Ухвала

від 12.08.2024 по справі 640/6697/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/6697/17

н/п 6/953/335/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі - головуючого судді Демченко С. В., розглянувши у письмовому провадженні подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчанової В. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

09 серпня 2024 року державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчанова В. звернулась до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань за виконавчим листом № 640/6697/17, виданим 15 лютого 2019 року Київським районним судом м. Харкова без вилучення паспортного документа.

Подання мотивовано тим, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 58429250 з примусового виконання виконавчого листа № 640/6697/17, виданого 15 лютого 2019 року Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 53490 грн. Під час здійснення зазначеного виконавчого провадження з боржника було утримано 48969, 24 грн, з яких: 42664, 78 грн - перераховані стягувачу в рахунок погашення заборгованості; 2069 грн - стягнуто як авансовий внесок, 169 грн витрати виконавчого провадження, 4266, 46 грн виконавчий збір. 24 квітня 2019 року у виконавчому провадженні винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вказана постанова була направлена до Харківської Державної Академії Фізичної Культури для виконання. 25 листопада 2021 року до відділу надійшло повідомлення з Харківської Державної Академії Фізичної Культури про припинення стягнення на заробітну плату доходів боржника у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 36 КЗпП України. Згідно з відповіддю з Пенсійного фонду України у боржника ОСОБА_1 відсутні джерела доходів. Станом на 01 серпня 2024 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 за вказаним виконавчим листом становить 10825, 22 грн, а також несплачений виконавчий збір у розмірі 1082, 54 грн. Під час виходу державного виконавця за адресою, зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 боржника не виявлено. З відповіді з Державної прикордонної служби від 01 серпня 2024 року вбачається, що боржник ОСОБА_1 неодноразово за період часу з квітня 2019 року по квітнень 2023 року перетинала державний кордон України. З метою забезпечення виконання рішення суду просила тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України.

Вимогами ч. 4 ст. ст. 441 ЦПК України встановлено, що суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Заявник у поданні про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника просив розглядати подання за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 640/6697/17, виданий 15 лютого 2019 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 53490 грн.

Положеннями ст.441ЦПК Українивстановлено,що тимчасовеобмеження фізичноїособи управі виїздуза межіУкраїни можебути застосованесудом якзахід забезпеченнявиконання судовогорішення аборішення іншихорганів (посадовихосіб),що підлягаєпримусовому виконаннюв порядку,встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістомч.1ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому положенням ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19ч.3ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 13 Загальної декларації прав людини передбачено, кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

За змістом ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання опорів у цій сфері.

Статтею 6Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на боржника - фізичну особу судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов`язань.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Такий факт підлягає доведенню, оскільки, відповідно до положень ч. 4 ст. 441 ЦПК України, вказане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

На переконання державного виконавця, боржник ухиляється від належного виконання судового рішення, у зв`язку з чим наявні законні підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань, також полягає в тому, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов`язань в той час як має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Разом зтим упорушення вимогзаконодавства державнийвиконавець не надав достеменних доказів на підтвердження саме ухилення боржника від виконання судового рішення, оскільки до матеріалів подання не долучено жодних, окрім виконавчого листа № 640/6697/17 та постанови про відкриття виконавчого провадження, доказів на підтвердження зазначеного факту.

Суд зауважує на тому, що особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту свідомого ухилення боржником від виконання зобов`язання, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити.

На підставівикладеного,керуючись ст. 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчанової В. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст складений та підписаний 15 серпня 2024 року.

Суддя С.В. Демченко