Окрема думка

від 25.07.2024 по справі 144/827/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 144/827/22

провадження № 61-12981св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В., касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 13 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року в частині позовної вимоги керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку скасував. У задоволенні позовної вимоги керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку відмовив. Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 13 квітня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року в частині позовних вимог керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку залишив без змін.

Касаційний суд в постанові, зокрема, вказав, що:

«касаційна скарга мотивована тим, що:

…спірна земельна ділянка не належить до комунальної власності, тому у Теплицької селищної ради немає повноважень розпоряджатись такою земельною ділянкою. За таких обставин жодні права та інтереси позивача Теплицької селищної ради не порушено;

…Аргумент касаційної скарги про те, що діями ОСОБА_1 не порушено прав Теплицької селищної ради, оскільки спірна земельна ділянка нібито залишилася у колективній власності, є необґрунтованим.

Суди встановили, що порушення інтересів держави в особі Теплицької селищної ради полягає в тому, що незаконне набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 , яка не мала законного права на спадкування, мало наслідком порушення інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, оскільки унеможливлювало ініціювання питання передачі земельної ділянки у власність територіальної громади. За умови відсутності спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , неприйняття ними спадщини у встановлений строк, спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності, мала б перейти відповідно до норм законодавства у комунальну власність територіальної громадин, на території якої вона розташована. Саме для відновлення відповідних прав органу місцевого самоврядування необхідним є скасування правовстановлюючого документа і державної реєстрації земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_1 ».

Не можу погодитися з постановою касаційного суду з таких мотивів.

1. Спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. Якщо хто-небудь з спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві. Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави (частини перша-третя статті 555 ЦК УРСР 1963 року).

1.1. Під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин. У ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися. Оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою. З урахуванням того, що в частині першій статті 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то абзац 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Тому однорічний строк, який встановлений частиною другою статті 1277 ЦК України та в абзаці 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19)).

2. Європейський суд з прав людини зауважив, що судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

2.1. «Ми рухаємось в напрямку того, щоб касаційний суд не був джерелом невизначеності судової практики і судові рішення касаційного суду були, розумно передбачуваними. Навіщо потрібна розумна передбачуваність судових рішень? Очевидно, що особа, чи фізична чи юридична, має можливість прогнозувати як буде вирішено її спір. Це одне з основних завдань, яке дозволяє зробити вирішення спору прогнозованим» (див. ОСОБА_3 . Принцип юридичної визначеності в практиці Верховного Суду // Слово Національної школи суддів України. - 2021. - № 5 (спеціальний випуск). - С. 66 - 77.).

2.2. Верховний Суд є найвищим судому системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

3. Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

4. У справі, що переглядалася:

керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та скасування державної реєстрації. Прокурор зазначав, що відповідно до даних сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0170761 ОСОБА_2 на підставі рішення Теплицької районної державної адміністрації від 08 квітня 1997 року № 92 надано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Мишарівське» на території Маломочульської сільської ради розміром 2,94 в умовних кадастрових гектарах. Розпорядженням Теплицької районної державної адміністрації від 23 грудня 2004 року затверджено протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) на території Маломочульської сільської ради від 23 грудня 2004 року передано у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та вирішено видати державні акти на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Маломочульської сільської ради. Крім того, в розпорядженні зазначено, що на земельні частки (паї) померлих громадян, власників сертифікатів, державні акти виготовляти спадкоємцям, після оформлення спадщини. Тому, на переконання прокурора, саме Маломочульська сільська рада була органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Крім того, з 11 грудня 2020 року розпочато процедуру реорганізації Маломочульської сільської ради шляхом приєднання до Теплицької селищної ради, отже Теплицька селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Маломочульської сільської ради і на час звернення з позовом до суду є уповноваженим органом, що має вчиняти дії для переходу, земельної ділянки у власність територіальної громади;

прокурор просив: визнати недійсним заповіт від 12 травня 1997 року, зареєстрований 18 вересня 2015 року в спадковому реєстрі та в реєстрі для запису нотаріальних дій Маломочульської сільської ради за № 11, відповідно до якого ОСОБА_2 заповів усе своє майно ОСОБА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 07 грудня 2015 року та зареєстроване в реєстрі за № 1261 приватним нотаріусом Теплицького районного нотаріального округу Кусюк О. А., яким посвідчено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,3231 га, кадастровий номер 0523783900:01:000:0167, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис від 05 лютого 2016 року № 13184697, припинивши за ОСОБА_1 право власності на зазначену земельну ділянку;

суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 в селі Мишарівка Теплицького району Вінницької області у віці 90 років. 07 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Теплицького нотаріального округу Кусюк О. А. із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 12 травня 1997 року після смерті ОСОБА_2 , який все своє майно заповідав ОСОБА_1 ;

спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася під час дії ЦК УРСР 1963 року;

очевидно, що прокурор з урахуванням змісту статті 555 ЦК УРСР 1963 року та висновків, зроблених в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19), позбавлений звертатися з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування, оскільки у ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. За таких обставин, прокурор, за умови існування та належного обґрунтування відповідних підстав, міг звертатись до суду з позовом в інтересах держави (без визначення конкретного органу).

4.1. Тому касаційному суду, з урахуванням змісту статті 555 ЦК УРСР 1963 року та висновків, зроблених в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19), належало оскаржені судові рішення скасувати та в позові прокурора відмовити.

Суддя В. І. Крат