Ухвала

від 05.08.2024 по справі 522/12180/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1696/24

Справа № 522/12180/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_10 на ухвалу Приморського райсуду м. Одеси від 01.05.2024 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності стосовно:

ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, не незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною ухвалоюсуду 1-оїінстанції булозадоволено клопотаннязахисника ОСОБА_11 та ОСОБА_7 була звільнена від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження щодо неї було закрито.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишений без розгляду.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згодом, ухвалою Приморського райсуду м. Одеси від 15.05.2024 було виправлено описку в мотивувальній частині ухвалі в частині дати перебування обвинуваченої ОСОБА_7 у розшуку та було зазначено, що обвинувачена перебувала у розшуку до 20.04.2023.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції зазначив, що оскільки інкримінований ОСОБА_7 злочин був вчинений 11.09.2020, тобто з часу його вчинення минуло більше 3 років, відтак обвинувачена може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Окрім того, суд врахував, що обвинувачена ОСОБА_7 була оголошена у розшук, однак з урахуванням правової позиції ВП ВС по справі №735/1121/20 строк давності у вказаному кримінальному провадженні закінчився.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_10 вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою з таких підстав:

- судом невірно був встановлений час з якого обвинувачена почала ухилятися від суду, так як суд визначив датою ухилення дату її оголошення у розшук 01.11.2022, натомість її ухилення мало місце з 25.02.2022 та у подальшому у судові засідання вона викликалася, та не з`являлася 20.06.2022, 14.07.2022, 02.08.2022, 13.09.2022, 13.10.2022, 01.11.2022. Окрім того, обвинувачена 13.04.2022 перетнула державний кордон в напрямку виїзду із України, про що вона не попередила суд, не зверталася із клопотанням про розгляд провадження в режимі відеоконференції.

- поза увагою суду залишилася правова позиція Об`єднаної палати ККС у складі ВС по справі №328/1109/19 відповідно до якої одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК України;

За таких обставин, представник потерпілого ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу Приморського райсуду м. Одеси від 01.05.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

На адресу апеляційного суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_11 в яких вона просить залишити оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.

Матеріали справи не містять належного повідомлення обвинуваченої про дати судових засідань 20.06.2022, 14.07.2022, 02.08.2022, 13.09.2022, 13.10.2022, оскільки було встановлено, що смс повідомлення були направлені на номер телефону захисника.

Обвинувачена виїхала за межі території України у зв`язку із введенням воєнного стану з метою убезпечення свого життя та здоров`я, на теперішній час має посвідку на тимчасове проживання, що підтверджує той факт, що вона не переховувалася від суду, більш того, обвинувачена не знала про те, що оголошена у розшук. Після того, як їй стало про це відомо вона вчинила дії, спрямовані на її зняття з розшуку та приймала участь у судових засіданнях дистанційно.

У судовомузасіданні апеляційногосуду представникпотерпілогоОСОБА_9 підтримала доводи апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити, водночас прокурор ОСОБА_6 , обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_11 заперечували проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ої інстанції дотримався зазначених вимог закону при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Приписами п.1ч.2ст.284КПК Українипередбачено що,кримінальне провадженнязакривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частина 3 ст. 288 КПК України встановлює, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 128 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносить до категорії нетяжких злочинів.

Санкцією ч. 2 ст. 128 КК України передбачене покарання у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення та до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з матеріалів, які надані апеляційному суду, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, яке мало місце 11.09.2020.

Водночас, апеляційним судом достеменно встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 перебувала у розшуку з 01.11.2022 по 20.04.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду (далі ВП ВС) в постанові від 02.02.2023 у справі №735/1121/20 (провадження №13-26кс22) сформулювала правовий висновок, згідно якого у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України, подовженого на період ухилення.

Надаючи оцінку доводам представника потерпілого відносно того, що у судові засідання обвинувачена ОСОБА_7 викликалася, однак не з`являлася 20.06.2022, 14.07.2022, 02.08.2022, 13.09.2022, 13.10.2022, 01.11.2022 апеляційний суд зауважує, що ухвалою Приморського райсуду м. Одеси від 13.09.2023 відмовлено прокурору у задоволенні клопотання про накладення на обвинувачену ОСОБА_7 грошового стягнення за неявку у судові засідання, оскільки було встановлено відсутність належного її виклику у судові засідання на зазначені дати (т.1, а.п. 147).

У цьому контексті апеляційний суд зауважує, що зупинення судового провадження у зв`язку з розшуком обвинуваченої саме собою не свідчить про її ухилення від суду. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК в такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення від органів досудового розслідування чи суду. Тобто мають бути наявні дві обставини, доведений факт ухилення від слідства чи суду, та наявність процесуального рішення (у якому цей факт зафіксовано) про зупинення провадження і вжиття відповідних заходів.

Під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду особою, належно повідомленою, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).

Системним тлумаченням норм кримінального законодавства встановлено, що під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії особи, вчинені виключно з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що у свою чергу змушує правоохоронні органи вживати відповідних заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника. При цьому такою особою визнається підозрюваний або обвинувачений, який, вчинивши кримінальне правопорушення, здійснив усі необхідні дії, спрямовані на приховування місця свого перебування від слідства чи суду.

За відсутності інших доказів, які б об`єктивно підтверджували факт переховування обвинуваченого, оголошення особи у розшук саме собою не свідчить про те, що вона ухилялася від досудового розслідування або суду.

Колегія суддів також приймає до уваги ті обставини, що обвинувачена виїхала за межі території України у зв`язку із введенням воєнного стану з метою убезпечення свого життя та здоров`я, на теперішній час має посвідку на тимчасове проживання та після того, як їй стало відомо про оголошення її у розшук, вчинила дії спрямовані на її зняття з розшуку та приймала участь у судових засіданнях дистанційно, та згодом повернулася на територію України.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що строки давності розгляду зазначеного кримінального провадження закінчилися, у зв`язку з чим не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України за насідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду 1-ої інстанції апеляційний суд має право залишити або ухвалу суду без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника потерпілого підлягає залишенню без задоволення, а законна і обґрунтована ухвала суду 1-ої інстанції від 01.05.2024 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 284, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 , в інтересах потерпілого ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморськогорайонного судум.Одеси від01.05.2024про закриттякримінального провадженнята звільненнявід кримінальноївідповідальності узв`язку іззакінченням строківдавності відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3