Постанова

від 21.10.2010 по справі 16/354

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.10.10 Справа № 16/354

Львівський апеляційни й господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Гнатюк Г. М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши ап еляційну скаргу Публічного а кціонерного товариства «Про Кредит Банк»(надалі ПАТ «Про Кредит Банк») б/н від 10.03.2010р.

на рішення господарського суду За карпатської області від 05.02.2010р .

у справі № 16/354

за позовом: ПАТ «ПроКредит Банк», м. Київ

до відповідача: то вариства з обмеженою відпові дальністю «Факт»(надалі ТзОВ «Факт»), м. Ужгород

про стягненн я 257 402,51 грн.

за зустрічним позовом: Т зОВ «Факт», м. Ужгород

до відповідача: ПА Т «ПроКредит Банк», м. Київ

про виз нання недійсним кредитного д оговору №21.72 від 13.04.2006р. та догово ру застави майна № 21.72-ДЗІ від 13. 04.2006р.

за участю представник ів сторін:

від позивача по первісном у позову: Гармадій Н.Я. - пр едставник (довіреність б/н ві д 20.11.2009р.)

від відповідача по первіс ному позову: Маркусь М.І. - представник (довіреність б/н від 12.01.2010р.)

Представникам сторін роз 'яснено права та обов'язки, пер едбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фік сацію судового процесу від с торін не поступало, заяв про в ідвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Закарпатської області від 05.02.2010р. у справі №16/354 (суддя Ва ськовський О.В.) у первісному п озові відмовлено повністю, з устрічний позов задоволено п овністю, визнано недійсним к редитний договір №21.72 від 13.04.2006р. та договір застави майна №21.72-Д ЗІ від 13.04.2006р., укладені між ЗАТ « ПроКредит Банк», м. Київ та ТзО В «Факт», м. Ужгород, стягнуто з ПАТ «ПроКредит Банк»на кор исть ТзОВ «Факт»7 897,12 грн., 85,00 грн . державного мита та 118,00 грн. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су, стягнуто з ТзОВ «Факт»на к ористь ПАТ «ПроКредит Банк»7 000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог, су д першої інстанції виходив з того, що вироком Ужгородсько го міськрайонного суду Закар патської області від 09.12.2008р. вст ановлено, що саме ОСОБА_1., а не ТзОВ «Факт», заволоділа кр едитними коштами, тому позов ні вимоги є безпідставними. Щ одо зустрічних позовних вимо г, то, враховуючи, що спірні до говори були укладені ОСОБА _1. без відповідних повноваж ень, позовні вимоги підлягаю ть до задволення.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, ПАТ «ПроКредит Ба нк»подало апеляційну скаргу , в якій рішення суду першої ін станції вважає незаконним, п рийнятим з порушенням норм м атеріального та процесуальн ого права, з неповним з' ясув анням обставин, що мають знач ення для справи, просить його скасувати в частині застосу вання наслідків недійсності спірного кредитного договор у та прийняти нове рішення, як им застосувати двосторонню р еституцію у повному обсязі, З окрема, скаржник покликаєтьс я на ст. 216 ЦК України та ст. 208 ГК У країни, які передбачають нас лідок недійсності договору - застосувати двосторонню рес титуцію.

Представник позивача за зу стрічним позовом у відзиві н а апеляційну скаргу та в судо вому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечи в, рішення місцевого господа рського суду вважає законним , обґрунтованим, просить зали шити його без змін, апеляційн у скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали спра ви, апеляційну скаргу, заслух авши пояснення представникі в сторін, колегія суддів Льві вського апеляційного господ арського суду прийшла до вис новку про відсутність підста в для скасування рішення гос подарського суду Закарпатсь кої області від 05.02.2010р. з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2006р. між ЗАТ «ПроКред ит Банк»(реорганізовано у ПА Т (т.2 а.с.7-22) (кредитор) та ТзОВ «Фа кт»в особі директора ОСОБА _1. (позичальник) укладено кре дитний договір №21.72 відповідн о до умов якого кредитор нада в позичальнику грошові кошти в сумі 154 500,00 грн. на строк корист ування 24 місяці із сплатою від сотків в розмірі 20,00% річних, ви ходячи з 360 календарних днів у році, а позичальник зобов' я зується повернути наданий кр едит і сплатити відсотки та к омісії за кредитом у встанов лений договором строк і вико нати свої обов' язки за дого вором в повному обсязі (а.с. 9-11 т ом І).

Для забезпечення виконанн я зобов' язань за договором кредиту між сторонами укладе но договір застави майна №21.72-Д ЗІ від 13.04.2006р., який також підпис аний ОСОБА_1. в особі дирек тора ТзОВ «Факт»(а.с. 12-13 том І).

Відповідно до п. 2.6. кредитног о договору Кредитором суму к редиту перераховано на рахун ок відповідача №26008301202175 у філії „ Закарпатське центральне від ділення „Промінвестбанку”. П ри видачі кредиту з кредитни х коштів утримано комісію в р озмірі 1 545,00 грн., фактично відпо відачу перераховано суму 152 955, 00 грн., що підтверджується дов ідкою позивача №934/У-10 від 21.06.2010р.

В зв' язку з неповерненням відповідачем кредиту, відсо тків та комісійних в терміни , обумовлені договором, ПАТ «П роКредит Банк»звернувся про стягнення 257 402,51 грн. заборгова ності в судовому порядку.

ТзОВ «Факт»звернулося до г осподарського суду з зустріч ним позовом (за підписом дире ктора Черних Д.В. (а.с.123-124 т.1) про в изнання кредитного договору № 21.72 від 13.04.2006р. та договору заст ави № 21.72-ДЗ1 від 13.04.20006р. недійсним и, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що товариство не отримув ало кредитних коштів від поз ивача і тому не може їх йому по вернути та вказало, що коштам и позивача шляхом шахрайства заволоділа ОСОБА_1., котра використала його розрахунко вий рахунок як інструмент дл я заволодіння коштами, оскіл ьки після перерахування кред итних коштів на банківський рахунок товариства, того ж дн я ці кошти були зняті ОСОБА _1., що підтверджується вирок ом Ужгородського міськрайон ного суду від 09.12.08р.

Аналізуючи доводи сторін т а обставини справи, суд прийш ов до наступного висновку.

Частина 1 ст. 92 ЦК України виз начає, що юридична особа набу ває цивільних прав та обов'яз ків і здійснює їх через свої о ргани, які діють відповідно д о установчих документів та з акону.

Відповідно до статуту ТзОВ „Факт”, до змін та доповнень д о статуту товариства від 19.12.2003р . учасниками товариства є О СОБА_2 та ОСОБА_3, які воло діють рівними частками в ста тутному капіталі, по 50% кожен (а .с. 133-142 том мІ).

Протоколом №1 загальних збо рів засновників ТзОВ „Факт” від 16.01.2006р. директором ТзОВ „Фак т” призначено Черних Дмитра Валерійовича з правом розпор ядчого підпису з 16.01.2006р.., який і з аймав вказану посаду на моме нт оформлення та отримання к редитних коштів ОСОБА_1. (а .с. 143 том І).

З вироку Ужгородського міс ькрайонного суду Закарпатсь кої області від 09.12.2008р., який зал ишено без змін ухвалою апеля ційного суду Закарпатської о бласті від 02.04.2008р., вбачається, щ о ОСОБА_1. визнано винною у вчинені злочинів, передбаче них ч. 2 ст. 366, ч.4 ст. 190 Кримінально го кодексу України. Даним вир оком встановлено, що ОСОБА_ 1., являючись співзасновник ом та директором ТзОВ „Гордє єва і партнери”, уклала угоду з ТзОВ „Факт” про надання бух галтерських послуг. Маючи до ступ до печатки ТзОВ „Факт”, з авідомо підробляла від імені товариства різні довідки, бу хгалтерські, платіжні та інш і документи, які використову вала у своїх злочинних діях. Н а підставі підробленого паке ту документів ОСОБА_1., без відома директора ТзОВ „Факт ” Черних Д.В., підписала з банк ом кредитний договір №21.72 від 13 .04.2006р. на суму 154 500,00 грн. та договір застави майна №21.72 - ДЗ1 від 13.04.20 06р. Того ж дня, ОСОБА_1. видал а завідомо підроблений грошо вий чек серії ЛА 4227869 від 13.04.2006р. пр о зняття із рахунку ТзОВ „Фак т” готівки, підробила підпис и та завірила печаткою ТзОВ „ Факт”, які подала до філії Зак арпатського центрального ві дділення „Промінвестбанку” та отримала готівку в сумі 144 0 00,00 грн. (а.с. 51-90 том ІІ).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК Укр аїни вирок суду з кримінальн ої справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для госпо дарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені .

Таким чином, доведеними є об ставини, які засвідчують, що ОСОБА_1. не мала повноважень діяти від імені ТзОВ „Факт” т а не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності укла дати від його імені з позивач ем (відповідачем за зустрічн им позовом) спірні договори. П ри цьому, спірні договори бул и укладені ОСОБА_1. свідом о без відповідних повноважен ь з метою незаконного заволо діння грошовими коштами ПАТ „ПроКредит Банк”.

Також вироком Ужгородсько го міськрайонного суду Закар патської області від 09.12.2008р. про обвинувачення Гордеєвої Г.В . у вчиненні злочинів задовол ено цивільний позов ЗАТ „Про Кредит Банк” про стягнення з Гордеєвої Г.В. 154 500,00 грн. заборго ваності по кредитному догово ру №21.72 від 13.04.2006р.

Враховуючи вищенаведене, п озовні вимоги ПАТ „ПроКредит Банк” про стягнення з ТзОВ «Ф акт»заборгованості за креди тним договором є безпідставн ими, а тому судом першої інст анції правомірно відмовлен о у їх задоволенні.

Частина 2 ст. 203 ЦК України пер едбачає, що особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колег ія суддів погоджується з вис новком місцевого господарсь кого суду про задоволення ви моги ТзОВ «Факт»про визнання недійсними кредитний догові р №21.72 та договір застави №21.72-ДЗ І, укладені 13.0.2006р. між ЗАТ „ПроК редит Банк”, м. Київ та ТзОВ „Ф акт”, м. Ужгород.

Щодо застосування реститу ції, передбаченої ст. ст. 216, 1212 ЦК України, то колегія суддів за значає наступне.

Як вбачається з довідки ПАТ «ПроКредитБанк»для застосу вання реституції (а.с. 25 том ІІ), за період з 13.04.2006р. по 18.12.2009р. ПАТ «П роКредит Банк»отримав від Тз ОВ «Факт»9 442,12 грн., з яких 1 545,00 грн . комісія за видачу кредиту 5 150 ,45 грн. капітал та 2 746,67 грн. проце нти. Водночас, позивач просит ь у порядку двосторонньої ре ституції, враховуючи вищенав едену суму коштів, повернути з ТзОВ „Факт” 145 057,88 грн..

У відповідності до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідк ів, крім тих, що пов'язані з йог о недійсністю. У разі недійсн ості правочину кожна із стор ін зобов'язана повернути дру гій стороні у натурі все, що во на одержала на виконання цьо го правочину, а в разі неможли вості такого повернення, зок рема тоді, коли одержане поля гає у користуванні майном, ви конаній роботі, наданій посл узі, - відшкодувати вартість т ого, що одержано, за цінами, як і існують на момент відшкоду вання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК Укр аїни особа, особа, яка набула м айно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потер пілого) без достатньої право вої підстави (безпідставно н абуте майно), зобов'язана пове рнути потерпілому це майно. О соба зобов'язана повернути м айно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказані положення з астосовуються і до вимог про повернення виконаного за не дійсним право чином (п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України).

Проте, як зазначалося вище, вироком Ужгородського міськ районного суду Закарпатсько ї області від 09.12.2008р. встановлен о, що на підставі завідомо під роблених документів на поточ ний рахунок ТзОВ „Факт” №260830120217 5 відкритий у Закарпатському центральному відділенні Про мінвестбанку, ЗАТ „ПроКредит Банк” перераховано кредитні кошти у сумі 152 955,00 грн. (за мін усом комісії за видачу креди ту 1 545,00 грн.) із яких, теж на пі дставі завідомо підроблених документів 144 000,00 грн. готівкою отримала ОСОБА_1.

Тобто, грошовими коштами, як і були перераховані ПАТ «Про Кредит Банк», згідно кредитн ого договору на банківський рахунок ТзОВ «Факт», заволод іла саме ОСОБА_1., а не ТзОВ «Факт»як юридична особа, том у правових підстав для засто сування реституції в повному обсязі- повернення товарис твом коштів в розмірі 154 500,00 грн . - не має.

Таким чином, оскільки у мате ріалах справи містяться дока зи, що ОСОБА_1. із суми креди ту фактично одержала 144 000,00 грн. , при цьому сплативши банку 1 440 ,00 грн. з рахунку товариства за видачу готівки, на банківськ ому рахунку товариства залиш илося 7 515,00 грн., а відтак,, суд вва жає можливим проведення, як н аслідок набуття майна без до статньої правової підстави, часткової реституції: на кор исть ТзОВ «Факт»стягнути з П АТ «ПроКредит Банк»7 897,12 грн. (5 15 0,45 грн. - капітал, 2 746,67 грн. проце нти) та на користь останнього стягнути з ТзОВ «Факт»7 515,00 грн .

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватись іншими засо бами доказування.

Таким чином, всупереч вимог ам ст.33 ГПК України скаржником не було надано суду доказів, я кі б підтвердили факти, викла дені в позовній заяві.

З огляду на викладене, суд а пеляційної інстанції вважає , що рішення місцевого господ арського суду прийняте у від повідності до норм матеріаль ного та процесуального права , проте судом першої інстанці ї допущено помилку при підра хунку суми, яка підлягає пове рненню банку, в зв»язку з чим р ішення слід частково змінити .

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Львівськ ий апеляційний господарськи й суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення гос подарського суду Закарпатсь кої області від 05.02.2010р. у справі № 16/354 змінити в частині стягне ння з ТзОВ «Факт»на користь П АТ «ПроКредитБанк». Замість суми 7000,00 грн. стягнути 7515,00 грн.

2. В решті рішення за лишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

3. Постанова н абирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскарж ена в касаційному порядку зг ідно з Розділом ХІІ-1 ГПК Украї ни.

4. Справу повернути в господарський суд Закарпа тської області.

Головуючий суддя Кр авчук Н.М.

судді Гнат юк Г.М.

Миру тенко О.Л.