Рішення

від 04.10.2010 по справі 39/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/196 04.10.10

За позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Авто-Бус"

до Комунальн ого підприємства "Київпастра нс" в особі філії - Автобусни й парк № 4 Комунального підпри ємства "Київпастранс"

про стягнення 32520,24 грн.

Суддя Гумег а О.В.

Представники :

Від позивача Черед ниченко В.А. - представник за довіреністю № 11 від 10.06.2010 р.

Від відповідача не з” явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Бус" (п озивач) звернулося до Гос подарського суду міста Києва з позовом до Комунального пі дприємства "Київпастранс" в о собі філії - Автобусний парк № 4 Комунального підприємств а "Київпастранс" про стягненн я 32520,24 грн. заборгованості на пі дставі Договору купівлі - продажу № 05 від 11.01.2010 р., з яких: 30607,80 грн. основного боргу, 122,43 грн . інфляційних нарахувань, 308,79 г рн. 3% річних та 1481,22 грн. пені.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 30.08.2010 р. поруш ено провадження у справі № 39/196 та призначено справу до розг ляду на 20.09.2010 р. о 11:10 год.

16.09.2010 р. позивач через відділ д іловодства суду подав заяву про забезпечення позову шлях ом накладення арешту на грош ові кошти № 19/09 від 16.09.2010 р., а також лист - повідомлення суду № 20/ 09 від 16.09.2010 р., відповідно до яког о просив викликати в судове з асідання директора філії від повідача - Автобусний парк № 4 Комунального підприємства "К иївпастранс" п. Аскіс Євгена.

Представник позивача в суд овому засіданні 20.09.2010 р. подав д окументи на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2010 р., зокрема : належним чином засвідчені к опії довіреностей, доданих д о позовної заяви, витяг з Єдин ого державного реєстру юриди чних та фізичних осіб - підп риємців щодо відповідача ста ном на 09.09.2010 р., повідомлення Обо лонської районної у м. Києві д ержавної адміністрації № 24-1314 в ід 09.09.2010 р. про те, що ТОВ "Авто-Бус " (код ЄДРПОУ 32528796) зареєстровано в Оболонському районі м. Києв а за № 11277 від 25.06.2003 р., а також довід ки про банківські рахунки по зивача. В іншій частині вимог и ухвали суду від 30.08.2010 р. позива чем не виконані.

Представник відповідача в судове засідання 20.09.2010 р. не з"яв ився, вимоги ухвали суду від 30 .08.2010 р. не виконав, про час та міс це розгляду справи був повід омлений у встановленому поря дку.

В судовому засіданні 20.09.2010 р. с удом розглянуто подану позив ачем заяву про забезпечення позову шляхом накладення аре шту на грошові кошти № 19/09 від 16.0 9.2010 р.

Приписами ст. 66 Господарськ ого процесуального кодексу У країни встановлено, що госпо дарський суд за заявою сторо ни має право вжити заход ів до забезпечення позову. За безпечення позову допускаєт ься в будь-якій стадії провад ження у справі, якщо невжиття таких заходів може утрудн ити чи зробити неможливим ви конання рішення господарськ ого суду.

Відповідно до п. 3 РозЧяснен ня президії Вищого арбітражн ого суду України від 23.08.94 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до заб езпечення позову”, умовою за стосування заходів до забезп ечення позову є достатньо обґрунтоване припущення , що майно (в тому числі грошов і суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пре дЧявлення позову до нього, мо же зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитис ь за якістю на момент виконан ня рішення.

Згідно п. 1.1 Роз' яснення Вищ ого господарського суду Укра їни від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 “Про деякі п итання практики застосуванн я забезпечення позову”у вирі шенні питання про забезпечен ня позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунт ованості доводів заявника що до необхідності вжиття відпо відних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтовано сті і адекватності вимог зая вника щодо забезпечення позо ву;

- забезпечення збалансован ості інтересів сторін, а тако ж інших учасників судового п роцесу;

- наявності зв' язку між кон кретним заходом до забезпече ння позову і предметом позов ної вимоги, зокрема чи спромо жній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення п озову;

- імовірності утруднення ви конання або невиконання ріше ння господарського суду в ра зі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв ' язку із вжиттям таких захо дів прав та охоронюваних зак оном інтересів осіб, що не є уч асниками даного судового про цесу.

