Постанова

від 18.09.2024 по справі 910/1345/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1345/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Національної поліції України - Медведського В. В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс" - Жукова Д. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024

(суддя Сівакова В. В.)

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024

(судді Коротун О. М., Майданевич А. Г., Сулім В. В,)

у справі за позовом Національної поліції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс"

про стягнення 1 736 026,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Національна поліція України (далі - Нацполіція, позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс" (далі - ТОВ "Ніка-Текст Плюс", відповідач) про стягнення 1 736 026,59 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо строку поставки та надання зразку товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 736 026,59 грн, з яких 228 798,24 грн - пеня, 1 032 992,00 грн - штраф та 474 236,35 грн - проценти за користування коштами попередньої оплати.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. ТОВ "Ніка-Текст Плюс" (постачальник) та Нацполіція (покупець) 18.10.2922 уклали договір про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) № 267НП, за умовами якого:

- постачальник зобов`язався поставити покупцю костюми (сорочка, брюки) (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1);

- постачальник зобов`язався протягом 40 календарних днів з дати укладення договору надати покупцю (за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 29/3, каб. № 61) зразок товару, скріплений ярликом ДНДІ МВС України, який містить посилання на експертний висновок про відповідність товару ТО 1811.40108578-302:2020 (зі змінами) (додаток № 3 до договору)т та Конфекційну карту (додаток № 4 до договору) із зазначенням усіх матеріалів, із яких виготовлений зразок товару.

Зразок товару скріплюється ярликом, який підписується уповноваженою посадовою (службовою) особою покупця, постачальником та містить посилання на експертний висновок ДНДІ МВС України, до якого додається конфекційна картка з матеріалами із яких виготовлено товар. При цьому, наданий зразок товару не входить в загальний обсяг поставки товару за договором.

У разі надання постачальником зразка товару з порушенням строків, установлених цим пунктом договору та/або надання покупцю зразка товару, який не відповідає Технічній специфікації товару, зазначений в додатку № 2 до договору, до постачальника застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 9.5 цього договору (пункт 2.2);

- ціна договору становить 20 799 840,00 грн з ПДВ (пункт 3.1);

- постачальник зобов`язався здійснити поставку товару в термін по 12.12.2022 включно, за адресою покупця у місті Києві (конкретні реквізити, адреси поставки будуть повідомлені постачальнику безпосередньо перед поставкою товару) (пункт 5.1);

- датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної (пункт 5.2);

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо доведуть, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Обставини непереборної сили, які існували на момент укладення договору не були відомі сторонам під час укладення цього договору, не є підставою для звільнення сторін від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором (пункт 10.1);

- до форс-мажорних обставин (непереборної сили) належать обставини, визначені у частині другій статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", які почали свою дію після укладення сторонами цього договору (пункт 10.2);

- сторона, що не може виконати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (пункт 10.3);

- доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дій є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України постраждалій стороні за цим договором (пункт 10.4).

2.2. Відповідно до умов договору також передбачено, що:

- відповідно до пункту 9.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання, передбаченого пунктом 5.1 цього договору, в обсягах, передбачених цим договором, з постачальника на користь покупця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому день поставки товару поставленого постачальником з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.1 розділу V цього договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховується штрафні санкції згідно умов договору;

- за пунктом 9.3 договору за неналежне виконання зобов`язання щодо поставки товару, постачальник відповідно до вимог статей 536 та 693 Цивільного кодексу України сплачує проценти за користування грошовими коштами, отриманими від покупця в якості попередньої оплати у розмірі 0,1 відсотка від суми попередньої оплати за кожен день користування коштами з наступного дня за днем списання їх з розрахункового рахунку покупця, зазначеного в розділі XV цього договору, до дати повернення суми попередньої оплати або до дня фактичного передання товару покупцеві;

- згідно з пунктом 9.5 договору у разі не надання постачальником у строки та в порядку, передбаченому пунктом 2.2 договору, зразка товару, з постачальника стягується штраф у розмірі 5 (п`яти) відсотків від ціни договору.

2.3. Позивач 27.10.2022 на підставі договору перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 8 319 936,00 грн.

2.4. Листом від 24.11.2022 № 120 відповідач повідомив позивача, що внаслідок масованих ракетних обстрілів української енергосистеми, що призвело до відключень електроенергії по всій Україні та у Вінницькій області, відповідач позбавлений можливості виконати належним чином своїх зобов`язання за договором, оскільки все обладнання підприємства працює виключно за наявності електроенергії.

