ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/220/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 07.08.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд"
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат
у справі №904/220/22
за позовом Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до 1) Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехіндустрія"; 3) Державного підприємства "СЕТАМ"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним договору та витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Касаційного господарського суду перебувала справа №904/220/22 за касаційною Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023 та за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехіндустрія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023
2. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 10.07.2024 касаційні скарги Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехіндустрія" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 904/220/22 залишено без змін.
Короткий зміст заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу
3. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якому ТОВ "Автострадабуд", посилаючись на статтю 129 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути на свою користь 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
4. Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.07.2024 клопотання ТОВ "Автострадабуд" передано на розгляд колегії суддів Верховного Суду у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.
5. Ухвалою від 09.07.2024 Верховний Суд прийняв та призначив до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/220/22 на 07 серпня 2024 року о 12:15 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
6. АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подано клопотання про відмову у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ТОВ "Автострадабуд" не дотримано вимоги ст. 221 ГПК України та заявлений розмір витрат є надмірним.
Крім того, АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" просить Суд, у разі відмови у задоволенні клопотання, зменшити суму витрат на правничу допомогу до 1 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
8. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
9. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
10. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді та у випадку подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
11. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
12. Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
13. Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
14. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
15. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
16. Як встановлено із клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд", між Адвокатським об`єднанням «Новум» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" було укладено Договір про надання правової допомоги від 09 листопада 2022 року.
08 лютого 2024 року між АО «Новум» та ТОВ "Автострадабуд" було укладено Додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги від 09 листопада 2022 року.
У відповідності до п. 2 Додаткової угоди № 3, сторони узгодили, що АО «Новум» представляє інтереси ТОВ "Автострадабуд" у суді касаційної інстанції під час розгляду справи № 904/220/22.
Сторони домовилися, що за підготовку до розгляду справи № 904/220/22 у суді касаційної інстанції та за участь у розгляді справи у суді касаційної інстанції ТОВ "Автострадабуд" сплачує АО «Новум» гонорар у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.
17. На виконання власних зобов`язань, АО «Новум» надало, а ТОВ "Автострадабуд" прийняло всі послуги, зазначені у Акті приймання наданих послуг згідно Договору
про надання правової допомоги від 09 листопада 2022 року та Додаткової угоди №3 від 08 лютого 2024 року до договору про надання правової допомоги від 09 листопада 2022 року у господарській справі № 904/220/22 в суді касаційної інстанції (Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду), а саме: Вивчення та детальний аналіз касаційної скарги Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023 р. у справі № 904/220/22, та складення і подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у справі № 904/220/22.
Участь адвоката Об`єднання у судових засіданнях по справі № 904/220/22, які проводились у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду в режимі відеоконференції (усього - 3 судові засідання).
18. У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
19. Аналізуючи перелік зазначених послуг, колегія суддів враховує, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Однак, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
20. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
21. Водночас на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
22. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
23. Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
24. Тобто за загальним правилом обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).
25. Разом з тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
26. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Водночас в судовому рішенні суд повинен конкретно зазначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
27. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
28. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
29. Крім того Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
30. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
31. АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у заяві про зменшення витрат, заявлених до стягнення ТОВ "Автострадабуд", вказує на необґрунтованість таких витрат.
32. АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" стверджує, що в суді касаційної інстанції ТОВ "Австострадабуд" не дотримані вимоги статті 221 ГПК України і вважає неспівмірний розмір витрат зі складністю справи та об`ємом наданих правових послуг, відповідності цього розміру критеріям реальності та розумності.
33. З огляду на вищевикладене АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" просить суд відмовити ТОВ "Австострадабуд" у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень, 00 коп.) під час розгляду справи № 904/220/22 в суді касаційної інстанції, а у разі відхилення заяви АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень, 00 коп.) під час розгляду справи № 904/220/22 в суді касаційної інстанції, прошу зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 1 грн.
34. Проаналізувавши вказані доводи відповідача, касаційний суд враховує, що положеннями частини 6 статті 126 ГПК України, саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
35. Для виконання цього обов`язку недостатньо загально сформульованого твердження іншої сторони про неспівмірність витрат без надання доказів та належного обґрунтування.
36. Разом з тим Суд зазначає, що зміст заяви АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" свідчить, що його доводи щодо необґрунтованості та непропорційності визначеної ТОВ "Австострадабуд" суми витрат є суто декларативними та не містять належного обґрунтування щодо непропорційності чи неспівмірності визначеної заявником суми. Тобто, не доводять обставин за наявності яких Верховний Суд має підстави визначити інший розмір судових витрат, ніж той, що був доведений іншою стороною.
37. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження та оцінки доказів за правилами статей 210, 86 ГПК України.
38. З урахуванням вищезазначеного, касаційний суд констатує, що заявлені позивачем витрати на послуги адвоката повною мірою відповідають обсягу наданих адвокатом послуг скрізь призму критеріїв розумності, співмірності, встановлення їхньої дійсності, необхідності та не є надмірними.
39. Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, проаналізувавши докази, надані ТОВ "Австострадабуд" на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів констатує про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Австострадабуд" про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 30 000 грн, вказану суму витрат належить стягнути з Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехіндустрія", тобто з обох заявників касаційних скарг у справі №904/220/22.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України , Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 904/220/22 задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 31899285, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 44217876, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна (Шевченківський, Соборний райони), буд. 1) 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехіндустрія" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 42526271, адреса: 51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, село Піщанка, вул. Юності, буд.1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 44217876, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна (Шевченківський, Соборний райони), буд. 1) 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
4. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Г. Пєсков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 13.08.2024 |
Номер документу | 120939958 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мілєва Ірина Вікторівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Жуков С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні