Рішення

від 03.11.2010 по справі 37/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.10 р. Справа № 37/184

Господарський суд Донець кої області у складі судді По пкова Д.О., при секретарі судов ого засідання Рассуждай С.В., р озглянув у відкритому судово му засіданні справу

за позовною заявою: Публічн ого акціонерного товариства „Дельта Банк”, м. Київ, іденти фікаційний код 34047020

до Відповідача: Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, м. Єнакієве, ідентифікаційний н омер НОМЕР_1

про: стягнення суми основно го боргу в розмірі 1050,00грн., суму інфляційних витрат в розмір і 451,74грн., 3% річних в розмірі 88,20гр н.

за участю уповноважених пр едставників:

від Позивача - Філіпськ ий С.І. (за довіреністю б/н ві д 21.09.2010р.);

від Відповідача - не з' яв ився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгля д здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань .

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладало сь з 11.10.2010р. на 03.11.2010р.

У судовому засіданні 03.11.2010р. с уд виходив до нардової кімна ти для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товар иство „Дельта Банк”, м. Київ (д алі - Позивач) звернулося до Го сподарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Єнакієве (далі - В ідповідач) про стягнення сум и основного боргу в розмірі 105 0,00грн., суму інфляційних витра т в розмірі 451,74грн., 3% річних в ро змірі 88,20грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається н а помилкове перерахування на користь Відповідача після п рипинення орендних правовід носин орендної плати, неодно разові звернення про поверне ння відповідних платежів та ігнорування вимоги з боку от римувача коштів, внаслідок ч ого чого утворилась стягуван а заборгованість та підстави для нарахування інфляції та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає дого вір №2 від 01.08.2007р., додаткову угод у від 01.10.2007р. з актом прийому-пер едачі приміщення від 01.10.2007р., ме моріальні ордери, довідку-ро зрахунку заборгованості, лис т, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Поз ивач обґрунтовує ст.ст. 13, 387, 526, 536, 623, 1212 , 1214 Цивільного кодексу Укра їни, ст.ст. 174, 229 Господарського к одексу України.

Позивачем були надані дода ткові документи для залученн я до матеріалів справи (а.с.а.с .42-66), у тому числі - оригінали д окументів, засвідчені копії яких були надані разом із поз овною заявою.

Відповідач у судові засіда ння не з' являвся, процесуал ьними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, не ск ористався, доказів сплати ст ягуваних грошових коштів або відсутності грошового зобов ' язання з будь-яких інших пі дстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судо вий розгляд шляхом своєчасно го надсилання ухвал за адрес ою, визначеною у якості місце проживання згідно відомост ей Єдиного державного реєстр у юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.62), достов ірність яких (відомостей) пре зюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб т а фізичних осіб - підприємц ів”.

У світлі висновків Вищого г осподарського суду України, викладених в п.4 Інформаційно го листа „Про деякі питання п рактики застосування норм Го сподарського процесуальног о кодексу України, порушені у доповідних записках про роб оту господарських судів у 2005 р оці” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п.11 Інфор маційного листа „Про деякі п итання практики застосуванн я норм Господарського процес уального кодексу України, по рушені у доповідних записках про роботу господарських су дів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, так е повідомлення Відповідача в важається належним, оскільки до компетенції суду не відне сено з' ясування фактичного місцезнаходження фізичної о соби.

У судовому засіданні 03.11.2010р. п редставник Позивача підтрим ав позовні вимоги у повному о бсягу та наполягав на виріше нні справи за наявними докум ентами незважаючи на відсутн ість Відповідача.

Суд вважає за можливе розгл янути спір в порядку ст. 75 Госп одарського процесуального к одексу України за наявними в справі матеріалами, оскільк и їх цілком достатньо для пра вильної юридичної кваліфіка ції спірних правовідносин, а неявка належним чином повід омленого Відповідача та нена данням ним певних документів у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 цього Коде ксу істотним чином не вплива є на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання р озгляду справи, адже для здій снення своєї процесуальних п рав Відповідачеві було надан о достатньо часу.

Вислухавши у судовому засі данні представника Позивача , дослідивши матеріали справ и та оцінивши надані суду док ази в порядку ст. 43 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007р. між Відповідачем (Орен додавець) та ТОВ „Комерційни й банк „Дельта” (правонаступ ником якого є ПАТ „Дельта Бан к” (а.с.а.с.27, 28), про що 01.10.2009р. було вн есено відповідний запис до Д ержавного реєстру банків та проведено державну реєстрац ію нової редакції статуту ба нку) (Орендар) був укладений до говір оренди нежитлового при міщення №2 (а.с.а.с.6-8), відповідно до умов п.п.1.1. - 1.4. 4.1 якого Відпо відач передає Позивачу в стр окове платне користування ча стину нежитлового приміщенн я загальною площею 2,00 кв.м. за а дресою: м. Єнакієве, пл. Леніна , б. 1, який належить Орендодавц ю на праві власності згідно В итягу про реєстрацію права в ласності на нерухоме майно № 10156918 від 21.03.2006р. (а.с.10), загальною вар тістю 800,00грн., для організації робочого місця своїх працівн иків та розміщення необхідно го для цього офісного обладн ання (столи, стільці, комп' ют ерна та офісна техніка) для пр оведення роботи по консульта ції фізичних осіб з питань кр едитування та збору документ ів, необхідних для видачі кре дитів, а також будь-якої іншої діяльності щодо кредитуванн я фізичних осіб, передбачени х статутом Орендаря, а також в ідповідними ліцензіями та до зволами, строком на 6 календар них місців з дати підписання акту приймання-передачі.

Згідно умов розділу 2 зазнач еного договору на Позивача п окладені грошові зобов' яза ння із перерахування орендно ї плати, орендна плата за перш ий місяць користування у роз мірі 100% сплачується авансом н а поточний рахунок Орендодав ця не пізніше 10 банківських дн ів з моменту підписання між с торонами акту приймання-пере дачі, починаючи з другого міс яця користування орендна пла та, яка складає 350,00грн. без ПДВ с плачується Орендарем на пото чний рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа поточного м ісяця

Відповідно до умов п. 2.1 догов ору, 01.08.2007р. об' єкт оренди був п ереданий Позивачу, про що сто ронами складений відповідни й акт приймання-передавання (а.с.9).

01.10.2007р. Сторони Договору укла ли Додаткову угоду №2 (а.с. 11), зг ідно до умов п. 1 якої прийшли д о згоди розірвати Договір ор енди з 01.10.2007р., та Позивачем було звільнено приміщення, про що був підписаний акт прийому-п ередачі приміщення (повернен ня) (а.с. 12).

Меморіальними ордерами №3569 0006 від 04.10.2007р.; №35690177 від 04.10.2007р.; №40635968 від 13.11.2007р.; №40636007 від 13.11.2007р.; №44115550 від 06.12.2007р .; №44115583 від 06.12.2007р. (а.с.а.с.15-17) Позивач помилково перерахував Відпо відачу 892,50грн. як оплата за оре нду приміщення за жовтень - грудень 2007р., та 157,50грн. - податк у з доходу фізичної особи у зв ' язку із такими орендними п латежами - на користь Управ ління державного казначейст ва у Печерському районі м. Киє ва.

29.07.2010р. Позивач направив вимо гу №19/ю від 29.07.2010р. (а.с. 20) про поверн ення передплачених коштів, а ле ніяких дій з боку Відповід ача по погашенню суми перепл ати не здійснено.

За таких обставин Позивач з вернувся до суду з розглядув аним позовом, вимагаючи стяг нення окрім перерахованих Ві дповідача та Управлінню держ авного казначейства грошови х коштів у загальній сумі 1050гр н., нараховані за період з 07.12.2007р . по 22.09.2010р. на цю суму 3% річних в с умі 88,2грн. та інфляційну індек сацію у розмірі 451,74грн.

Відповідач процесуальним и правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуаль ного кодексу України, не скор истався.

Суд відповідно до ст. 58 Госпо дарського процесуального ко дексу України розглядає спра ву в контексті всіх заявлени х позовних, оскільки вони пов ' язані підставами виникнен ня та наданими доказами.

Виходячи з принципу повног о, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин спра ви, суд вважає вимоги Позивач а до Відповідача такими, що пі длягають частковому , врахов уючи наступне:

Як вбачається із матеріалі в справи, сутність розглядув аного спору полягає у примус овому спонуканні Відповідач а до повернення безпідставно отриманих грошових коштів р азом із нарахованими сумами інфляційної індексації та 3% р ічних.

Враховуючи статус сторін т а характер правовідносин між ним, останні (правовідносини ) регулюються насамперед від повідними положеннями Госпо дарського і Цивільного кодек сів України, Законом України „Про платіжні системи та пер еказ коштів в Україні” та Інс трукцію про безготівкові роз рахунки в Україні в націонал ьній валюті, затвердженою По становою Правління НБУ від 21.0 1.2004р. №22 (далі - Інструкція) , обо в' язковість застосування я кої зумовлена повноваженням и Національного банку Україн и, визначеними в ст. 7 Закону Ук раїни „По Національний банк України” та приписами ст. 4 Гос подарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного к одексу України зобов' язанн я, у тому числі - грошові, вин икають з певних юридичних фа ктів, зокрема з договорів. Ана логічні положення встановле ні і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України, які безпосе редньо передбачають можливі сть виникнення зобов' язань внаслідок придбання або збе реження майна суб' єктом гос подарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те під став.

Відповідно до ст.1212 Цивільно го кодексу України особа, яка набула майно або зберегла йо го у себе за рахунок іншої осо би (потерпілого) без достатнь ої правової підстави, зобов' язана повернути потерпілому це майно. При цьому, можливіст ь застосування зазначених на слідків не перебуває у залеж ності від того, чи безпідстав не набуття або збереження ма йна було результатом поведін ки набувача майна, потерпіло го, інших осіб чи наслідком по дій.

Згідно із ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України означений з аконодавчий припис у повній мірі стосується і грошових к оштів, які є видом майна у розу мінні ст.177 цього Кодексу.

Виходячи із змісту наведен их положень, можливість реал ізації зазначеного кондикці йного зобов' язання вимагає наявності наступної сукупно сті умов:

- збільшення (набуття) м айна у набувача (або збережен ня такого майна) з одночасним зменшенням майна у потерпіл ого у відповідному розмірі (а бо не збільшення такого майн а);

- збільшення (збережен ня) майна у набувача за рахуно к потерпілого;

- первісна відсутніст ь правових підстав для збіль шення (збереження) майна у наб увача, або відпадіння таких п ідстав у подальшому.

Встановлення наявності су купності зазначених умов є п редметом доказування для Поз ивача та, відповідно, оцінки д ля суду.

Відносно збільшення майна у набувача за рахунок потерп ілого з одночасним зменшення м його у потерпілого:

Факт зменшення майна Позив ача у загальній сумі 1050грн. нал ежним чином підтверджується вказаними вище меморіальним и ордерам, проте таке зменшен ня призвело до одночасного з більшення майна Відповідача лише на суму 892,50грн. (оплата за о ренду приміщення за жовтень - грудень 2007р.), яка і була пере рахована йому як утримувачу . Решта грошових коштів - 157,50гр н. у якості податку з доходу фі зичної особи у зв' язку із та кими орендними платежами бул а отримана не Відповідачем, а Управлінням державного каз начейства у Печерському райо ні м. Києва, що унеможливлює до тримання умови щодо безпідст авності набуття цієї суми (157,5г рн) саме Відповідачем.

Стосовно відсутності (відп адіння) правових підстав для збільшення (збереження) грош ових коштів:

Дослідження питання наявн ості підстав для здійснення перерахунку спірних сум Відп овідачу в контексті наявност і між сторонами саме договір них правовідносин зумовлено призначенням платежу у плат іжних документах, якими опос ередковувалося таке перерах ування - оренда частини при міщення згідно договору № 2 ві д 01.08.2007р., як обов' язковим рекв ізитом (призначення платежу) меморіального оренду за змі стом додатку № 1 до Інструкції , спрямованим на визначення п ідстави перерахування кошті в.

За висновком суду вказане ф ормулювання призначення пла тежу у платіжних документах усуває ймовірність існуванн я іншої правової підстави д ля належного перерахування с пірних сум Відповідачу, ніж д оговірні відносини між ним т а Позивачем за договором оре нди № 2 від 01.08.2007р.

Між тим, як було встановлено судом правовідносини між ст оронами за вказаним договоро м припинилися 01.10.2007р. у зв' язку із укладанням угоди про розі рвання, що цілком відповідає положенням ч. 3 ст. 291 Господарс ького кодексу України та ч. 1 с т. 651 цивільного кодексу Украї ни, адже ч. 2 ст. 202 та ч. 2 ст. 653 цих ко дексів відповідно визначают ь розірвання угоди підставою для припинення зобов' язанн я, а отже - і припинення взаєм ообумовлених статусів сторі н як кредитора та боржника у з обов' язанні. Відтак, за відс утністю доказів іншого, почи наючи з 01.10.2007р. у Позивача були в ідсутні правові підстави для здійснення орендних платежі в за договором № 2 від 01.08.2007р., а у В ідповідача - праві підстави для отримання таких платежі в щодо періоду оренди з жовтн я по грудень 2007р. включно.

Згідно із п. 6 Указу Президен та України „Про заходи щодо н ормалізації дисципліни в на родному господарстві Україн и” підприємства незалежно ві д форм власності мають повер тати у п' ятиденний строк пл атникам помилково зарахован і на їх рахунки кошти.

Правомірність застосуванн я цієї норми до Відповідача, я кий не є юридичною особою, зум овлена положеннями ч. 8 Цивіль ного кодексу України (аналог ія закону) та приписами ст. 51 Ци вільного кодексу України, зг ідно якої до підприємницької діяльності фізичних осіб за стосовуються нормативно-пра вові акти, що регулюють підпр иємницьку діяльність юридич них осіб, якщо інше не встанов лено законом або не випливає із суті відносин.

Як вбачається із матеріалі в справи, Відповідач зазначе ного обов' язку не виконав.

На підставі викладеного, бе ручи до уваги, що передбачені діючим законодавством ознак и безпідставного набуття - в ідсутність грошових зобов' язань у Позивача перед Відпо відачем стосовно спірних сум , зменшення майна Позивачів т а відповідне такому зменшенн ю збільшення майна Відповіда ча - підтверджуються наявни ми матеріалами справи, позов ні вимоги підлягають задовол енню відносно орендних плате жів за жовтень - грудень 2007р. у розмірі 892,50грн.. Сплачені Пози вачем на користь органу казн ачейства 157,50грн. у якості пода тку з доходу фізичної особи п оверненню з боку Відповідач а, який не є їх набувачем, не пі длягають.

Відносно решти вимог щодо с тягнення 3% річних та інфляцій ної індексації, нарахованих на суму здійснений Позивачем платежів, позиція суду поляг ає у такому:

Згідно приписів ч.2 ст. 19 та п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України с уд управнений здійснювати по вноваження із надання судово го захисту порушених прав та інтересів у цілковитій відп овідності до приписів закону , що, серед іншого, передбачає можливість застосування суд ом лише тих способів захисту , які визначні законом.

Стягнення інфляційної інд ексації та 3% річних не визначе но у якості окремого способу судового захисту за змістом ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу Укр аїни та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, проте такий спосіб судового захисту виз начений спеціальною в цьому відношенні нормою ст. 625 Цивіл ьного кодексу України, що зум овлює висновок суду про його (способу) принципову спромож ність до застосування.

Так, відповідно до частини 2 наведеної статті боржник, як ий прострочив виконання грош ового зобов' язання, на вимо гу кредитора зобов' язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із назви ст.625 Цивіл ьного кодексу України та змі сту Глави 51, в якому вона розта шована, згаданий у її диспози ції борг є заходом відповіда льності за невиконання грошо вого зобов' язання, який є на слідком такого невиконання - порушення у розмінні ст. 610 Цив ільного кодексу України. В св ою чергу, саме борг є підставо ю та базою для нарахування ст ягуваних в межах розглядуван ої справи суми інфляційної і ндексації та 3% річних.

Оскільки ознакою боргу за н аведеними статтями Цивільно го кодексу України є простро чення виконання грошового зо бов' язання, остільки у світ лі приписів ст.ст.526, 530 Цивільно го кодексу України, які закрі плюють вимоги щодо виконання зобов' язань, у тому числі - за строком, цілком логічним є висновок суду про існування певного строку (терміну), в ме жах якого виконання відповід ного зобов' язання вважатим еться належним (не простроче ним).

