УХВАЛА
06 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1345/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024
у справі за позовом Національної поліції України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс"
про стягнення 1 736 026,59 грн,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 736 026,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору.
Господарський суд міста Києва рішенням від 02.04.2024 у задоволені позову відмовив повністю.
Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 16.04.2024 стягнуто з позивача на користь відповідача 37 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд виходив з того, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх сплату, а також неспівмірність розміру витрат із складністю справи, суд дійшов висновку що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на позивача частково в сумі 37 800,00 грн (50% від фактично сплачених послуг в розмірі 75 600,00 грн).
Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.07.2024 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково. Додаткове рішення суду першої інстанції змінив. Стягнув з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення.
Мотивував тим, що визнає обґрунтованими доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі відносно того, що судом першої інстанції було неправомірно розраховано розмір витрат, які було вирішено покласти на позивача шляхом вирахування відсоткового співвідношення від фактично сплачених послуг. Оскільки, по-перше, обставини фактичної виплати таких адвокатських витрат не впливають на обґрунтованість (або необґрунтованість) присудження таких витрат, а по-друге, суд має виходити із реальності та адекватності наданих послуг адвокатом.
20.07.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України. Втім скаржник не обґрунтував виключні випадки касаційного оскарження.
При касаційному оскарженні судових рішень у випадках, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1 - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік випадків, за наявності яких подається касаційна скарга, наведений у частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Водночас Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.
Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно виконати вимоги частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 у справі № 910/1345/24 залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 910/1345/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2024 |
Оприлюднено | 08.08.2024 |
Номер документу | 120858462 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Рогач Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні