Ухвала

від 12.08.2024 по справі 591/502/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/502/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/372/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 травня 2024 року про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 травня 2024 року, клопотання слідчого задоволено частково.

Накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42023200000000170 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362 КК України, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 з метою конфіскації майна як виду покарання, а саме: КРД 050100 КРЕМІНЬ (2008) № шасі 80012043, номерний знак НОМЕР_1 , шляхом заборони розпорядження.

В іншій частині клопотання відмовлено.

Не погодившись зі вказаним рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, відповідно якої просить скасувати ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16.05.2024 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 та накласти арешт на об`єкт рухомого майна транспортний засіб марки «Renault» моделі «Grand Scenic 14611», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належить ОСОБА_9 , шляхом встановлення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном. З метою забезпечення конфіскації як виду покарання накласти арешт у кримінальному провадженні № 42023200000000170 на об`єкт рухомого майна КРД 050100 КРЕМІНЬ (2008), номер шасі НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_1 , який згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за ОСОБА_7 , шляхом встановлення заборони його розпорядження та відчуження.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт зазначає, що ОСОБА_7 було відомо з процесуальних документів, які йому вручалися під час досудового розслідування у спосіб передбачених КПК України, про можливе покарання, за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

А тому, з метою уникнення можливої конфіскації майна, останній вдався до дій щодо укладання удаваних правочин через свою дружину. Так, ОСОБА_7 будучи повідомлений через дружину про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, так як повідомлення про підозру вручалося саме дружині, 09.02.2024 о 19 год. 00 хв., в цей же день звернувся до приватного нотаріуса у м. Охтирка, ОСОБА_10 , яка видала доручення останньому серії НТА № 998802, на дружину, ОСОБА_11 про продаж автомобіля «Renault Grand Scenic 14611», номерний знак НОМЕР_3 .

Крім того, за наявними даними в органу досудового розслідування, ОСОБА_7 10.02.2024 перетнув кордон України і до цього часу не повертався, у зв`язку з чим постановою слідчого від 04.03.2024, підозрюваного оголошено в розшук.

10.02.2024 між дружиною підозрюваного ОСОБА_11 та донькою ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу за яким право власності на транспортний засіб набуто донькою підозрюваного.

Вище зазначене свідчить про те, що ОСОБА_7 розуміючи, що санкція ст. 3 ст. 368 КК України включає покарання з конфіскацією майна, вчинив дії спрямовані на відчуження майна, що перебувало в його власності з метою подальшого унеможливлення виконання вироку в частині забезпечення конфіскації майна в разі його призначення.

Фактично підозрюваним ОСОБА_7 вчинено умисно дії щодо зміни власника майна, що перебувало у його власності на близького члена сім`ї доньку ОСОБА_12 , що не перешкоджає користуванню зазначеним майном самим підозрюваним, оскільки документальний перехід права власності не позбавляє реальної можливості користуватися майном.

Сукупність вказаних обставин, а саме обізнаність ОСОБА_7 , його дружини ОСОБА_11 та доньки ОСОБА_12 на чию користь вчинилася угода про перехід права власності на об`єкт рухомого майна, про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за яке законодавцем визначено обов`язкове покарання у виді конфіскації майна, свідчить про те, що вказане майно було відчужене саме з метою уникнення його конфіскації.

Окрім того, слідчим суддею не вмотивовано підстави відмови у визначенні порядку накладення арешту, а саме в резолютивній частині зазначено лише заборону в розпорядженні об`єкта рухомого майна КРД 050100 КРЕМІНЬ (2008), номер шасі 80012024, номерний знак НОМЕР_1 .

Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду його учасники були повідомлені завчасно у передбаченому законом порядку.

Власники майна, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавали.

Від прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 надійшло клопотання про здійснення апеляційного розгляду поданої скарги у його відсутність. Вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.

Враховуючи наявність вищезазначених заяв, а також, що учасники даного провадження повідомлені належним чином, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за їх відсутності, що не суперечить ч. 4 ст. 405 КПК України, а тому, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпала під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Сумській області здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023200000000170, внесеному до ЄРДР 28 серпня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362 КК України.

У рамках даного кримінального провадження до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми звернувся слідчий СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 із клопотанням про накладення арешту на майно, з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, а саме: транспортний засіб марки «Renault» моделі «Grand Scenic 14611», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належить ОСОБА_9 , шляхом встановлення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майно; КРД 050100 КРЕМІНЬ (2008), номер шасі НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_1 , який згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за ОСОБА_7 шляхом встановлення заборони його розпорядження та відчуження.

Перевіряючи доводи поданого клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку, що накладення арешту на майно, належне ОСОБА_7 відповідає меті в КПК України, як засобу забезпечення кримінального провадження, для подальшого забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Проте, рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_9 не може бути предметом конфіскації, оскільки останній будь-яке повідомлення про підозру не вручалось, укладений між нею та ОСОБА_7 договір не визнавався в судовому порядку недійсним чи фіктивним, тому в цій частині клопотання слідчої задоволенню не підлягає.

Разом з цим, при апеляційному розгляді були встановлені наступні обставини.

Так, прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 додано витяг з ЄРДР, відповідно якого, досудове розслідування кримінального провадження № 12024200000000276 від 30.05.2024, відносно ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, завершено та 07.08.2024 обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 12024200000000276 від 30.05.2024 направлено до суду.

Тобто апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке прийняте під час досудового розслідування, в той час коли стадія досудового розслідування закінчилась до початку розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст.3 КПК України досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, окрім іншого, направленням до суду обвинувального акту.

Положення п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України визначають, що судовим провадженням визнається кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Отже, з аналізу вказаних положень КПК України можна дійти висновку про впорядкованість кримінального провадження, його стадійність, що в свою чергу, обумовлює встановлений порядок вчинення процесуальних дій на кожній стадії.

Зокрема, нормами глави 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» визначено як перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, що можуть бути оскарженні «під час досудового розслідування» (стаття 303 КПК України), так і перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені «під час досудового розслідування», зокрема, ухвал про арешт майна (стаття 309 КПК України).

Використання в цій главі КПК України словосполучення «під час досудового розслідування» дає підстави стверджувати про те, що вказані дії, в тому числі апеляційне оскарження ухвал слідчого судді, може здійснюватися виключно на стадії досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акту до суду.

Передбачені процесуальними нормами обмежені строки досудового розслідування обумовлюють необхідність термінового вирішення питань під час досудового розслідування, у зв`язку з чим КПК України встановлює скорочені строки розгляду заяв та скарг на даній стадії, в тому числі апеляційних скарг на ухвали слідчого судді. Зазначене зумовлене необхідністю оперативного здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні саме на стадії досудового розслідування, виходячи з засад цієї стадії провадження. Закінчення ж цієї стадії завершує здійснення функції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яка реалізується слідчими суддями та судами апеляційної інстанції в порядку оскарження ухвал слідчих суддів, з чим відповідно відпадає необхідність в оперативності такого судового контролю.

У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в том числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування направлення обвинувального акту до суду.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має повноваження на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.

Статтею 309 КПК України передбачено апеляційний перегляд ухвал слідчого судді під час досудового розслідування.

Після надходження справи до суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

А тому враховуючи зазначене, колегія суддів позбавлена можливості винести нову ухвалу, оскільки досудове розслідування закінчене, разом з тим прокурор не позбавлений можливості звернутися до суду відповідно до ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна, у зв`язку із чим апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст.170,173,404,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 травня 2024 року, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 про арешт майна, задоволено частково - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4