Ухвала

від 12.08.2024 по справі 644/4917/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД М.ПОЛТАВИ

Справа №644/4917/17

Провадження № 2/552/77/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Кумир О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів позики,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2017 року відкрито провадження у даній справі.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 на підставі ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова за Київським районним судом м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2023 року справа прийнята до провадження.

Ухвалою суду від 25 травня 2023 року до участі у справі залучено правонаступників відповідача ОСОБА_6 .

Ухвалами Київського районного суду м. Полтави від 22 серпня 2023 року, 05 грудня 2023 року розглядались клопотання позивача про призначення по справі експертиз , остання у судові засідання не з`являлась, клопотала перед судом щодо розгляду лише даних питань у її відсутність.

Справа неодноразово призначалась до розгляду, а саме на 22 грудня 2023 року, 30 січня, 01 лютого, 26 лютого, 10 квітня, 05 червня, 09 липня, 12 серпня 2024, проте позивач та її представник в судові засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

У позовній заяві позивачем зазначена адреса проживання: АДРЕСА_1 , на яку направлялась судова кореспонденція, яка повернулась до суду з відміткою «Адресат відсутній».

Про зміну своєї адреси після звернення з позовом до суду позивач суду не повідомляла.

Позивач не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд».

На адресу суду надходили клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, а саме на 22 грудня 2023 року, 12 серпня 2024 року, проте жодних належних доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Представники позивача ОСОБА_7 , а після припинення ним повноважень, ОСОБА_8 викликались в судові засідання належним чином, а самечерез електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку судової повістки до електронного кабінету. Представник ОСОБА_8 викликалась в судові засідання на 09 липня та 12 серпня 2024 року шляхом направлення судової повістки , які нею отримані, що підтверджується зворотніми повідомленнями, які повернулися на адресу суду.

Згідно ч. 5ст. 130 ЦПК Українивручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Таким чином позивач ОСОБА_1 також належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Проте позивач та представник позивача, у зазначені судові засідання не з`явились, звертались до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи з різних підстав.

Таким чином, 12 серпня 2024 року позивач та/або його представник не з`явились чергово підряд в сьоме судове засідання, з заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, причина неявки невідома.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено позивача про час та місце судових засідань, однак у всі судові засідання позивач та її представник не з`явилися, тобто фактично самоусунулася від виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В пункті 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Звернення позивача з заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою без надання посилань на належні докази, суд розцінює як затягування розгляду справи, а тому не вважає дану неявку поважною.

За таких обставин, суд, з врахуванням ст.ст. 13, 44 ЦПК України, вважає за необхідне зазначити, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

З системного аналізу частини 5 статті 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.

Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

В Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.

Отже, позивач повинна була цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно не з`явилася та поважних причин неявки не повідомила.

Таким чином, оскільки позивач, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судові засідання повторно не прибула, доказів поважності причин неявки суду не надала, із заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів позики залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу , що згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ж.В.Кузіна