Ухвала

від 18.11.2024 по справі 522/12180/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 522/12180/21

провадження №51-5090 ск24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси

від 01 травня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року,

установив:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року задоволено клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року вказану ухвалу місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати прийняті судові рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що обвинувачена ОСОБА_6 ухилялася від суду, а суди неправильно встановили початок такого ухилення - з дати оголошення її в розшук. Вказує, що остання покинула територію України

13 квітня 2022 року, не повідомляючи суд про свій від`їзд, у зв`язку з чим, датою

з якої обвинувачена почала ухилятися від суду є 13 квітня 2022 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

- 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років;

- 5 років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом

у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як вбачається із долученої ухвали місцевого суду, захисник обвинуваченої

ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Суд першої інстанції, заслухавши думку учасників провадження, зокрема обвинувачену, яка підтримала подане клопотання, та роз`яснивши їй наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку

із закінченням строків давності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного клопотання.

На обґрунтування свого рішення місцевий суд указав, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 128 КК, який відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії нетяжких злочинів; згідно наданої прокурором вимоги щодо наявності чи відсутності судимостей, станом на 16 квітня 2024 року, до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Крім того, судом було встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 перебувала

у розшуку з 01 листопада 2022 року по 20 квітня 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - 5 років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло 15 років.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 23 травня 2023 року у справі № 653/679/15-к (провадження № 51-3504км21), від 11 січня 2024 року у справі № 186/1405/17 (провадження № 51-2627км23), від 09 квітня 2024 року у справі № 638/13757/20 (провадження № 51-7107км23), від 10 квітня 2024 року у справі № 754/339/19 (провадження № 51-6025км19), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК необхідно розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство чи судовий розгляд. При цьому суд має з`ясувати, які дії особи мають визнаватися юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду.

Практика Суду зводиться до того, що для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК обов`язково мають бути наявні дві обставини: доведений факт ухилення від слідства чи суду та наявність процесуального рішення (у якому цей факт зафіксовано) про зупинення провадження і вжиття відповідних заходів.

Як вбачається з ухвали апеляційного суду, у даному кримінальному провадженні апеляційний суд надаючи оцінку доводам представника потерпілого відносно того, що обвинувачена ОСОБА_6 викликалася в судові засідання 20 червня 2022 року, 14 липня 2022 року, 02 серпня 2022 року, 13 вересня 2022 року, 13 жовтня 2022 року та 01 листопада 2022 року, однак на них не з`являлася, зазначив, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року було відмовлено прокурору у задоволенні клопотання про накладення на обвинувачену ОСОБА_6 грошового стягнення за неявку у судові засідання, оскільки було встановлено відсутність належного її виклику у судові засідання на зазначені дати.

У цьому контексті колегія суддів апеляційної інстанції зауважила, що зупинення судового провадження у зв`язку з розшуком обвинуваченої саме по собі

не свідчить про її ухилення від суду.

При цьому, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд прийняв до уваги і ті обставини, що обвинувачена виїхала за межі території України у зв`язку із введенням воєнного стану з метою убезпечення свого життя та здоров`я, на теперішній час має посвідку на тимчасове проживання та після того, як їй стало відомо про оголошення її у розшук, вчинила дії спрямовані на її зняття з розшуку та приймала участь у судових засіданнях дистанційно, а згодом повернулася на територію України.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції було обґрунтовано встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 не ухилялася від досудового розслідування або суду у зв`язку з чим, судами було правильно застосували положення ст. 49 КК.

Таким чином, істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, у цьому кримінальному провадженні допущено не було.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 . Суд не вбачає.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3