Ухвала

від 06.08.2024 по справі 925/222/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/222/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будівельник і К" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 (колегія суддів: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2023 (суддя Скиба Г.М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будівельник і К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнум"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Черкаська філія ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будівельник і К" (далі - ТОВ "Магазин "Будівельник і К") звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнум"</a> (далі - ТОВ "Сигнум") про визнання права власності на під`їзну залізничну колію № 21 довжиною 444 метри, яка є продовженням колії №16 станції Змагайлівка Черкаської філії ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", від точки розділу межі земельної ділянки (кадастровий номер 71101366400:03:0023) до точки примикання до залізничної колії № 21, а також про відшкодування судових витрат.

15.09.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024, повний текст якої складений 25.06.2024, про відмову у задоволенні позову.

18.07.2024 ТОВ "Магазин "Будівельник і К" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, зі змісту якої вбачається, що скаржник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Підставами касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржник визначив пункти 1, 3 частини другою статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 частини другою статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі ТОВ "Магазин "Будівельник і К" узагальнено посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справ № 450/2286/16-ц.

Проте скаржник не зазначив норм права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), які суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваній постанові всупереч правовим позиціями суду касаційної інстанції; не вказав, яких саме висновків Верховного Суду щодо застосування норм права не врахував суд апеляційної інстанції; не обґрунтував подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження, скаржник у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, що виникають з приводу набуття прав власності на такий специфічний об`єкт як залізнична колія.

При цьому скаржник не вказав, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно та щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з приводу застосування частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку". Однак зазначена норма має загальний характер, тобто підлягає застосуванню під час вирішення спору у будь-які справі щодо майна, яке перебуває у заставі банку, а скаржник у касаційній скарзі не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначеної ним норми права в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.

Тож скаржнику необхідно визначитися щодо підстав касаційного оскарження, передбачених у пунктах 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, та обґрунтувати такі підстави з урахуванням викладеного вище.

За приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, касаційна скарга ТОВ "Магазин "Будівельник і К" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику можливості належним чином обґрунтувати визначені ним підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження буде розглянуте Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будівельник і К" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 та рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2023 у справі № 925/222/23 залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.

4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов