Ухвала

від 14.08.2024 по справі 752/25388/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25388/21

Провадження по справі № 1-кс/752/6587/24

У Х В А Л А

"14" серпня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вирішуючи питання про можливість призначення до розгляду клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42021102011111209 від 27.09.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 , ч.3 ст. 358 КК України.

встановив:

13.08.2024 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42021102011111209 від 27.09.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 , ч.3 ст. 358 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді від 27.07.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 під час якого виявлено та вилучено ноутбук, зарядний пристрій. Вказане майно постановою від 27.07.2024 визнано речовим доказом. Прокурор просить накласти арешт на вказане майно з метою збереження речового доказу.

Ознайомившись із клопотанням, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст. 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України арештом є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2 ст.170 КПК наведені вище причини, на яких ґрунтується можливість накладення арешту, вже визначені як підстави для застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження. Вказаною процесуальною нормою окреслений вичерпний перелік підстав для арешту, якими є - 1) збереження речових доказів; 2) спеціальна конфіскація; 3) конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 статті 171 КПК передбачено, що клопотання прокурора про арешт майна, з-поміж іншого, має містити посилання на підстави для арешту майна відповідно до положень ст. 170 КПК та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Між тим, ініційоване прокурором клопотання не відповідає вимогам, передбаченим п.1-3 ч.2. ст.171 КПК України, оскільки у ньому не наведено підстав і мети арешту, відповідно до положень ст. 170 КПК України, та відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна. Посилання на постанову, якою майно визнано речовими доказами, не може замінювати обґрунтування вимог клопотання. Крім того, постанова про визнання речовими доказами майна, яке вилучене внаслідок обшуку, не містить висновків про те, якому критерію, визначеному у ст. 98 КК України, відповідає майно, яке вилучене внаслідок обшуку. Така вимога також міститься у ч.3 ст. 170 КК України яка визначає, що у випадку накладання арешту на речові докази з метою їх збереження, повинні бути наявними підстави вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КК України.

Окрім того, у клопотанні не вказаний власник (користувач) майна, якого має викликати слідчий суддя, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України.

Клопотання також не містить вимог щодо необхідність застосування слідчим суддею за наслідками розгляду клопотання заборони, обмеження щодо розпорядження та/або користування майном.

На підставі викладеного, клопотання подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, що відповідно до положень ч.3 ст.172 КПК є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

З огляду на викладене, керуючись ст. 171, 172, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Повернути прокурору Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42021102010000209 від 27.09.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 , ч.3 ст. 358 КК України, для усунення недоліків, встановивши строк тривалістю 72 години з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1