Рішення

від 29.07.2024 по справі 916/2745/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(додаткове)

"29" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2745/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-1115/24 від 02.07.2024) представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; тел. НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідачів:

1) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; тел. НОМЕР_5 ),

2) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; тел. НОМЕР_8 ),

3) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; тел. НОМЕР_11 ),

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (67640, Одеська обл., Одеський район, с. Градениці, вул. Центральна, буд. 87; код ЄДРПОУ 24775415)

про визнання недійсним правочину, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу, розірвання договорів, стягнення (витребування з володіння) часток в статутному капіталі;

представники сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача-1 - не з`явився,

від відповідача-2 - не з`явився,

від відповідача-3 - не з`явився,

від відповідача-4 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/2745/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про визнання недійсним правочину, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу, розірвання договорів, стягнення (витребування з володіння) часток в статутному капіталі.

Рішенням від 27.06.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

У позовній заяві позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого зазначено, що позивач планує понести судові витрати, зокрема на правничу допомогу - 50 000,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.06.2024, представник позивача до закінчення стадії судових дебатів заявив про намір подати докази понесення позивачем судових витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

02.07.2024, в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку, до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просить ухвалити у справі додаткове рішення про стягнення з відповідачів-1, -2, -3 витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача надав до суду детальний опис робіт (наданих послуг), копію Договору про надання правової допомоги від 30.12.2021 з Додатковою угодою від 14.10.2022, копію Акта здавання-приймання наданих послуг від 02.07.2024.

Ухвалою від 03.07.2024 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі призначено у судовому засіданні на 15.07.2024.

Судове засідання, призначене на 15.07.2024, не відбулося у зв`язку з відсутністю електропостачання, у зв`язку з чим ухвалою від 16.07.2024 розгляд заяви було відкладено на 29.07.2024.

16.07.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача-1 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з 50 000,00 грн до 3 028,00 грн.

В обґрунтування клопотання представник відповідача-1 зазначає, що не погоджується із заявленою до стягнення сумою витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що дана сума не відповідає складності справи та обсягу наданих послуг. Вказує, що позивачем до позовної заяви не було долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Щодо наданого позивачем акту здавання-приймання наданих послуг та детального опису робіт представник відповідача-1 звертає увагу, що з даних документів незрозуміло, яка саме підготовка була проведена, скільки годин було витрачено адвокатом. Відзначає, що позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу. Також звертає увагу, що адвокат Каназірський Ю.Ф. є штатним працівником ТОВ РСК «Капітан», в якому ОСОБА_1 є головним бенефіціаром та директором, а тому за представлення інтересів ОСОБА_1 адвокат Каназірський Ю.Ф. отримує заробітну плату у вказаному підприємстві. Разом з тим, вказує, що у позовній заяві відповідачами є чотири особи, в той час як позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу лише з трьох.

У судове засідання, яке було призначено на 29.07.2024, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Втім, у відповідності з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Разом з тим, представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення та представник відповідача-1 у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу просили провести судове засідання без їх участі.

29.07.2024 за результатами розгляду заяви складено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

При розгляді заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.

У позовній заяві позивачем у відповідності з ч.1 ст.124 ГПК України було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого зазначено, що позивач планує понести 50 000,00 грн витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим доводи представника відповідача-1 про ненадання позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат судом відхиляються.

Розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши надані позивачем докази, суд встановив, що 30.12.2021 між Каназірським Ю.Ф. (адвокат) та ОСОБА_7 (клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта (що включає, однак не виключно, представництво в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, правоохоронних органах тощо, складання документів, в тому числі процесуального характеру, та представництво інтересів клієнта іншим чином).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг (гонорар), що надаються у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях), які є невід`ємною частиною Договору, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.

14.10.2022 адвокат Каназірський Ю.Ф. та позивач ОСОБА_1 підписали Додаткову угоду до Договору, пунктом 1 якої визначили, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з представництва інтересів клієнта в Господарському суді Одеської області по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «КОЛОС» про розірвання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «КОЛОС» та стягнення (витребування з володіння) часток у статутному капіталі ТОВ «КОЛОС».

Згідно з п. 3 Додаткової угоди до Договору клієнт та адвокат узгодили, що гонорар (вартість наданих послуг) за представництво інтересів клієнта з цього питання в Господарському суді Одеської області складає 50 000,00 грн, які підлягають виплаті адвокату протягом 30 днів з дати набрання рішенням Господарського суду Одеської області законної сили.

02.07.2024 адвокат Каназірський Ю.Ф. та позивач ОСОБА_1 підписали Акт здавання-приймання наданих послуг, згідно з яким адвокат здав, а клієнт прийняв послуги з надання правової допомоги відповідно до зазначеного в Акті переліку.

В Акті вказано, що вартість послуг визначена в Додатковій угоді від 14.10.2022 до Договору про надання правової допомоги від 30.12.2021 і становить 50 000,00 грн які підлягають виплаті адвокату протягом 30 днів з дати набрання рішенням законної сили.

Відповідач-1 просить зменшити суму витрат на правову допомогу до 3 028,00 грн, посилаючись на невідповідність заявленої до стягнення суми складності справи та обсягу наданих послуг.

При цьому вказує, що з Акту здавання-приймання наданих послуг та детального опису робіт незрозуміло яка саме підготовка була проведена та скільки годин було витрачено адвокатом.

Так, в Акті здавання-приймання наданих послуг від 02.07.2024 перелічено конкретні послуги, які були надані позивачу, зокрема, підготовка з урахуванням позиції клієнта клопотання про забезпечення позову, відповіді на відзив, заяви про часткову зміну предмета позову, письмових пояснень, відповіді на відзив з врахуванням заяви про часткову зміну предмета позову, письмових пояснень щодо відзиву ОСОБА_4 , підготовка до участі у судових засіданнях тощо.

Поряд із зазначенням наданих послуг в Акті дійсно не вказано кількості годин, витрачених адвокатом на конкретну послугу.

Відповідач-1 зауважив, що позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який, на думку відповідача-1, є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При аналізі вказаних доводів відповідача-1 суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у Постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо питання застосування приписів частини третьої статті 126 ГПК України стосовно змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом:

"140. Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

146. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.".

Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Крім того, саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Судом встановлено, що в Акті здавання-приймання наданих послуг від 02.07.2024 стороною позивача достатньо деталізовано обсяг наданих послуг для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Вирішуючи у даній справі питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, виходячи з того, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу була подана позивачем за результатами розгляду спору по суті, враховуючи обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених та поданих адвокатом позивача процесуальних документів, кількість засідань, в яких приймав участь адвокат, а також узгодження між позивачем та адвокатом фіксованої суми гонорару, суд зазначає, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 50 000,00 грн є обґрунтованими у вказаній сумі.

Щодо доводів відповідача-1 про отримання адвокатом Каназірським Ю.Ф. заробітної плати, як штатним працівником ТОВ РСК «Капітан», в якому ОСОБА_1 є головним бенефіціаром та директором, суд зазначає, що, по-перше, у матеріалах справи відсутні докази працевлаштування Каназірського Ю.Ф. в ТОВ РСК «Капітан», та, по-друге, вказані доводи жодним чином не впливають на правовідносини з надання правової допомоги, які склалися між адвокатом та Кобилянським Ю.Ф., як засновником та кінцевим бенефіціарним власником іншої юридичної особи - ТОВ «КОЛОС», який уклав з адвокатом Каназірським Ю.Ф. Договір про надання правової допомоги в корпоративному спорі щодо часток у статутному капіталі ТОВ «КОЛОС».

Стосовно доводів відповідача-1, що у даній справі відповідачами є чотири особи, в той час як позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу лише з трьох, суд зазначає, що згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. При цьому за ч. 4 цієї ж статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при розподілі судових витрат на правову допомогу суд, насамперед, виходить із стягнутого грошового еквіваленту часток у статутному капіталі з кожного з відповідачів та, відповідно, враховує, що спір виник в результаті порушення відповідачами-1, -2, -3 зобов`язань з оплати придбаних часток у статутному капіталі ТОВ «КОЛОС» за договорами купівлі продажу від 04.03.2015, у зв`язку з чим суд вважає, що справедливим та розумним є покладення судових витрат на правову допомогу на відповідачів-1, -2, -3 в тих самих пропорціях, що і судовий збір, тобто наступним чином: на відповідача-1 - 7 335,00 грн, на відповідача-2 - 17 000,00 грн, на відповідача-3 - 25 665,00 грн.

Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву (вх. № 2-1115/24 від 02.07.2024) представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2745/22 - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; тел. НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; тел. НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 7 335,00 грн витрат на правничу допомогу.

3. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; тел. НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; тел. НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 17 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; тел. НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; тел. НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 25 665,00 грн витрат на правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини додаткового рішення складено 29 липня 2024 р. Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08 серпня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков