13.08.24
Справа № 932/6351/24
Провадження № 1-кп/932/454/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050030000097 від 30.03.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
На підготовчомусудовому засіданніпрокурор заявивклопотання пропродовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодообвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з огляду на наявність наступних ризиків:
1. Обвинувачені незаконно впливатимуть на свідків у даному кримінальному провадженні.
Наявність вищезазначеного ризику підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні з діючих співробітників Бахмутського РВ Маріупольського МВ УПО в Донецькій області, оскільки обіймав посаду начальника Бахмутського РВ Маріупольського МВ УПО в Донецькій області та, використовуючи своє службове становище та авторитет посади, здатен погрожувати своїм підлеглим, здійснювати на них вплив іншим шляхом.
В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_9 перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні з діючих співробітників Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, оскільки обіймав посаду начальника Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області та використовуючи своє службове становище та авторитет посади, здатен погрожувати своїм підлеглим, здійснювати на них вплив іншим шляхом.
Про наявність зазначеного ризику свідчить той факт, що відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Отже, вказаний ризик відносно обвинувачених існує дотепер та продовжуватиме існувати до моменту допиту свідків у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження.
2. Обвинувачені вчинять інше кримінальне правопорушення.
Наявність вищезазначеного ризику підтверджується тим, що обвинувачені перебуваючи на волі, можуть вчинити інший злочин, зокрема, у сфері службової діяльності, проти власності, а також підбурювання до надання неправдивих показань (ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 384 КК України), підбурювання до відмови свідка від надання показань (ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 385 КК України), незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації (ст. 388 КК України).
3. Обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність вищеозначеного ризику підтверджується тим, що обвинувачені, з урахуванням тяжкості покарання (до 12 років позбавлення волі за відсутності альтернативних видів покарання), можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, побоюючись притягнення до кримінальної відповідальності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення.
4. Обвинувачені перешкоджатимуть кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність вищезазначених ризиків виправдовують такий ступінь втручання органу досудового розслідування у право особи на свободу та особисту недоторканість (ст. 29 Конституції України, ст. 12 КПК України) задля забезпечення дієвості кримінального провадження, а також виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.
Зазначені ризики підтверджуються матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
В обґрунтування необхідності застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор, вважає за доцільне звернути увагу суду на наступні обставини, які в силу ст. 178 КПК України, мають враховуватись судом при обранні запобіжного заходу:
1. Вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, з огляду на наявні докази, що перелічені вище у мотивувальній частині вказаного клопотання.
2. Тяжкість покарання.
Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 12 років позбавлення волі (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним особливо тяжким корупційним злочином.
3. Ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Вказаний ризик доводиться з огляду на встановлені факти вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, тим самим можливість продовження обвинуваченими протиправної поведінки.
4. Розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа.
Внаслідок вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вищезазначених кримінальних правопорушень допущено розтрату грошових коштів Маріупольського МВ УПО в Донецькій області та заподіяно збитки Державному бюджету на загальну суму 2685 832,67 грн, що є особливо великим розміром.
Враховуючи те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що обвинувачені мають можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, можуть здійснити вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання обвинуваченого винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, приймаючи до уваги суспільну небезпеку протиправних дій обвинувачених для запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є продовження строку застосування запобіжного заходу тримання під вартою у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначену правову позицію сторони обвинувачення та просив задовольнити клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо обвинувачених у зв`язку із наведеними ризиками, зібраними матеріалами кримінального провадження та об`єктивною неможливістю суду завершити судовий розгляд до закінчення терміну дії запобіжного заходу обвинувачених.
Стороною захисту під час судового засідання були заявлені заперечення щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про зміну такого запобіжного заходу на альтернативний, більш м`який.
Адвокат ОСОБА_7 , просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час, а саме в період часу з 21:00 год 00 хв до 06 год. 00 хв або застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок).
Також, адвокат ОСОБА_7 , просив застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок).
У своїх запереченнях захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зазначив, що ризики сторони обвинувачення є не обгрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.