2.5. Позивач листом від 09.12.2022 № 7836/31/01-2022 повідомив відповідача, що у разі надання відповідачем доказів настання форс-мажору або істотної зміни обставин у спосіб, передбачений договором, граничну дату поставки товару може бути встановлено не пізніше 23 грудня поточного року.

2.6. Сторони 15.12.2022 уклали додаткову угоду № 1/322НП, відповідно до якої додаток № 3 "Технічна специфікація товару" до договору виклали в новій редакції згідно з додатком № 1 до цієї угоди.

2.7. Відповідач 19.12.2022 листом № 19/12-1 на підтвердження дії форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання умов договору до 12.12.2022, направив позивачу сертифікат від 16.12.2022 № 0500-22-1778 Вінницької Торгово-промислової палати (далі - Вінницька ТПП), в якому зазначено про дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливлюють виконання договору ТОВ "Ніка-Текст Плюс" щодо надання зразку товару, скріпленого ярликом та поставки товару у термін до 12.12.2022, а саме: військова агресія рф проти України, масові ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури України, в тому числі у Вінницькій області, що спричинили системні аварії української енергосистеми, масові екстрені відключення електроенергії, введення планових та аварійних відключень споживачів по всій території України; дата настання форс-мажорних обставин 15.11.2022, дата закінчення - тривають на 16.12.2022.

2.8. Відповідач виготовив відповідний зразок товару, передав до Державного науково-дослідного інституту МВС України та після отримання експертного висновку від 21.12.2022 № 481 надав зразок товару позивачу 22.12.2022, що підтверджується листом відповідача від 22.12.2022 № 22/12-3.

2.9. 23.12.2022 відповідач поставив позивачу товар за договором у повному обсязі, що підтверджується накладною від 22.12.2022 № 2112.

3. Короткий зміст судових рішень

3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.04.2024 у задоволенні позову відмовив повністю.

3.2. Зазначив, що оскільки відповідач довів неможливість виконання зобов`язання за договором щодо своєчасного надання зразку товару та своєчасної поставки товару через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджено сертифікатом Вінницької ТПП, тобто довів наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за вказаними порушеннями, тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

3.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.07.2024 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

3.4. Вказав, що сторони на свій власний розсуд уклали та узгодили договір та відповідні умови у вказаній редакції (саме в розділі "Відповідальність сторін" із формулюванням "за неналежне виконання зобов`язання щодо поставки товару"). Отже, доводи скаржника, що нарахування процентів за користування коштами не є різновидом штрафних санкцій (відповідальності), а тому положення статті 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо звільнення від відповідальності у цьому випадку не можуть бути застосовані, не приймаються судом апеляційної інстанції через необґрунтованість.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. 31.07.2024 позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4.2. Касаційну скаргу подано у зв`язку із застосуванням судами попередніх інстанцій статей 536, 617, 693 ЦК України без урахування висновку щодо застосування статей 536, 693 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18, щодо ототожнення судами процентів за користування коштами попередньої оплати зі штрафними санкціями. Скаржник вважає, що за свою правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами.

4.3. Зазначено також про порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 73, 77, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, суди встановили наявність обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) на підставі неналежного та недопустимого доказу, яким є сертифікат Вінницької ТПП від 16.12.2022 № 0500-22-1778, оскільки за умовами пункту 10.4 договору настання таких обставин має підтверджуватися виключно сертифікатом Торгово-промислової палати України.

4.4. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, в якій зазначено про необхідність розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до Торгово-промислової палати за отриманням сертифікату, скаржник зазначає про порушення відповідачем пункту 10.3 договору щодо своєчасного повідомлення про форс-мажорні обставини, на що суди попередніх інстанцій належної уваги не звернули.

5. Позиція іншого учасника справи, заяви, клопотання

5.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні; розглянути питання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 39 060,00 грн.

5.2. Від скаржника 17.09.2024 надійшли додаткові пояснення, в яких просить при вирішенні спору у цій справі врахувати висновки Верховного Суду у справі № 910/13575/23 (постанова від 11.09.2024) щодо застосування статей 536, 693 ЦК України. Скаржник у поясненнях також надав свої заперечення щодо заяви у відзиві відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 39 060,00 грн.

5.3. Від відповідача надійшло клопотання на додаткові пояснення скаржника щодо посилання на постанову Верховного Суду у справі № 910/13575/23, в якому, посилаючись на частину першу статті 298 ГПК України, він просить повернути скаржнику додаткові пояснення, а касаційне провадження у справі закрити з підстав, зазначених у відзиві на касаційну скаргу.

5.4. В судовому засіданні 18.09.2024 представники учасників справи підтримали свої позиції, викладені щодо постанови Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 910/13575/23.

5.5. Розглянувши подані скаржником додаткові пояснення та заперечення відповідача, заслухавши представників учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі № 910/13575/23 як на таку, яка підлягає оцінці з позиції подібності правовідносин до цієї справи та долучення її примірника до додаткових пояснень від 17.09.2024 є обґрунтованим, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень надання загального доступу до постанови забезпечено 17.09.2024, тобто в день, коли скаржником подано зазначене клопотання з посиланням на цю постанову, що виключає можливість подання такого клопотання у строки, визначені статтями 288, 298 ГПК України. При цьому оцінка щодо подібності правовідносин у цій справі і у справі № 910/13575/23 має надаватися під час розгляду справи судом касаційної інстанції в порядку, визначеному статтею 300 ГПК України.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

6.2. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

6.3. Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

6.4. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

6.5. Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідач, у порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо надання зразка товару та поставку товару не виконав.

6.6. Проте, як на підставу неможливості виконання зобов`язань за договором відповідач посилався на наявність форс-мажорних обставин, що виникли у зв`язку з військовою агресією рф проти України, про що повідомив позивача листом від 24.11.2022, в якому просив продовжити строк надання зразку товару до 15.12.2022 та продовжити термін постачання товару до 30.12.2022, а позивач, у свою чергу, листом від 09.12.2022 зазначив, що у разі надання відповідачем доказів настання форс-мажору або істотної зміни обставин у спосіб, передбачений договором, граничну дату поставки товару може бути встановлено не пізніше 23.12.2022 включно.

6.7. Сторони 15.12.2022 уклали додаткову угоду № 1/322НП, відповідно до якої додаток № 3 "Технічна специфікація товару" до договору виклали в новій редакції згідно з додатком № 1 до цієї угоди, а саме, викладено в новій редакції додаток № 3, яким визначено (обумовлено) зразок товару за договором "костюм (сорочка, брюки)". Усі інші умови договору сторони залишили незмінними (пункт 4 додаткової угоди № 1/322НП).

6.8. Відповідач 19.12.2022 листом № 19/12-1 на підтвердження дії форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання умов договору, направив позивачу сертифікат від 16.12.2022 № 0500-22-1778 Вінницької ТПП, в якому зазначив про дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливлюють виконання договору щодо надання зразку товару, скріпленого ярликом, та поставки товару у термін до 12.12.2022, а саме: військова агресія рф проти України, масові ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури України, в тому числі у Вінницькій області, що спричинили системні аварії української енергосистеми, масові екстрені відключення електроенергії, введення планових та аварійних відключень споживачів по всій території України; дата настання форс-мажорних обставин 15.11.2022, дата закінчення - тривають на 16.12.2022.

6.9. Відповідач виготовив відповідний зразок товару, передав до Державного науково-дослідного інституту МВС України та після отримання експертного висновку від 21.12.2022 № 481 надав зразок товару позивачу 22.12.2022, що підтверджується листом відповідача від 22.12.2022 № 22/12-3 і 23.12.2022 відповідач поставив позивачу товар за договором у повному обсязі, що підтверджується накладною від 22.12.2022 № 2112.

6.10. Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

6.11. Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

6.12. Згідно із частинами першою, другою статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

6.13. У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

6.14. Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

6.15. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

6.16. Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

6.17. Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку (постанова Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18).

6.18. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

6.19. У постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 913/308/23 сформульовано такі загальні правові висновки у правовідносинах, пов`язаних зі встановленням наявності/відсутності форс-мажорних обставин: 1) неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин; 2) перед тим як з`ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з`ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин; 3) форс-мажор не звільняє сторони договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

6.20. Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суди обох інстанцій встановили, що відповідачем доведено, що належне виконання зобов`язань за договором (своєчасне надання зразку товару та своєчасна поставка товару) виявилося неможливим внаслідок настання форс-мажорних обставин, тобто доведено наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за вказаними порушеннями.

6.21. Посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 73, 77, 236 ГПК України щодо надання оцінки належності та допустимості такого доказу, як сертифікат Вінницької ТПП від 16.12.2022 № 0500-22-1778 тоді як умовами пункту 10.4 договору визначено, що доказом виникнення обставин непереборної сили є сертифікат ТПП України, колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

6.22. Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україна" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифікату про такі обставини.

6.23. Порядок засвідчення встановлення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України визначений Регламентом засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України № 44 від 18.12.2014, № 44 (5), із змінами, (далі - Регламент).

6.24. Пункт 4.2 Регламенту передбачає, що ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань, зокрема, за умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

6.25. Як встановили суди попередніх інстанцій, на офіційному сайті ТПП України www.ucci.org.ua оприлюднено Розпорядження Президента ТПП України Геннадія Чижикова від 25.02.2022 № 3, в якому установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, в тому числі й Вінницька ТПП, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення ТПП України і регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014, № 44 (5), із змінами та доповненнями.

6.26. Отже, ТПП України уповноважила Вінницьку ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини, що стосуються зобов`язань за договорами, в яких передбачено таку функцію як компетенцію ТПП України, тому колегія суддів вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій, що поданий відповідачем сертифікат є належним доказом.

6.27. Що стосується доводів про порушення відповідачем строку, визначеного пунктом 10.3 договору для повідомлення про виникнення дії непереборної сили (повідомити іншу сторону не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення), колегія суддів зазначає, що, як встановили суди обох інстанцій, відповідач листом від 24.11.2022 № 120 повідомив позивача про відсутність можливості виконати належним чином свої зобов`язання у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин (у зв`язку із масованими ракетними обстрілами електроенергетичної інфраструктури України постачальникам та споживачам повідомлено про настання надзвичайної ситуації, починаючи з розрахункового періоду з 23.11.2022).

6.28. Отже, відсутні підстави вважати, що відповідачем не дотримано строку, визначеного пунктом 10.3 договору для повідомлення позивача про виникнення дії обставин непереборної сили Така позиція не суперечить позиції Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 щодо вчасного повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин, яке сторона має зробити у передбачений договором строк (пункт 46 зазначеної постанови Верховного Суду), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

6.29. Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування статей 536, 693 ЦК України, викладеного у постанові від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18.

6.30. Так, Верховний Суд у цій постанові розглядав питання про дійсність/недійсність умови договору, як такої, що передбачає подвійну відповідальність у вигляді стягнення пені, та виснував, що передбачені статтею 536 та частиною третьої статті 693 ЦК України проценти мають зовсім іншу правову природу, ніж неустойка (пеня, штраф), виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати, набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції.

6.31. Верховний Суд також зазначав, що проценти, передбачені частиною третьою статті 693 ЦК України, не можуть бути ототожнені з неустойкою та процентами, передбаченими частиною другою статті 625 ЦК України, а правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами не залежить від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати.

6.32. Отже, Верховний Суд у зазначеній постанові вирішував питання щодо правової природи передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами та виснував, що вона не залежить від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати. У свою чергу Верховний Суд не робив висновків щодо того, чи є плата за користування грошовими коштами, нарахована у відповідності до статей 536, 693 ЦК України мірою відповідальності сторін, а тому скаржник помилково вважає, що висновок судів попередніх інстанцій суперечить або не узгоджується з висновками, які зроблені Верховним Судом у постанові від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18.

6.33. При цьому Верховний Суд зауважує, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України), і за встановлених у справі обставин сторони самостійно на власний розсуд, використовуючи принцип свободи договору, передбачили відповідну його умову щодо сплати процентів за користування чужими грошовими коштами в розумінні статті 536 ЦК України як відповідальність сторін, що відповідно до положень статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

6.34. Суди попередніх інстанцій урахували, що заявлена позивачем до стягнення сума процентів належить до окремого виду відповідальності в силу відповідного договірного регулювання.

6.35. При цьому будь-яких обставин, що спростовують презумпцію правомірності договору в цій частині, суди попередніх інстанцій не установили, а позивач таких обставин у встановленому процесуальним законом порядку не довів.

6.36. Щодо посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.09.2024 у справі № 910/13575/23, колегія суддів зазначає, що предметом касаційної перегляду у цій справі було питання обґрунтованості зменшення судами попередніх інстанцій суми пені, штрафу та відсотків за користування коштами. Верховний Суд у зазначеній справі не висловлювався та не робив висновків щодо наявності/відсутності підстав для застосування до правовідносин у справі № 910/13575/23 статті 617 ЦК України, як і не робив висновків щодо правової природи процентів за користування грошовими коштами.

6.37. Водночас у межах справи № 910/1345/24 суди не вирішували питання зменшення суми пені, штрафу та відсотків за користування коштами та, відповідно, не застосовували статті 551 ЦК України, 233 ГК України, які були застосовні до правовідносин у справі № 910/13575/23.

6.38. Таким чином, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач довів неможливість виконання ним зобов`язання за договором щодо своєчасного надання зразку товару та своєчасної поставки товару у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджено матеріалами справи.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 у справі № 910/1345/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Т. Дроботова

Ю. Чумак