Ухвала

від 06.08.2024 по справі 910/18287/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/18287/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніжин"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніжин"

до Державної податкової служби України

про стягнення 116 335,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення 116 335,23 грн - збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльність відповідача, яка полягає у тривалому невиконанні рішення суду у справі № 810/4365/18 після набрання ним законної сили, призвела до того, що ТОВ "Сільпо-Фуд" у відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України втратив право на податковий кредит на суму 116 335,23 грн, яка була сплачена позивачем на користь контрагента у зв`язку із задоволенням його претензії. Позивач вважає, що така протиправна бездіяльність відповідача завдала позивачу збитків, які підлягають стягненню в порядку статей 1166, 1173, 1174 ЦК України.

Господарський суд міста Києва рішенням від 26.02.2024 позов задовольнив.

Суд виходив з того, що позивач документально підтвердив, що внаслідок бездіяльності відповідача, яка полягала у несвоєчасному виконанні рішення суду, призвело до позбавлення покупця права на включення суми ПДВ до податкового кредиту у зв`язку із закінченням строку на включення цієї суми до податкового кредиту, тому позивачем понесено збитки у розмірі 116 335,23 грн.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.06.2024 задовольнив апеляційну скаргу відповідача. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивував тим, що позивачем не доведено, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача та витратами, які позивач поніс на відшкодування податкового кредиту свого контрагента.

22.07.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024.

Розглянувши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 116 335,23 грн. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів звертає увагу, що аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадків (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

У касаційній скарзі скаржник не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а - г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких судові рішення у малозначних справах можуть бути переглянуті у касаційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, з огляду на принципи господарського судочинства, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/18287/23 за касаційною скаргою скаржника на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/18287/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніжин" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024.

2. Копії ухвали у справі № 910/18287/23 надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський