Рішення

від 12.08.2024 по справі 565/503/24

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 565/503/24

Номер провадження 2-др/556/5/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2024 Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець, заяву представника позивача адвоката Кудрявцева О.М. про ухвалення додаткового рішення по справі №565/503/24 за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000» до ОСОБА_1 , про визнання договорів передачі права власності недійсними і скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

в с т а н о в и в :

В провадженні Володимирецького районного суду Рівненської області перебувала цивільна справа №565/503/24 за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000» до ОСОБА_1 , про визнання договорів передачі права власності недійсними і скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 року, задоволено позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000»

05 серпня 2024 року від представника позивача адвоката Кудрявцева О.М. надійшла заява в інтересах Товариства зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, а саме просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000» витрати на правничу допомогу в сумі 17500 гривень, про що надав відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їхньої вартості.

Належним чином повідомлені сторони, їх представники в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Кудрявцева О.М. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у їх відсутності, просить прийняти додаткове рішення.

Належним чином повідомлений представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши додані до неї докази та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

16 сервня 2024 року між Товариством зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000» та адвокатом Кудрявцевим О.М. укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №16/06-2024.

Відповідно до п.2 Договору, вартість надання правничої допомоги визначається в кожному окремому випадку, за домовленістю сторін, в залежності від виду та складності правової допомоги, та визначається в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02 серпня 2024 року згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №16/06-2024 від 16.06.2024р. про надання юридичних послуг, ОСОБА_2 (надалі Адвокат), який діє на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю №5301 від 28.08.2012 року виданого Київською міською КДКА, з одного боку, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАДІЯ 2000», в особі директора Валькової Надії Станіславівни, яка діє на підставі Статуту (надалі Клієнт) з іншої сторони уклали Акт прийому-передачі про нижченаведене: відповідно до Договору №16/06-2024 про надання правової (правничої) допомоги від 16.06.2024 Адвокат передав, а Клієнт прийняв виконану послугу, в саме:

- надання консультативних послуг стосовно виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором поставки №12/10/2022 від 12 жовтня 2022 року та можливостей та способів виконання ним рішення Господарського суду Рівненської області від 21 листопада 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості;

- вивчення та аналіз документів Клієнта які подаються до міського суду Рівненської області суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договорів передачі права власності недійсними і скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

- підготовка та направления трьох адвокатських запитів до ГСЦ МВС;

- підготовка позову до ОСОБА_1 та направления його до суду;

- подальша участь в судових засіданнях при розгляді цієї справи та подання необхідних документів до Суду.

Відповідно до п. 2.1. Договору №16/06-24 про надання юридичних послуг від 16.06.2024, вартість послуг становить 17 500,00 (Сімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Згідно розрахунку №01-02/08 від 02.08.2024 до Договору №16/06-24 про надання юридичних послуг від 16.06.2024 та платіжної інстуркції №807 від 02.08.2024, ТОВ «Надія 2000» сплатила ОСОБА_2 17500 грн - оплата за вартість правової допомоги по Договору №16/06-24 про надання юридичних послуг від 16.06.2024.

Таким чином, позивачем надано документальне підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок, що є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

А якзазначено вст.270ЦПК України,суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо:1)стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення;2)суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати;3)судом невирішено питанняпро судовівитрати;4)суд недопустив негайноговиконання рішенняу випадках,встановлених статтею430цього Кодексу.

Згідно ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Верховний суд у постанові від 08.04.2021 у справі № 161/20630/18 вказав, що аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку до суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач у своїй позовній заяві повідомляв, що розмір витрат на професійну правничу допомогу буде розраховано згідно із детальним описом (наданих послуг).

У частині восьмій статті 141 ЦПК України не встановлено вимог до форми заяви про надання доказів щодо витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Тому такі заяви можуть подаватись суду як в усній, так і в письмовій чи електронній формі. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2021 року у справі № 755/4466/20-ц (провадження № 61-16762св21).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки Верховного Суду у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19)).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.

Європейський суд з прав людини зазначає, що присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п.269).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на наведене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, обставинам справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони, тому вимоги позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню, що відповідатиме вищезгаданим критеріям.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 141, 258, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника позивача адвоката Кудрявцева О.М. про ухвалення додаткового рішення по справі №565/503/24 за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000» до ОСОБА_1 , про визнання договорів передачі права власності недійсними і скасування рішення про державну реєстрацію права власності, задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі №565/503/24 за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000» до ОСОБА_1 , про визнання договорів передачі права власності недійсними і скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000», код ЄДРПОУ 30677335 понесені витрати на надану професійну правничу допомогу в сумі 17500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 30 липня 2024 у справі №565/503/24 за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «НАДІЯ2000»до ОСОБА_1 , про визнаннядоговорів передачі прававласності недійснимиі скасуваннярішення продержавну реєстрацію прававласності я.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Суддя: Котик Л.О.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ 2000», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 82 офіс 256, 04080, код ЄДРПОУ 30677335,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою згідно відомостей з ЄДДР: АДРЕСА_1 .