Постанова

від 04.07.2024 по справі 393/750/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 393/750/23

провадження № 22-ц/4809/1027/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів Голованя А.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,інтереси якого представляє адвокат Сааді Рустам Мохаммедович;

відповідач: ОСОБА_2 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сааді Рустам Мохаммедович на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2024 року, у складі головуючого судді Подліпенця Є.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Новгородківської селищної ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав.

Позивач в обгрунтування позову зазначав, що він із ОСОБА_2 проживав без реєстрації шлюбу, за період спільного проживання у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новгородківського районного управління юстиції у Кіровоградській області зроблено відповідний актовий запис №82 та видано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 .

Спільне життя з ОСОБА_2 не склалося, та вони не проживають разом із 2020 року.

Вказував, що ОСОБА_2 не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров`я, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, її навчанням, підготовкою дитини до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Зазначає, що відповідачка покладені законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере участі у вихованні доньки.

Всі питання щодо виховання вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Дитина знаходиться на повному його утриманні.

Посилається на те, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомо нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

У зв`язку з цим, він звернувся до опікунської ради Новгородківської селищної ради з проханням позбавити відповідачку батьківських прав та надати висновок щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав.

Просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сааді Р.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Посилається на те, що відповідачка не виконує свої батьківські обов?язки, покладені на неї законом, відносно доньки, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов?язків.

Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції не врахував визнання відповідачкою позову та те, що вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав щодо доньки.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження.

Справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачка не подавала.

У судове засідання учасники справи не з?явилися, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із доводами скарги і вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване рішення відповідає зазначеним нормам процесуального законодавства з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 16.07.2019 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новгородківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками є: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_1 (а.с. 10).

Відповідно до повідомлення начальника служби у справах дітей Новгородківської селищної ради Кіровоградської області від 16.11.2023 № 01-13-12, гр. ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо розгляду питання про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2011 року народження та подана останнім заява буде розглянута на комісії з питань захисту прав дитини Новгородківської селищної ради в листопаді 2023 року, про дату та час позивача буде повідомлено додатково (а.с. 11).

Згідно характеристики виданої Ліцеєм Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ученицю 5-В класу, активну участь у вихованні Поліни здебільшого приймає тато. Він часто телефонує класному керівникові та цікавиться її успішністю (а.с. 34).

Відповідно до довідки виданої лікарем-педіатром ЦПМСД КНП Новгородківської селищної ради від 23.11.2023 ОСОБА_1 постійно цікавиться станом здоров`я своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відвідує дитячу консультацію з дитиною лише батько. Мати дитини ОСОБА_2 участі не приймає (а.с. 35).

Звернувшись із даним позовом позивач посилався на те, що відповідачка не виконує батьківських обов?язків, покладених на неї чинним законодавством, щодо виховання, утримання, їх спільної дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову за недоведеності та безпідставності позовних вимог.

Суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованими посилання позивача на те, що матеріальним забезпеченням дитини та її розвитком займається лише батько (позивач).

Матеріали справи не містять достатніх доказів, що мати дитини не бажає брати участь в утриманні та вихованні дитини, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачка свідомо та умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Крім того, суд першої інстанції допитав в у судовому засіданні неповнолітню ОСОБА_3 , у присутності представника служби у справах дітей Новгородківської селищної ради, яка пояснила, що проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 , та час від часу залишається й у батька проживати в м. Кропивницькому, Кіровоградської області, куди її возить мати. Показів відносно того, що мати не виконує свої батьківських обов`язків відносно неї, не надала.

З висновку органу опіки та піклування Новгородківської селищної ради від 30.11.2023 № 03-27/2729/1 вбачається, що є доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 31-33).

Згідно ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції не бере до уваги даний висновок органу опіки та піклування, оскільки даний висновок оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі.

Висновок органу опіки піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої Самборської Поліни є невмотивованим, однобічним, поверховим та таким, що ґрунтується винятково на позиції батьків дитини, а також самого бажання відповідачки позбавити її батьківських прав.

Як вбачається із зазначеного висновку інтереси дитини не були враховані та дитина не була заслухана комісією при прийнятті остаточного рішення.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду, що даний висновок не підтверджує винної поведінки ОСОБА_2 , свідомого нехтування нею своїми обов`язками, та носить формальний характер і є таким, що не відповідає інтересам дитини, а тому не береться судом до уваги.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 28.03.2019 у справі №559/1553/16-ц).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Колегія суддів, встановлюючи обставини даної справи належним чином дослідила те, що матеріали справи не містять достатньо доказів, які б свідчили про ухилення відповідачки від виконання батьківських обов?язків відносно малолітньої доньки.

У судове засідання апеляційного суду позивач не з?явився, для підтвердження своїх доводів щодо позбавлення відповідачки батьківських прав.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Представник позивача надав до суду апеляційної інстанції судовий наказ від 02.07.2024 про стягнення із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також надано обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР від 30.06.2023

Проте, дані докази не були подані до суду першої інстанції у розумінні ст. 83 ЦПК України.

Колегія суддів зауважує, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для позбавлення батьківських прав відповідачку у відповідності до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сааді Рустам Мохаммедович - залишити без задоволення.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Складено постанову - 12.08.2024.

Головуючий суддя О.Л.Дуковський

Судді А.М. Головань

О.А. Письменний