Згідно вищезазначеного Ро з' яснення від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 у вип адку звернення до суду з клоп отанням про забезпечення поз ову заявник повинен обґрунту вати причини звернення із за явою про забезпечення позову . З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачени х ст. 33 ГПК України, обов' язко вим є подання доказів наявно сті фактичних обставин, з яки ми пов' язується застосуван ня певного заходу до забезпе чення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б уне можливили захист його прав, с вобод та інтересів без вжитт я відповідних заходів, не над ано суду належних доказів, та кож з матеріалів позовної за яви судом не встановлено обс тавин, які б вказували на очев идну небезпеку заподіянню шк оди правам, свободам та інтер есам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено д оказів того, що невжиття захо дів до забезпечення позову я кимось чином може утруднити чи зробити неможливим викона ння рішення суду. Позивачем н е представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має н амір закрити вказаний у заяв і поточний рахунок, на якому з находяться грошові кошти (аб о будь - які інші рахунки від повідача), на які позивач прос ить накласти арешт.

Фактично позивач обґрунт овує необхідність вжиття зах одів до забезпечення позову з огляду на сам факт подачі по зовної заяви та відповідним періодом розгляду справи, а р івно власними ймовірними при пущеннями про те, що грошові к ошти, які є у відповідача на мо мент пред”явлення позову до останнього, можуть бути пере міщені на інший рахунок або з няті з вказаного позивачем р ахунку на момент виконання р ішення.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України п ередбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм вн утрішнім переконанням, що ґр унтується на всебічному, пов ному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом.

Розглядаючи заяву про забе зпечення позову, суд має з ура хуванням доказів, наданих по зивачем на підтвердження сво їх вимог, пересвідчитися, зок рема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує ре альна загроза невиконання чи утруднення виконання можлив ого рішення суду про задовол ення позову: з'ясувати обсяг п озовних вимог, дані про особу відповідача, а також відпові дність виду забезпечення поз ову, який просить застосуват и особа, котра звернулася з та кою заявою, позовним вимогам .

При встановленні зазначен ої відповідності суд врахову є, що вжиті заходи не повинні п ерешкоджати господарській д іяльності юридичної особи аб о фізичної особи, яка здійсню є таку діяльність і зареєстр ована відповідно до закону я к підприємець.

Вирішуючи питання про заб езпечення позову, суд також б ере до уваги інтереси не тіль ки позивача, а й інших осіб, пр ава яких можуть бути порушен і у зв'язку із застосуванням в ідповідних заходів. Обмеженн я можливості господарюючого суб'єкта користуватися та ро зпоряджатися власним майном може призвести до незворотн их наслідків.

З урахуванням вищевикладе ного, суд приходить до виснов ку, що накладення арешту на гр ошові кошти відповідача, мож е унеможливити подальшу госп одарську діяльність даного г осподарюючого суб' єкта, а т ому суд відмовляє в задоволе нні клопотання позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 20.09.2010 р. на під ставі ст. 77 ГПК України розгля д справи відкладено на 04.10.2010 о 10:5 0 год.

Представник позивача в суд овому засіданні 04.10.2010 р. надав н а виконання вимог ухвали суд у від 20.09.2010 р. надав витяг з Єдино го державного реєстру підпри ємств та організацій України станом на 01.10.2010 р. стосовно філі ї відповідача - Автобусний па рк № 4 Комунального підприємс тва “Київпастранс” та копію положення Автобусного парку № 4.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2010 р. не з»я вився, вимоги ухвал суду від 30 .08.2010 р. та від 20.09.2010 р. не виконав.

Відповідач також не направ ив в судове засідання 04.10.2010 р. ди ректора філії - Автобусний па рк № 4 Комунального підприємс тва "Київпастранс" п. Аскіс Євг ена.

Поштове відправлення з ухв алою Господарського суду міс та Києва № 39/196 від 20.09.2010 р. було нап равлене відповідачу та його філії за адресами, вказаними у позовній заяві, та які відпо відають адресі місцезнаходж ення відповідача згідно витя гу з Єдиного державного реєс тру юридичних осіб та фізичн их осіб - підприємців серія АД № 851161 станом на 09.09.2010 р. та адресі м ісцезнаходження філії відпо відача згідно витягу з Єдино го державного реєстру юридич них осіб та фізичних осіб - під приємців серія АД № 853014 станом на 01.10.2010 р.

Наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення п оштового відправлення свідч ать про отримання 23.09.2010 р. уповн оваженими представниками ві дповідача та філії відповіда ча ухвали суду від 20.09.2010 р.

За наведених обставин вваж ається, що ухвала суду від 20.09.2010 р. вручена відповідачу та філ ії відповідача належним чино м.

Письмових заяв, повідомлен ь суду щодо поважності причи н відсутності відповідача в судовому засіданні 04.10.2010 р. від останнього до суду не надход ило.

Приписами ст. 77 Господарськ ого процесуального кодексу У країни визначений перелік об ставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відп овідно до п. 1 ч. 1 названої статт і, у разі нез»явлення в засіда ння представників сторін, ін ших учасників судового проце су та, відповідно до п. 2 ч. 1 назв аної статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановл ює не обов'язок суду від класти розгляд справи, а визн ачає лише право суду при наявності зазначених випадк ів.

За таких обставин суд прийш ов до висновку про можливіст ь розгляду справи по суті в су довому засіданні 04.10.2010 р. та за в ідсутністю відповідача, запо бігаючи одночасно безпідста вному затягуванню розгляду с пору.

Представник позивача в суд овому засіданні 04.10.2010 р. надав у сні пояснення щодо підстав, в ідповідно до яких заявлено п озов, позовні вимоги підтрим ав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, спра ва розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки в ідзив на позовну заяву і витр ебувані господарським судом документи відповідачем не п одано.

Після виходу суду з нарадчо ї кімнати, у судовому засідан ні 04.10.2010 р. було проголошено вст упну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що по вне рішення буде складено у т ермін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГП К України.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, дослідивш и наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових з асіданнях оригінали докумен тів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господар ський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Авто-Бус»(позивач, Постача льник) та Автобусним парком № 4 Комунального підприємства "Київпастранс" (Покупец ь) в особі директора Асніс Є.Ю., який діяв на підставі П оложення про Автобусний парк № 4 та довіреності, було уклад ено Договір купівлі - продажу № 05 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.2 Положення про Авт обусний парк № 4 Автопарк є філ ією Комунального підприємст ва "Київпастранс" (далі - Підприємство) та здійснює св ою діяльність в межах прав, на даних йому Підприємством від повідно до цього Положення.

Пунктом 1.3 наведеного Полож ення визначено, що згідно з ме тою і предметом своєї діяльн ості Автопарк вправі від іме ні підприємства укладати дог овори та інші цивільно - пра вові угоди з підприємствами, установами, організаціями, і ншими суб»єктами підприємни цької діяльності в межах пов новажень, передбачених цим П оложенням. Автопарк несе від повідальність за своїми зобо в»язаннями обіговими коштам и, а при їх недостатності, відп овідальність по зобов»язанн ям Автопарку несу Підприємст во (п. 1.4 Положення).

Оскільки Автопарк не є юрид ичною особою, що підтверджує ться п. 4.1 Положення, витягом з Єдиного державного реєстр у юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АД № 853014 станом на 01.10.2010 р. стосовно А втобусного парку № 4, стороною у справі , відповідачем, є юри дична особа - Комунальне підп риємство "Київпастранс ", від імені якого діяв Автопа рк при укладенні з позивачем Договору купівлі - продаж у № 05 від 11.01.2010 р. При цьому суд вра ховує, що представник відпов ідача в судове засідання не з »явився, наявність повноваже нь у філії - Автобусного парк у № 4 Комунального підприємст ва "Київпастранс" щодо у кладення спірного договору н е спростував.

Згідно умов п. 1.1 ст. 1 Догово ру Постачальник зобов'яз ується в порядку та на умовах , передбачених Договором , поставити та передати у влас ність Покупця запасні частин и, вузли та агрегати до автомо білів, авто-хімію та супутні т овари до автомобілів (надалі - Товар), в комплектності згідно Додатків до Договор у (видаткові накладні, раху нки - фактури), а Покупець зобо в'язується прийняти Товар та сплатити вартість постав леного Товару у відповід ності з вимогами статті 2 До говору, а саме:

Платіж виконується Покупц ем у національній валюті Укр аїни. Оплата здіснюється Пок упцем у безготівковій формі шляхом прямого перерахуванн я грошових коштів на поточни й рахуноки Постачальника, за реквізитами, що вказані в ст.9 «Юридичні та банківські рек візити сторін « цього Догов ору (п. 2.1 ст. 2 Договору);

Покупець перераховує на по точний рахунок Постачальник а не пізніше 25-ти банківських днів з моменту отримання То вару Покупцем та підписанн я Сторонами - рахунку фактури , видаткової накладної, специ фікації (п. 2.2 ст. 2 Договору).

У відповідності до п. 4.1 ст. 1 До говір вступає в силу з момент у його підписання та скріпле ння печатками та діє до 31.12.2011 ро ку. Закінчення строку дії дан ого Договору не звільняє від повного виконання свої з обов'язань та повного заверш ення всіх взаємозаліків між сторонами.

У статті 5 сторони визначили відповідальність за невикон ання або неналежне виконання зобов»язань за цим Договор ом, зокрема, за простроченн я в оплаті Товару Покупец ь виплачує Постачальникові п еню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми пр остроченого платежу за кожни й банківський день простроче ння (п. 5.2 ст. 5 Договору).

Судом встановлено, що відпо відно до умов п. 1.1 ст. 1 Догово ру позивач поставив відпов ідачу Товар на загальну с уму 30307,80 грн., що підтверджуєтьс я накладними № 001 від 13.01.2010 р., № 003 ві д 27.01.2010 р., № 004 від 29.01.2010 р., № 005 від 29.01.2010 р ., № 010 від 15.02.2010 р., № 013 від 22.02.2010 р., № 018 ві д 15.03.2010 р., № 024 від 29.03.2010 р., № 025 від 29.03.2010 р ., № 029 від 30.03.2010 р., № 030 від 31.03.2010 р., № 032 ві д 09.04.2010 р., № 037 від 21.04.2010 р., № 045 від 07.05.2010 р . та № 052 від 31.05.2010 р., довіреностями , виданими філією відповідач а на отримання спірного Тов ару та Актом звірки розраху нків від 01.2010 р. на суму 30607,80 грн. (ко пії накладних, довіреностей та Акту звірки розрахунків з находяться в матеріалах спра ви).

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідачем не спро стовано факт отримання на пі дставі Договору Товару на загальну суму 30607,80 грн.

В порушення умов п. 2.2 ст. 2 Договору відповідач варті сть поставленого Товару на загальну суму 30607,80 грн. поз ивачу не оплатив, тоді як стан ом на час звернення позивача з позовом до суду строк її опл ати є таким, що настав.

Таким чином, заборгованіст ь відповідача перед позиваче м за Договором купівлі - продажу № 05 від 11.01.2010 р. станов ить 30607,80 грн. (основний борг).

Як визначено частинами 1, 2 ст атті 193 Господарського кодекс у України (надалі - ГК України) , суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться. Кожна сторон а повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного ви конання нею зобов'язання, вра ховуючи інтереси другої стор они та забезпечення загально господарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивіль ного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є п равовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої ст орони (кредитора) певну дію (пе редати майно, виконати робот у, надати послугу, сплатити гр оші тощо) або утриматися від п евної дії, а кредитор має прав о вимагати від боржника вико нання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК Україн и зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК Украї ни передбачено, що підставам и виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є догов ори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія осо би, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК Україн и договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що факти чно між сторонами по справі у кладений договір поставки (№ 13 від 03.01.2008 p.), а тому саме він та ві дповідні положення статей па раграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господа рського кодексу України (ГК У країни) визначають права та о бов'язки сторін зі здійсненн я передбаченої договором пос тавки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України пе редбачено, що за договором по ставки одна сторона -постача льник зобов'язується передат и (поставити) у зумовлені стро ки (строк) другій стороні -поку пцеві товар (товари), а покупец ь зобов'язується прийняти вк азаний товар (товари) і сплати ти за нього певну грошову сум у.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегул ьованих цим Кодексом, застос овуються відповідні положен ня Цивільного кодексу Україн и про договір купівлі-продаж у.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України та кож передбачено, що до догово ру поставки застосовуються з агальні положення про купівл ю-продаж, якщо інше не встанов лено договором, законом або н е випливає з характеру відно син сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК Україн и одна сторона (продавець) пер едає або зобов'язується пере дати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України пок упець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття а бо прийняття товаророзпоряд чих документів на нього, якщо договором або актами цивіль ного законодавства не встано влений інший строк оплати то вару.

Згідно із ст. 14 ЦК України, ци вільні обов'язки виконуються у межах, встановлених догово ром або актом цивільного зак онодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших акт ів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог -відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я (ст. 526 ЦК України). Односторон ня відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допус кається.

Якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін) (ч. 1 ст . 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК Ук раїни зобов'язання припиняєт ься виконанням, проведеним н алежним чином.

Приписами статей 33, 34 Господа рського процесуального коде ксу України (надалі - ГПК Украї ни) передбачено, що кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень, докази подаються сторонами та іншими учасника ми судового процесу, господа рський суд приймає тільки ті докази, які мають значення дл я справи, обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Зважаючи на встановлені об ставини справи та вимоги пра вових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в с удове засідання не з'явився, в установленому порядку обста вини, які повідомлені позива чем, не спростував, розміру по зовних вимог не оспорив, госп одарський суд приходить до в исновку, що позовні вимоги що до стягнення основного боргу у сумі 30607,80 грн. на підставі До говору купівлі - продажу № 05 від 11.01.2010 р. нормативно та док ументально доведені, а тому п ідлягають задоволенню повні стю.

Позивачем заявлено також п озовні вимоги про стягнення з відповідача 122,43 грн. інфляц ійних нарахувань, 308,79 грн. 3% річн их та 1481,22 грн. пені за періоди , визначені позивачем окремо до спірних накладних та з ура хуванням строку оплати Тов ару, визначеного у п. 2.2 ст. 2 Договору.

Приписами ст. 611 ЦК України ви значено, що у разі порушення з обов»язання настають правов і наслідки, встановлені дого вором або законом, зокрема, сп лата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України н еустойкою (штрафом, пенею) є гр ошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кр едиторові у разі порушення б оржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також п ередбачено, що порушення зоб ов'язання є підставою для зас тосування господарських сан кцій, передбачених цим кодек сом (неустойка, штраф, пеня), ін шими законами або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК Укра їни нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконан ня зобов'язання, якщо інше не в становлено законом або догов ором, припиняється через шіс ть місяців від дня, коли зобов 'язання мало бути виконано.

Закон України "Про відповід альність за несвоєчасне вико нання грошових зобов'язань"в ід 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (надалі -Закон Ук раїни) регулює договірні пра вовідносини між платниками т а одержувачами грошових кошт ів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошо вих зобов'язань.

Статтею 1 вищезазначеного З акону України передбачено, щ о платники грошових коштів с плачують на користь одержува чів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що вст ановлюється за згодою сторін .

Відповідно до ст. З Закону У країни, розмір пені, передбач ений статтею 1, обчислюється в ід суми простроченого платеж у та не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла у період, за який сплачує ться.

Умовами п. 5,2 Договору пе редбачено, за прострочення в оплаті Товару Покупець виплачує Постачальникові пе ню у розмірі 0,1 % (але не більше п одвійної облікової ставки НБ У, що діяла у період, за який сп лачується пеня) від суми прос троченого платежу за кожний банківський день прострочен ня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Укра їни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Враховуючи наведені право ві норми та здійснивши перев ірку здійсненого позивачем р озрахунку сум пені, інфляцій них нарахувань та 3 % річних, су д прийшов до висновку, що вимо ги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 148 1,22 грн., інфляційних нарахуван ь в розмірі 122,43 грн. та 3% річних у розмірі 308,79 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню по вністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до с удових витрат віднесені держ авне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судово ї експертизи, призначеної го сподарським судом, витрати, п ов'язані з оглядом та дослідж енням речових доказів у місц і їх знаходження, оплата посл уг перекладача, адвоката, вит рати на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни, стороні на користь якої ві дбулося рішення, господарськ ий суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторо ни, а також витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких об ставин, на відповідача покла даються витрати по сплаті де ржавного мита в розмірі 325,21 грн . та на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 611, 625, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 23 0, 232, 265 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 47, 49, 66, 75, 82 -85, 116 ГПК України, Господарськи й суд міста Києва

ВИ РІШИВ:

1. Позов задовольни ти повністю.

2. Стягнути з Комуна льного підприємства "Київпас транс" (04070, м. Київ, вул. Набережн е шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) в особі філії - Автобусни й парк № 4 Комунального підпри ємства "Київпастранс" (03115, м. Киї в вул. Миколи Краснова, 25, ідент ифікаційний код 03114230, р/р 26008601023801 в А КБ «Київ»Святошинська філія м. Київ), а у разі відсутност і грошових коштів - з будь-яког о іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на ко ристь Товариства з обмежен ою відповідальністю "Авто-Бу с" (04201, м. Київ, вул. Рокосовсь кого, 4-А, кв. 36, ідентифікаційн ий код 32528796) 30607,80 грн. (тридцять тис яч шістсот сім гривень 80 коп.) о сновного боргу, 1481,22 грн. (одну ти сячу чотириста вісімдесят од ну гривню 22 коп.) пені, 122,43 грн. (ст о двадцять дві гривні 43 коп.) ін фляційних нарахувань, 308,79 грн. (триста вісім гривень 79 коп.) 3% р ічних, 325,21 грн. (триста двадцять п»ять гривень 21 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шіс ть гривень 00 коп.) витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

3. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК Ук раїни рішення господарськог о суду набирає законної сили після закінчення строку под ання апеляційної скарги (ч. 1 с т. 93 ГПК України), якщо апеляцій ну скаргу не було подано. У раз і подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасова но, набирає законної сили піс ля розгляду справи апеляційн им господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 05.10.2010 р.