний текст складено та підписано 22.05.2024)

по справі №916/587/24

за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК"

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Профігруп";

- ОСОБА_1 ;

про стягнення 344 300,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 по справі №916/587/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 29.07.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 по справі №916/587/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/587/24.

30.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 916/587/24.

Дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 у справі № 916/587/24 повністю задоволено позов Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", стягнуто солідарно з відповідачів на його користь 288771,13 грн заборгованості за кредитом, 55529,25 грн заборгованості за відсотками, а також по 5164,51 грн витрат по сплаті судового збору.

Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" в повному обсязі.

З огляду на викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 6197,40 грн.

До вказаної апеляційної скарги доказів сплати судового збору апелянтом взагалі не додано.

Таким чином, заявником апеляційної скарги не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідач просить суд відстрочити сплату судового збору, посилаючись скрутний матеріальний стан.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно з ч. 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Отже, Законом України "Про судовий збір" суду надано право відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, звільнити заявника від його сплати за наявності відповідних обставин (умов), визначених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає.

Правовий висновок щодо застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір" викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, згідно з яким Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених в ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

При цьому, умови, визначені у п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 цього Закону, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 цього Закону, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

Предметом спору, що розглядається у цій справі, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Заявником не надано жодних доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У ст. 129 Конституції України та ст. 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що правові підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, тому відповідне клопотання скаржника задоволенню не підлягає.

Крім того, пунктом 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до обов`язкового числа документів, що додаються до апеляційної скарги, відносяться докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні.

Згідно з частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, скаржником не надано жодних доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи, натомість, скаржником додано 2 екземпляри апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що в силу приписів Господарського процесуального кодексу України саме на скаржника покладено обов`язок надсилання копії скарги іншій стороні у справі, а не на суд апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що скаржником до апеляційної скарги не додано належних та допустимих, в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів надсилання її копії іншим учасникам справи, що свідчить про недотримання вимог п. 3 ч. 3 ст. 258, 259 Господарського процесуального кодексу України.

Також апелянт просив при зверненні з апеляційною скаргою поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 по справі №916/587/24.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 по справі №916/587/24 після усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки скаржником не виконано вимоги п. 2, п.3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга відповідно до статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 по справі №916/587/24 залишити без руху.

3. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору (за належними реквізитами), а також належних та допустимих доказів направлення копії скарги іншим учасникам справ - протягом 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

4. Попередити, що у разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: І.Г. Філінюк

А.І. Ярош