Між тим, основна сума грошов их вимог Позивача до Відпові дача, на яку нараховані3% річни х та інфляційна індексація , є наслідком реалізації положе нь ст.1212 Цивільного кодексу Ук раїни. В свою чергу, приписи ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу Укр аїни, встановлюючи обов' язо к набувача безпідставно отри маного майна повернути таке майно відповідній особі, не в изначають строк, в межах яког о таке повернення мало б бути здійснено, і до настання яког о вимога потерпілого не може бути задоволена. За висновко м суду, невизначеність таког о строку зумовлена природою правовідносин з набуття (збе реження) майна без достатньо ї правової підстави та одноз начно вказує на приписи зако нодавця з негайного здійснен ня повернення майна потерпіл ому. Зазначені особливості п равового регулювання кондиц ійних зобов' язань об' єкти вно виключають існування стр оку для належного (непростро ченого) виконання зобов' яза ння з повернення безпідставн о набутого майна у розумінні ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу У країни, що, наразі, виключає і можливість прострочення цьо го негайного обов' язку.

За таких обставин, використ ана Позивачем база для нарах ування стягуваних в межах ці єї справи сум не має і не може мати обов' язкової для засто сування ст. 625 Цивільного коде ксу України ознаки простроче ння.

Більш того, встановлений ст .1212 Цивільного кодексу Україн и обов' язок набувача здійсн ити повернення майна не є зах одом відповідальності, на що вказує на тільки характер ро зміщення відповідної статті у Цивільному кодексі Україн и, але й зміст ч. 2 ст.1212 Цивільног о кодексу України, який виклю чає наявність обумовленості обов' язку з повернення фак том вчинення набувачем відпо відного порушення.

Натомість цього, як вже зазн ачалося вище, згаданий у ст. 625 Ц ивільного кодексу України бо рг завжди є наслідком поруше ння зобов' язання - протипр авної поведінки боржника, ви нність якого презюмується зг ідно ст. 614 Цивільного кодексу України. Викладене унеможли влює кваліфікацію стягувани х на підставі ст. 1212 Цивільног о кодексу України сум як борг у.

Поряд із цим, встановлений с т. 1212 Цивільного кодексу Украї ни обов' язок з повернення м айна не є грошовим за своєю пр иродою у розумінні ст.ст.533, 625 Ци вільного кодексу України - безпідставне набуття саме гр ошових коштів лише зумовлює реалізацію аналогічної до ви конання грошових платежів по рядок їх повернення - шляхо м сплати (стягнення), проте так і грошові кошти повертається саме як набуте майно потерпі лої особи, а не як платіж набув ача в силу відповідного грош ового зобов' язання перед по терпілим.

Таким чином, належні до пове рнення Відповідачем безпідс тавно отримані грошові кошти на користь Позивача за своєю правовою природою не уособл юють грошового зобов' язанн я у розмінні ст. 625 Цивільного к одексу України, оскільки не м ають відповідних ознак.

Зазначені висновки суду уз годжуються із правовою позиц ією, сформульованою Вищим го сподарським судом України у постановах від 16.03.2006р. у справі №16/180, від 23.05.2006р. у справі №21-16/44, від 25 .10.2007р. у справі № 23/337-33/74.

Таким чином, у задоволені ви мог про стягнення 3% річних та інфляційної індексації суд в ідмовляє як юридично не спро можних.

У відповідності до вимог ст .49 Господарського процесуаль ного кодексу України судові витрати стягуються з Відпові дача на користь Позивача про порційно сумі задоволених ви мог.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічног о акціонерного товариства „Д ельта Банк”, м. Київ (ідентифік аційний код 34047020) до Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, м. Єнакієве (ідентифікаційний к од НОМЕР_1) про стягнення с уми в розмірі 1050,00грн., інфляцій ної індек5сації в розмірі 451,74гр н. та 3% річних в розмірі 88,20грн. з адовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Єна кієве (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічн ого акціонерного товариства „Дельта Банк”, м. Київ (іденти фікаційний код 34047020) безпідста вно отримані грошові в сумі 892 ,5грн., що були сплачені у якост і орендних платежів за жовте нь - грудень 2007р.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог в ідмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Єна кієве (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічн ого акціонерного товариства „Дельта Банк”, м. Київ (іденти фікаційний код 34047020) державне м ито в розмірі 57,26грн. та витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу в сумі 132,48грн.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.11.2010р. п роголошено та підписано всту пну та резолютивну частину р ішення.

Повний текст рішення склад ено та підписано 08.11.2010р.

Суддя