Ухвала

від 12.09.2024 по справі 752/25388/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25388/21

Провадження № 1-кс/752/6601/24

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42021102010000209, відомості щодо якого 27.07.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

У провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор вказує наступне.

У провадженні СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 27.09.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102010000209, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 3ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2020 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документу, на подальше використання даного завідомо підробленого документу з метою подальшого заволодіння нерухомим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою, загальною площею 0,0984 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, шляхом обману за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. 15 ст. 120 Земельного кодексу України, передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва перехід прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, здійснюється за правилами, встановленими цією статтею, за умови державної реєстрації права власності на такий об`єкт незавершеного будівництва у порядку, визначеному законом.

Згідно до Державного класифікатор будівель та споруд ДК 0187-2000, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. №507, визначено, що будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устатковання, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 у грудні 2020 року, але не пізніше 17.12.2020 у невстановленому місці, при невстановлених слідством обставинах, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою про виготовлення технічного паспорту на неіснуючий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 39,8 кв.м. та довідки про показники об`єкта нерухомого майна, відповідно до якої житловий будинок побудований господарчим способом до 05.08.1992 року.

У грудні 2020 року, але не пізніше 18.12.2020 у невстановленому місці, при невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_5 отримав вищезазначені документи від невстановленої особи та продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що відповідно до ч. 1ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав, 18.12.2020 надав приватному нотаріусу Київського міського округу

ОСОБА_6 лише технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 39,8 кв.м. та довідку про показники об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищезазначених документів, приватний нотаріус ОСОБА_6 , яка не будучи обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_7 18.12.2020 року за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав сформувала та зареєструвала заяву за № 43229888 в базі даних заяв не виявивши підстав для неприйняття заяви поданої ОСОБА_7 , передбачених законом.

Після чого, 31.12.2020 приватний нотаріус ОСОБА_6 зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, саме на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 39,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2264229380000) та надала ОСОБА_5 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначений будинок.

Так, ОСОБА_5 будучи обізнаними про порядок реєстрації права власності на земельну ділянку у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, ч. 4 ст. 18, п. 3 ч. 4. ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, та про те, що відповідно до Пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера, та те що відповідно до вимог пункту 3 цього розділу Закону, у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також про те що ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, визначили дії, необхідні для досягнення злочинної мети, залучив, до власного заздалегідь розробленого плану, невстановлену особу для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки право власності на яку набуває та у невстановленому місці, при невстановлених слідством обставинах та невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 14.09.2021, надав Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.12.2020, індексний номер: 239570246, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2264229380000 та вищезазначений технічний паспорт.

У свою чергу невстановлена особа, яка відповідно до розробленого плану здійснила обчислення координат виміряних точок GPS та оцінку їх точності, оброблення координат, розробила схему перенесення в натуру (на місцевість) поворотних точок меж земельної ділянки, що неможливо без виїзду на місце розташування об`єкту нерухомого майна, та невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 20.09.2021 виготовила технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки право власності на яку набуває гр. ОСОБА_5 площею 0,0984 га код КВЦПЗ 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після, чого відповідно до розробленого плану, невідома особа діючи відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, Положення про державний фонд документації із землеустрою, Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» надала 23.09.2021 розроблену технічну документацію із землеустрою в електронній формі посвідчивши власним електронним підписом до Державного земельного кадастру.

На підставі чого, державним кадастровим реєстратором відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгкеокадастру Закарпатській обл., 11.10.2021 було зареєстровано: земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:083:0030, площею 0,0984 га у Державному земельному кадастрі, вартість якої становить 2 760 204 гривень.

Проте, з невстановлених причин ОСОБА_5 не довій свій злочинний умисел по заволодінню об`єктом нерухомого майна, а саме земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, до кінця та не оформив право власності на вищезазначену земельну ділянку за собою, адже відомості міського земельного кадастру не є підтвердженням виникнення права власності (користування) земельними ділянками та носять виключно інформативний характер.

Разом з тим, жителі будинків АДРЕСА_4 , стверджують, що житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ніколи не було, на даній земельній ділянці з 1990 року розташовані гаражі та льохи, якими вони на теперішній час користуються.

У ході досудового розслідування проведено огляд земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, що за вказаною адресою дійсно знаходяться металеві гаражі та жодної капітальної споруди чи будинку немає.

04.01.2022 року на підставі договору дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 право власності на неіснуючий будинок набув ОСОБА_8 .

Так, 27.07.2024 року було проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_5 .

Під час обшуку за вищевказаною адресою ОСОБА_5 добровільно надав документи, які йому належать, а саме: заву, зареєстровану в реєстрі за №141; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності станом на 04.01.2022; опис документів, що надано до ЦНАП; заяву/запит з Реєстру територіальної громади м. Києва; технічний паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа 1160-д/20; договір дарування від 04.01.2022; звіт про оцінку майна №АЕ00-211224-073; технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки право власності на яку набуває ОСОБА_5 ; технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки право власності на яку набуває ОСОБА_8 .

27.07.2024 вилучені документи за вищевказаною адресою було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021102010000209 від 28.09.2021.

На думку прокурора, такий захід забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на заву, зареєстровану в реєстрі за №141; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності станом на 04.01.2022; опис документів, що надано до ЦНАП; заяву/запит з Реєстру територіальної громади м. Києва; технічний паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа 1160-д/20; договір дарування від 04.01.2022; звіт про оцінку майна №АЕ00-211224-073; технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки право власності на яку набуває ОСОБА_5 ; технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки право власності на яку набуває ОСОБА_8 , яке є предметом кримінального правопорушення та визнане постановою слідчого речовими доказами, є обгрунтованим та єдиним методом з метою збереження речових доказів, а також запобігнаня можливості його приховування, знищення або відчуження.

Метою арешту майна прокурор зазначає забезпечення збереження речових доказів, що відповідає положенням п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.

Представник власника, заперечував проти накладення арешту, просив вімовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Накласти арешт на майно, вилучене в рамках кримінального провадження №42021102010000209 від 28.09.2021р. в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , а саме: заву, зареєстровану в реєстрі за №141; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності станом на 04.01.2022; опис документів, що надано до ЦНАП; заяву/запит з Реєстру територіальної громади м. Києва; технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа 1160-д/20); договір дарування від 04.01.2022; звіт про оцінку майна №АЕ00-211224-073; технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, право власності на яку набуває ОСОБА_5 ; технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, право власності на яку набуває ОСОБА_8 .

3. Ухвала виконується негайно слідчим, прокурором у кримінальному провадженні.

4. На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо

ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1