Рішення

від 01.11.2010 по справі 3/122-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.10

          Справа № 3/122-10.

Господарський суд Сумської області у складі судді  Левченко П.І., при секретарі судового засідання  Чепульській Ю.В., розглянув матеріали справи № 3/122-10

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,

                                                                                               м. Шостка Сумської області

до відповідачів: Виконавчого комітету  Шосткинської міської ради ,

                                                                                                м. Шостка Сумської області

про визнання права власності .

за участю  представників сторін:

від  позивача: ОСОБА_1

від відповідача:  не з’явився.

    Суть спору : позивач просить суд визнати за ним право власності на торговельний павільйон, розташований по АДРЕСА_2, загальною площею 34,1 кв.м., який складається із тамбуру площею 2,0 кв.м., позначеного плані інвентарної справи літерою “І”, торговельного залу площею 28,9 кв.м., позначеного на плані інвентарної справи літерою “2” і кабінету  площею 3,2 кв.м., позначеного на плані  інвентарної справи  літерою «3».  

   Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав.

   Розглянувши  матеріали справи, заслухавши пояснення  позивача, господарський суд  встановив :

24.11.2006 року Шосткинською міською радою було прийнято рішення “Про регулювання земельних відносин”, згідно якого надано в оренду до 01.11.2011 року земельну ділянку площею 0,0048 га по вул. К.Маркса в районі школи № 11 для комерційного  використання  (розміщення торгівельних павільйонів)  приватному підприємцю ОСОБА_1.

3 квітня 2007 р. між Шосткинською міською радою і ФОП ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач на підставі рішення ХХХ сесії Шосткинської міської ради ІV скликання від  30.12.2005 р. надав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,0048 га для комерційного використання (обслуговування торгівельного павільйону).

24.01.2007 року  на виконання рішення V сесії Шосткинської міської ради V скликання від  24.11.2006 р. представником виконавця ПП “ Грегер” за участю представника Управління земельних ресурсів у м. Шостка Сумської області, був складний акт погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу межових знаків ПП ОСОБА_1 на території Шосткинської міської ради Сумської області.

В свою чергу, 18 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем був складений акт приймання-передачі земельної ділянки площею 0,0048 га, розташованої по вул. К.Маркса в районі школи № 11.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що під час здійснення своєї господарської діяльності розпочав будівництво павільйону і 11 червня 2008 року здав торгівельний павільйон в експлуатацію, про що свідчить акт технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми до експлуатації, але під час звернення до відповідача щодо оформлення права власності на збудоване приміщення, йому було відмовлено, у зв‘язку з чим він змушений звернутись в суд з позовом про захист свого права.

Рішенням виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 31.03.2009 року №1010 “Про надання поштових адрес” торговельному павільйону в районі школи №11, який належить ПП ОСОБА_1  була надана поштова адреса – АДРЕСА_2.

З інвентаризаційної справи (а.с. 25-29) вбачається, що торговельний павільйон розташований по АДРЕСА_2, загальною площею 34,1 кв.м., складається із тамбуру площею 2,0 кв.м., позначеного на плані інвентарної справи літерою “1”, торговельного залу площею 28,9 кв.м., позначеного на плані інвентарної справи літерою “2” і кабінету площею 3,2 кв.м., позначеного на плані інвентарної справи літерою “3”.

Згідно висновку № 23 спеціаліста з будівельно-технічних досліджень від 06.08.2010 р. дійсна вартість торговельного павільйону площею 34,1 кв.м., який розташований по АДРЕСА_2, станом на 02 серпня 2010 року становить 88 370 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Здійснення права власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому числі, передбачено наступне:

·          власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

·          власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

·          при здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства;

·          усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно ч. 3 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно вимог ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

Ч. 1 ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п.5 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом” вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників – осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності підприємств і організацій.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, у власності позивача, а також те, що в матеріалах справи міститься докази введення вказаного нерухомого майна в експлуатацію (акт від 11.06.2008 р.), суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44,49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 16, 321, 328,  331, 376 Цивільного кодексу України ,  ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 ( 41100, АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)  право власності на торговельний павільйон, розташований по АДРЕСА_2, загальною площею 34,1 кв.м., який складається із тамбуру площею 2,0 кв.м., позначеного на плані інвентарної справи літерою “1”, торговельного залу площею 28,9 кв.м., позначеного на плані інвентарної справи літерою “2” і кабінету площею 3,2 кв.м., позначеного на плані інвентарної справи літерою “3”.     

    Суддя