Оскільки на теперішній час ОСОБА_9 відсторонено від посади начальника Слов`янського МВ Маріупольського МВ УПО в Донецькій області, та він фактично не має будь-якого впливу на колишніх підлеглих співробітників вказаної організації. В свою чергу, ОСОБА_8 відсторонено від посади начальника Бахмутського РВ Маріупольского МВ УПО Донецькій області, та він фактично не має будь-якого впливу на колишніх підлеглих співробітників вказаної організації. Крім того, прокурором не надано будь-яких фактичних даних та доказів, які б могли свідчити про тиск на свідків з боку ОСОБА_9 або ОСОБА_8 Жодний свідок у вказаному кримінальному провадженні не звертався до правоохоронних органів з приводу тиску на них.
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 характеризується позитивно, раніше не судимі, до кримінальної відповідальності не притягалися, є працівниками правоохоронного органу, чудово розуміють відповідальність за покладені на них обов`язки. Ризик щодо можливого вчинення злочинів у сфері службової діяльності є безпідставним, оскільки на теперішній час ОСОБА_9 та ОСОБА_8 позбавлено повноважень. Ризик щодо незаконних дій з майном, є безпідставним, оскільки на вилучене майно накладено арешти та воно зберігається в органах досудового розслідування.
Ризик щодо можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду є необгрунтованим, оскільки органами досудового розслідування у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вилучено документ який дає право виїхати за кордон, а саме паспорт. Крім того, обвинувачені є особами мобілізаційного віку, та на теперішній час перетнути державний кордон України у них не має можливості. Обвинувачені одружені та мають стійкі соціальні зв`язки.
Щодо можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з боку обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 сторона захисту зазначила, що такий ризик є абстрактним тлумаченням та не був доведений прокурором у клопотанні, а також відсутні будь-які докази про спроби перешкоджання з боку обвинувачених органам досудового розслідування або суду.
Надалі, захисником ОСОБА_6 було надано обгрунтування неправильної кваліфікації підозри ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , яке грунтується на системному аналізі та тлумаченні матеріалів кримінального провадження, а також дослідженні інформації про доходи з реєстру декларацій за 2022, 2023 роки обвинувачених.
У зв`язку із викладеним, захисник ОСОБА_6 просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора з підстав необгрунтованості та недоведеності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить суд обрати інший, більш м`який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_7 у своїх клопотаннях про зміну запобіжного заходу зазначив, зокрема, що викладені прокурором ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведені та мають надуманий, недостовірний характер.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 виконували свої службові обов`язки бездоганно та з повною відповідальністю. Окрім того, характеризується як грамотні керівники із численними заохоченнями, винагородами, так як такими, що за весь час не мали жодних дисциплінарних стягнень.
ОСОБА_8 є учасником бойових дій, має статус внутрішньо переміщеної особи. Дружина обвинуваченого втратила роботу через проведення постійних бойових дій у АДРЕСА_1 . Також, на утриманні ОСОБА_8 знаходиться донька, яка закінчила 1-й курс денної форми навчання КНУ ім. Шевченка в м. Києві.
На утриманні ОСОБА_9 знаходиться мати, яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Також, ОСОБА_9 має певний перелік вад зі здоров`ям (хронічна залізодефіцитна анемія важкого ступеню, хронічний стеогепатит, хронічний панкреатит, хронічний холецистит, ішемічна хвороба серця атеросклеротичний кардіосклероз СНІ, ГХ ІІ ст., 3 ст., ризик високий), які потребують постійного медикаментозного лікування.
На підтвердження своїх слів, захисник ОСОБА_7 звертає увагу суду, що дії обвинувачених є законними та такими, що були здійсненні в рамках відповідних наказів МВС України.
З огляду на викладене, захисник ОСОБА_7 вважає продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 недоцільним та таким, що не відповідає меті забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.
Просить суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час, а саме в період часу з 21:00 год 00 хв до 06 год. 00 хв або застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок).
Також, адвокат ОСОБА_7 , просить застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок).
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримали позиції своїх захисників та просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора з підстав зазначених у клопотаннях та запереченнях захисників.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно зі ст. 8КПК України кримінальнепровадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, приписи якої є імперативними та не передбачають обрання альтернативного запобіжного заходу, тому відсутні підстави для застосування відносно обвинувачених інших більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, у вигляді домашнього арешту або застави, на чому наполягає сторона захисту. За таких обставин, доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1ст. 177 КПК, недоведеність існування підстав для обрання стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Також суд вважає, що аргументи захисників та їх посилання на наявність у обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_9 міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, позитивної характеристики, численних проблем зі здоров`ям ОСОБА_9 , які потребують постійного медикаментозного лікування (хронічна залізодефіцитна анемія важкого ступеню, хронічний стеогепатит, хронічний панкреатит, хронічний холецистит, ішемічна хвороба серця атеросклеротичний кардіосклероз СНІ, ГХ ІІ ст., 3 ст., ризик високий), мати ОСОБА_9 , яка знаходиться на його утриманні, яка за станом свого здоров`я потребує постійного стороннього догляду, доньку та дружину ОСОБА_8 , безлічі почесних нагород ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , відсутності судимостей, не можуть бути безумовними підставами для зміни запобіжного заходу, оскільки це не спростовує те, що обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієїстатті (частина друга статті 177 КПК України).
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України дозапобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цьогоКодексу(частина перша статті 183КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.366,ч.2ст.28,ч.2ст.366,ч.4ст.191,ч.5ст.191 КК України, які, в тому числі, відносяться до особливо тяжких злочинів, відповідно до вимогст. 12 КК України, та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття "обґрунтованої підозри", суд, враховуючи ст.8,9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", п. пунктом 175; рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016 року №5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
Водночас, суд на сьогодні не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3 КПК України, згідно з документів наданих до суду, знайшли своє підтвердження. Ризики, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому, обвинувачуються, на які посилався прокурор при обгрунтуванні поданого клопотання суд вважає недоведеними.
Кримінальні правопорушення, за якими обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , згідно зіст. 12 КК України, зокрема, віднесено до особливо тяжких злочинів проти власності та злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, що загрожує обвинуваченим, за умови доведеності їхньої вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені з метою уникнення покарання, можуть здійснювати вплив на свідків, які на сьогодні не допитані судом. Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинувачених від суду.
Доводи обвинувачених та захисників щодо зміни запобіжного заходу, суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Відтак, обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно доч.3ст.183КПКУкраїни судпри постановленніухвали прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюзобов`язанийвизначити розмірзастави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим обов`язків,передбачених цимКодексом,крім випадків,передбачених частиноючетвертою цієїстатті.В даномуаспекті судзважає нелише наобсяг пред`явленогообвинувачення,а виходитьі зтих позиційЄвропейського судуз правлюдини,відповідно дояких розмірзастави повиненбути встановленийз оглядуна особупідсудного,належну йомувласність,його стосункиз поручителями,іншими словами,з оглядуна впевненістьу тому,що перспективавтрати заставиабо заходівпроти йогопоручителів увипадку йогонеявки досуду будедостатньою длятого,щоб стриматийого відвтечі.Органи владиповинні докладатимаксимум зусильяк длявстановлення належногорозміру застави,так іпід часвирішення питанняпро необхідністьпродовження триманняпід вартою(рішення"Гафапроти Мальти"від 22.05.2018№ 54335/14).
Згідно з п. 3 ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинувачених, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_8 заставу у розмірі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Також, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_9 заставу у розмірі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7ст. 182 КПК Україниу випадках, передбачених ч. 3, 4ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст.183та ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 жовтня 2024 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_8 під вартою, є 07 жовтня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов`язків, передбаченихКПК України, у розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605600 грн (шістсот п`ять тисяч шістсот гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_8 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 605600 грн (шістсот п`ять тисяч шістсот) 00 коп., ОСОБА_8 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_8 будуть покладені такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
Клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 жовтня 2024 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_9 під вартою, є 07 жовтня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_9 обов`язків, передбаченихКПК України, у сумі 605600 грн (шістсот п`ять тисяч шістсот гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_9 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600,00 (шістсот п`ять тисяч шістсот гривень) гривень, ОСОБА_9 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_9 будуть покладені такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 16-50 годині 13 серпня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2024 |
Оприлюднено | 15.08.2024 |
Номер документу | 120960853 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Юдіна Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні