Постанова

від 23.10.2024 по справі 904/220/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/220/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Фрейдун О.М. (поза межами суду);

інші учасники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 (повне рішення складено 21.02.2024, суддя Мілєва І.В.) у справі №904/220/22

за позовом Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Київ

до відповідача-1: Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), м.Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехіндустрія", Дніпропетровcька область, с.Піщанка

відповідача-3: Державного підприємства "СЕТАМ", м. Київ

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро

про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним договору та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" про прийняття додаткового рішення - задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні заяви ТОВ "Автострадабуд" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно прийнято як доказ оплати за надання адвокатських послуг - меморіальний ордер, який не може бути взятий до уваги як доказ, оскільки призначення платежу «ЗА АДВОКАТСЬКI ПОСЛУГИ ПЛ ДОЛЯ А.В., ДОЛЯ А.В.» не може беззаперечно свідчити, що грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн перераховані, згідно даного меморіального ордеру, саме за адвокатські послуги за договором про надання правової допомоги від 09 листопада 2022 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автострадабуд» та Адвокатським об`єднанням «Новум». Крім того, платник за вказаним меморіальним ордером вказано «Транз.рах._ DN, DG, DZ» а не ТОВ «Автострадабуд», що також не може свідчити про те, що грошові кошти перераховані саме відповідачем-4 за надані адвокатські послуги по справі № 904/220/22.

Крім того, суд не надав оцінку доводам позивача при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення, не розглянув клопотання про відкладення розгляду справи, що призвело до ухвалення незаконного додаткового рішення у даній справі.

Учасники процесу правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що у відповідності до ч.3 ст.263 ГПК України не є перешкодою у перегляді рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному кладу суду від 29.02.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2024 витребувано з господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/220/22 та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

06.03.2024 матеріали справи №904/220/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, 05.03.2024 на електронну адресу апеляційного суду від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала від 28.02.2024, якою відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехіндустрія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023. Касаційні скарги призначені до розгляду на 20 березня 2024 року о 14:30 год. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/220/22.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 у справі №904/220/22; апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 у справі №904/220/22 зупинено до повернення справи № 904/220/22 до Центрального апеляційного господарського суду; справу № 904/220/22 направлено до Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду; сторін зобов`язано повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

13.08.2024 від відповідача-4 до суду надійшло повідомлення, що постановою Верховного Суду від 10.07.2024 касаційні скарги позивача та відповідача-2 залишені без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у цій справі - залишено без змін.

30.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду із суду касаційної інстанції повернулись матеріали справи.

Ухвалою суду від 04.09.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №904/220/22; розгляд справи у засіданні призначений на 23.10.2024 на 16:45 годину; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

18.10.2024 до суду від представника позивача Жирної Я.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку слід провести з представником Фрейдун О.М.

23.10.2024 до суду від представника відповідача-4 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, в якій він також наголосив, що просить залишити скаргу без задоволення; додатково просить врахувати, що питання щодо стягнення правничої допомоги за послуги надані АО "НОВУМ" вже розглядалися Верховним Судом в межах цієї справи, що відображено у постанові від 07 серпня 2024 року у справі № 904/220/22, якою було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120939958) за цим же самим договором. Крім того, стверджує, що судом першої інстанції вже було зменшено розмір витрат з 39 000 грн до 25000 грн, що також підлягає врахуванню.

В судовому засіданні 23.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У січні 2022 року Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехіндустрія", відповідача-3 Державного підприємства "СЕТАМ" про:

1) визнання недійсними електронних торгів з продажу комплексу споруд, що складається з однієї асфальтозмішуваної установки ДС № 185 та транспортного засобу марки МАЗ моделі 642205, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Зелений Гай, вул. Залізнична, 24, які оформлені протоколом № 518275 та актом про поведені електронні торги від 24.12.2020;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу споруд, що складається з однієї асфальтозмішуваної установки ДС № 185 та транспортного засобу марки МАЗ моделі 642205, 2007 року випуску;

3) витребування на користь Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" комплексу споруд, що складається з однієї асфальтозмішуваної установки ДС №185 та транспортного засобу марки МАЗ моделі 642205, 2007 року випуску.

Ухвалою суду від 20.09.2022 замінено відповідача-1 - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його правонаступника - Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі; витрати по сплаті судового збору покладені на позивача.

15.03.2023 відповідач-4 подав до суду клопотання, в якому просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 39 000,00 грн.

Ухвалою від 15.03.2023 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" про прийняття додаткового рішення до розгляду у засіданні на 19.04.2023.

04.04.2023 від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит справи № 904/220/22, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги на рішення від 10.03.2023.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 165 від 07.04.2023, у зв`язку із перебуванням судді Мілєвої І.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи.

Згідно протоколу про повторний автоматизований розподіл матеріалів справи від 07.04.2023, справу № 904/220/22 передано судді Назаренко Н.Г. для розгляду питання про зупинення провадження у справі з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд ухвалою від 10.04.2023 (суддя Назаренко Н.Г.) зупинив провадження у справі № 904/220/22 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" про прийняття додаткового рішення до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 у справі № 904/220/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2023 у справі № 904/220/22 - залишено без змін.

Ухвалою від 14.02.2024 поновлено провадження у справі № 904/220/22 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" про прийняття додаткового рішення. Судове засідання призначено на 21.02.2024.

16.02.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просив забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою від 16.02.2024.

16.02.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просив суд відмовити в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат.

Як вже зазначалось вище, додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" про прийняття додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.

Частково задовольняючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, господарський суд, здійснивши оцінку критеріїв дійсності, обґрунтованості та розумності цих витрат, визнав обґрунтованою та розумною суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню відповідачу-4 за рахунок позивача, суму в розмірі 25 000,00грн. із 39 000 грн заявлених, в той час, як визнано неспівмірним зі складністю справи розмір витрат в частині формування правової позиції, складання відзиву на позовну заяву та пояснень у загальному розмірі 20 000,00 грн., визначених у акті; разом з тим, суд погодився з розміром інших витрат, визначених в акті, зокрема, і щодо участі представника відповідача-4 у судових засіданнях.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складності справи; значення розгляду справи для сторін, часу, необхідного для вчинення тих чи інших дій, розміру судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21, від 22.02.2023 у справі №911/5429/14).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Згідно матеріалів справи, відповідач-4 просив стягнути з позивача: 39000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Так, ухвалою суду від 03.10.2022 відповідача-4 залучено до участі у справі.

Ухвалою від 10.11.2022 задоволено усне клопотання відповідача-4, розгляд справи розпочато спочатку.

У відзиві на позовну заяву, поданому суду 28.11.2022, відповідачем зазначено про понесення судових витрат на правничу допомогу.

Отже, відповідачем-4 дотримано вимог ст.124 ГПК України.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, про понесені судові витрати та їх орієнтовний розмір зазначено у відзиві, вказано, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення; оскільки рішення ухвалено 10.03.2023, відповідні докази подані із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу 15.03.2023, відтак, заявником дотримані строки на подання доказів, визначені ч.8 ст.129 ГПК України.

В підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивач подав до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу (а.с. 77-88 т. 4):

- договір про надання правової допомоги від 09.11.2022, укладений між відповідачем-4 та Адвокатським об`єднанням "Новум",

- додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 09.11.2022,

- додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги від 09.11.2022,

- акт виконаних (наданих) послуг від 14.03.2023 на суму 39 000,00 грн,

- меморіальний ордер № @2PL812993 від 16.11.2022 на суму 30 000,00 грн,

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП № 2946 від 20.07.2015,

- ордер АЕ № 1162326 від 09.11.2022.

Так, 09.11.2022 між Адвокатським об`єднанням "Новум" в особі керуючого партнера Підлужного Василя Михайловича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автострадабуд" в особі керівника Доля Андрія Володимировича укладено Договір про надання правової допомоги.

Згідно з п.1.2 та 1.3 договору Клiєнт усвiдомлюючи спецiальний статус Адвокатського об`єднання, та те, що порядок його дiяльностi та вiдповiдальностi, кpiм iншого, визначається нормами спецiального законодавства, доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клiєнтy правову допомогу у формi, в обсязi та на умовах, передбачених цим договором, на пiдставi особистої позицiї Адвоката об`єднання, як фахiвця в галузi права, в порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому, об`єднання та Адвокати об`єднання не є повноважними особами Клiєнта, а мають дiяти саме як особи, що надiленi спецiальним статусом у вiдповiдальностi до 3акону України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть" та Правил адвокатської етики, тобто, вчиняти вiдповiднi дiї, як спецiальний суб`єкт взаємовiдносин - об`єднання, фактично виступаючи у взаємовiдносинах з третiми особами вiд свого iмeнi та в iнтepecax Клiєнта, якi полягають у наданнi правової допомоги в обсягах та порядку, визначених самим Адвокатом Об`єднання, з урахуванням його особистих знань та квалiфiкацiї. Вказанi дiї спрямованi на те, щоб їх адекватнiсть обумовила розмiр оплати за надання правової допомоги. Kpiм того, Сторони визнають, що в рамках цього договору кpiм повноважень, наданих вищевказаним Законом, об`єднання та Адвокати об`єднання не отримують саме вiд Клiєнта додаткових та будь-яких iнших повноважень, якi б давали пiдстави визначати його уповноваженою особою Клiєнта.

Правова допомога надається в порядку та обсязi узгодженому мiж сторонами, в тому числi шляхом укладення додаткових Угод до цього договору. У будь-якому випадку об`єднання має право без попереднього письмового погодження представляти клiєнта в ycix судах України пiд час розгляду вcix категорiй справ та у вiдносинах перед вciмa контролюючими та правоохоронними органами, органами державної влади та мiсцевого самоврядування, органами державною виконавчою служби, приватними виконавцями, державними та приватними нотарiусами, арбiтражними керуючими, перед фiзичними та юридичними особами без будь-яких обмежень повноважень (в тому числi пiд час здiйснення кримiнального провадження), в тому числi i перед органами Нацiональної полiцiї, Держпродспоживслужби, Miнicтepcтвa охорони здоров`я України. Адвокати Об`єднання мають право пiдписувати вiд iмeнi Клiєнта вci процесуальнi документи передбаченi Цивiльним процесуальним кодексом України, Кримiнальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адмiнiстративного судочинства України, Законом України та iншими законодавчими актами без будь-яких обмежень.

Згідно з п.4.1, 4.2 договору за послуги, що виконуються та надаються Об`єднанням, обсяг яких, передбачений Додатком до договору, Клiєнт перераховує Об`єднанню гонорар, погоджений сторонами в Додатку до Договору. Гонорар перераховується Клiєнтом на поточний рахунок Об`єднання та/або сплачується в готiвковiй формi. За кожний наступний або iнший етап та/або обсяг послуг Сторони узгоджують подальшу оплату послуг Об`єднання на пiдставi пiдписаного ними Додатку до Договору, який є його невiд`ємною частиною.

Розрахунки за наданi послуги здiйснюються Клiєнтом впродовж cтpoкiв, передбачених Додатку до даного договору. У разi необхiдностi нa вимогу Клiєнта Об`єднанням може бути виставлений рахунок на сплату гонорару.

09 листопада 2022 року між АО "Новум" та ТОВ "Автострадабуд" було укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 09 листопада 2022 року.

У відповідності до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 09.11.2022, сторони узгодили, що АО "Новум" представляє інтереси ТОВ "Автострадабуд" у суді першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи № 904/220/22.

Сторони домовилися, що гонорар за представництво Клієнта в судах першої та апеляційної інстанцій складає 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн. Гонорар сплачується протягом п`яти днів від дати підписання даної додаткової угоди.

Додатковою угодою №2 від 10.11.2022 сторони узгодили викласти п.3 додаткової угоди №1 у наступній редакції:

« 3. Гонорар та строк його сплати.

- Гонорар за представництво iнтepeciв Клiєнта пiд час розгляду справи № 904/220/22 в cyдi першої iнстанцiї, складає 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гpивeнь, 00 коп.). Гонорар за представництво iнтересiв Клiєнта в cудi першої інстанції сплачується Клiєнтом Об`єднанню протягом п`яти календарних днів, з дати пiдписання даної Додаткової угоди.

- Додатково, сторони узгодили, що за участь адвоката Об`єднання в судовому засiданнi по справi №904/220/22 в cyдi першої |інстанції, Клiєнт сплачує Об`єднанню гoнopap в розмiрi 1 000,00 грн (одна тисяча гривень, 00 коп.) за кожне судове засiдання, Гонорар, за участь адвоката Об`єднання в cyдoвиx засiданнях по справi № 904/220/22, сплачується Клiєнтом не пiзнiше 45 календарних днiв з дня прийняття рiшення судом першої iнстанцiї.

- Гонорар за представництво iнтepeciв Клiєнта в судi апеляцiйної iнстанцiї, пiд час розгляду справи № 904/220/22, складає 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень, 00 коп.). Гонорар за представництво iнтepeciв Клієнта в cyдi апеляцiйної iнстанцiї, сплачується Клiєнтом Об`єднанню, не пiзнiше нiж через п`ять календарних днів, пiсля прийняття cyдoм апеляційної інстанції постанови по справі №904/220/22.

- За згодою стopiн, під час розгляду справи № 904/220/22 в судi апеляцiйної інстанції додатковою угодою може бути встановлена додаткова плата за надання Об`єднанням правничої (правової) допомоги Клiєнту.

На виконання власних зобов`язань, АО "Новум" надало, а ТОВ "Автострадабуд" прийняло всі послуги, зазначені у Акті приймання наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги від 09 листопада 2022 року та Додаткових угод №1 від 09 листопада 2022 року, №2 від 10.11.2022 до договору про надання правової допомоги від 09 листопада 2022 року у господарській справі № 904/220/22 в суді касаційної інстанції, а саме:

- формування правової позиції по справі, складення та подання до Господарського суду Дніпропетровської області відзиву на позовну заяву по справі №904/220/22,

- ознайомлення з матеріалами справи №904/220/22;

- складення та подання до Господарського суду Дніпропетровської області письмових пояснень, щодо письмових пояснень позивача по справі 904/220/22;

- складення та подання до Господарського суду Дніпропетровської області письмових пояснень, щодо працівників третьої особи по справі 904/220/22;

- складення та подання до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про зобов`язання позивача і третьої особи надати відповідь на письмове опитування учасника справи 904/220/22;

- складення та подання адвокатських запитів по справі 904/220/22;

- участь адвоката в судових засіданнях по справі № 904/220/22 (усього - 9 судових засідань).

Сторони в акті підтвердили, що частину наданих послуг у сумі 30 000 грн було оплачено клієнтом 16.11.2022, що підтверджується меморіальним ордером №@2PL812993 від 16.11.2022, а частина наданих послуг в сумі 9000 грн, на момент підписання акта залишається неоплаченою через ненастання строку оплати.

Згідно матеріалів справи представництво інтересів відповідача-4 у справі № 904/220/22 здійснювалось Адвокатом Сиромятников Едуард Олександрович, який діяв на підставі ордеру серії АЕ № 1162326 від 09.11.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП № 2946 від 20.07.2015.

Процесуальні документи, наявні у справі підтверджують надання правової допомоги відповідачу-4 у цій справі адвокатом Сиромятниковим Е.О.

Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням господарського суду у цій справі, залишеним без змін постановою суду апеляційної та касаційної інстанції, в задоволенні позову відмовлено. Отже, витрати по справі, в тому числі і на правничу допомогу, покладаються на позивача.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Оскільки:

- витрати на правничу допомогу відповідачем-4 документально підтверджені і пов`язані із веденням даної справи,

- процесуальні документи у цій справі підтверджують надання правничої допомоги відповідачу-4 адвокатом Сиромятниковим Е.О.,

- судом першої інстанції здійснена оцінка рівня адвокатських витрат в розрізі їх обґрунтованості та необхідності, як обов`язкового критерію при розподілі судових витрат, а також врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони,

- враховуючи, що витрати на оплату послуг адвоката в частині формування правової позиції, складання відзиву на позовну заяву та пояснень у загальному розмірі 20 000,00 грн є неспівмірними із складністю справи,

тому суд підставно дійшов висновку, що заявлені до стягнення відповідачем-4 витрати на правничу допомогу лише частково відповідають критерію розумності і обґрунтованості таких витрат, відповідно, підставно частково задовольнив вимоги заяви та стягнув з позивача на користь відповідача-4 25000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у стягненні 14 000 грн. (за неспівмірний розмір вартості послуг в частині формування правової позиції, складання відзиву на позовну заяву та пояснень).

Щодо доводів апелянта про те, що суд безпідставно взяв до уваги меморіальний ордер, як доказ оплати за надання адвокатських послуг з огляду на призначення платежу «ЗА АДВОКАТСЬКI ПОСЛУГИ ПЛ ДОЛЯ А.В., ДОЛЯ А.В.» та те, що платник за вказаним меморіальним ордером вказано «Транз.рах._ DN, DG, DZ» а не ТОВ «Автострадабуд», то вони відхиляються в силу вимог ст.ст.86, 129 ГПК України.

Зокрема, згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тобто сукупності доказів, наданих стороною, яким суд відповідно до ст.86 ГПК України надає оцінку.

Так, у акті виконаних (наданих) послуг від 14.03.2023 сторони підтвердили, що частина наданих послуг вже сплачена згідно меморіального ордеру №@2PL812993 від 16.11.2022 на суму 30000 грн.

Таким чином, самими сторонами підтверджено, що оплачені за меморіальним ордером №@2PL812993 від 16.11.2022 послуги в сумі 30000 грн, надані в межах справи №904/220/22 АО «Новум» і прийняті без зауважень відповідачем-4.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, то вони також відхиляються, з урахуванням наступного.

Так, 16.02.2024 до господарського суду надійшло клопотання позивача, в якому останній просив суд:

- відкласти судове засідання, призначене на 21.02.2024 (з розгляду заяви відповідача-4 щодо правничих витрат);

- відмовити в задоволенні клопотання відповідача-4 про стягнення судових витрат;

- забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза медами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (а.с.121-146, т.5).

При цьому, підставою для відкладення заявник визначив усунення 12.02.2024 визначених Верховним Судом недоліків поданої ним 17.01.2024 касаційної скарги на рішенні і постанову суду апеляційної інстанції у цій справі.

Розглянувши відповідне клопотання, господарський суд ухвалою від 16.02.2024, задовольнив клопотання позивача та призначив судове засідання 21.02.2024, за участю його представника, в режимі відеоконференції.

Натомість, згідно з оскаржуваним додатковим рішенням, під час судового засідання 21.02.2024, представник позивача на запрошення секретаря судового засідання до відеоконференції не підключився.

Згідно з ч.5 ст.197 ГПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення додаткового рішення суду) ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Отже, в даному випадку ризик непідлючення до відеоконференції, призначеної за його власним клопотанням, несе позивач.

При цьому, колегія суддів наголошує, що прийняття до розгляду касаційної скарги позивача, не є ні поважною, ні взагалі підставою для відкладення розгляду заяви відповідача-4 щодо понесених витрат на правничу, згідно з нормами ст.202 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 у справі №904/220/22 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 у справі №904/220/22 - залишити без змін.

Судові витрати Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.11.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков