Ухвала

від 09.08.2024 по справі 932/5463/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

09.08.2024

Справа № 932/5463/23

Провадження № 1-кс/932/2138/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід головуючого судді у справі №932/5463/23 (провадження №1-в/932/141/24) про повернення речових доказів у кримінальному провадженні №12013040650001281,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересаї ОСОБА_4 про повернення речових доказів у кримінальному провадженні №12013040650001281.

15.07.2024 протоколом автоматиного розподілу справи між суддями вищезазначену справу було розподілено до провадження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5

06.08.2024 року під час проведення судового засідання адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 було заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_5 , оскільки суддею здійснювався розгляд клопотань в межах кримінального провадження №12013040650001281 з аналогічними вимогами, але щодо інших осіб. Адвокат ОСОБА_3 вважає, що у головуючої судді ОСОБА_5 склалася власна думка щодо цього питання, що може вплинути на неупереджений розгляд клопотання. Письмова заява із викладенням правової позиції адвоката ОСОБА_3 долучена до матеріалів справи.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , у судое засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , у судове засідання та враховуючи вимоги ч. 1 ст. 28 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника заявника.

Прокурор Центральної окружної прокуратури міста Дніпра у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Подав до суду заяву про розгляд заяви про відвід головуючого судді за його відсутності, у якій просив відмовити в задоволенні такого відводу через його необґрунтованість та безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, письмову заяву адвоката ОСОБА_3 , суд дійшов висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 75 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, які перешкоджають подальшому розгляду слідчим суддею кримінального провадження, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суду для розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Для відводу слідчого судді, судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу їх упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути мотивовані та відповідати підставам для відводу. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першоїстатті 9 Конституції Україничинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, єчастиною національногозаконодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими («Білуха проти України», № 33949/02, від 09.11.2006).

Під час розгляду заяви про відвід не знайшли своє підтвердження факти та підстави заявленого відводу судді. Відвід невмотивований та необґрунтований. У заяві про відвід судді відсутні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для його відводу.

Cуд дійшов висновку, що підстави для відводу головуючої судді ОСОБА_5 фактично ґрунтуються на суб`єктивному погляді представника заявника та теоретичних припущеннях останнього, які в свою чергу підкріплені аналізом попередніх рішень судді ОСОБА_5 за аналогічними справами, що суперечить положенням Глави 3 розділу 6 КПК України та інституту відводів в цілому.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід головуючого судді у справі №932/5463/23 (провадження № 1-в/932/141/24) про поверення речових доказів у кримінальному провадженні №12013040650001281 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1