УХВАЛА
15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 727/6380/17
провадження № 61-10808ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2022 року, додаткове рішення цього ж суду від 20 травня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 5 червня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради, Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту економіки Чернівецької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який є правонаступником ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації, Міське комунальне бюро технічної інвентаризації, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Олійник Ірина Миколаївна про скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання договорів недійсними, визнання права спільної сумісної власності на нежитлові приміщення,
УСТАНОВИВ:
1. 26 липня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2022 року, додаткове рішення цього ж суду від 20 травня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 5 червня 2024 року у цивільній справі № 727/6380/17.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо строку на касаційне оскарження
3. Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).
5. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).
6. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).
7. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).
8. 5 червня 2024 року судом апеляційної інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 7 червня 2024 року складено її повний текст. Касаційну скаргу позивачем подано до Верховного Суду 26 липня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК.
9. У касаційній скарзі позивач просить поновити їй пропущений строк на касаційне оскарження, обґрунтовуючи тим, що повний текст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції отримано нею засобами поштового зв`язку 28 червня 2024 року. Доказів, які це підтверджують, позивачем до касаційної скарги не додано.
10. За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
11. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
12. За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження наразі недоведені, а тому на даний час не можуть бути визнані поважними.
13. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 ЦПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК України, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
14. З огляду на зазначене, позивач має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення, з наданням підтверджуючих документів.
ІІ. Щодо сплати судового збору
15. В порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2 400,00 грн, що не відповідає ставці цього збору, визначеній Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон від 8 липня 2011 року № 3674-VI).
16. Разом з тим, позивачем до касаційної скарги додано клопотання про зменшення розміру судового збору до фактично сплаченої суми, обґрунтовуючи відсутністю можливості сплати судового збору у повному розмірі через важкий майновий стан. Позивач посилається на те, що вона є непрацюючою пенсіонеркою, розмір її щомісячної пенсії з січня 2024 року складає 7 967,27 грн, а розмір судового збору значно перевищує 5% розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Також зазначає, що у неї хворе серце, в яке імплантовано кардіостимулятор у 2013 році, що потребує значних витрат для наступної операції по заміні елементу живлення. Вказує, що касаційну скаргу у даній справі, в якій з 2017 року захищає своє порушене право власності, подано нею вже втретє.
17. На підтвердження своїх доводів позивач до клопотання додала витяг з історії хвороби, довідки з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про доходи за період з січня по червень 2024 року та з січня по грудень 2023 року.
18. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частини перша, третя статті 136 ЦПК).
19. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини перша та друга статті 8 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI).
20. За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
21. У Законі від 8 липня 2011 року № 3674-VI немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
22. Крім того, за змістом статті 8 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
23. Позивач надала довідку, яка підтверджує розмір її пенсії за попередній календарний рік, проте не надала довідку з Державної податкової служби України про суми виплачених доходів за 2023 рік, а також інші відомості, що характеризують її майновий стан. Наведені нею доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме майновий стан і зумовлюють необхідність зменшення розміру судового збору. Тому у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.
24. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI).
25. У червні 2017 року ОСОБА_1 та інші позивачі звернулися до суду з позовом, після уточнення якого у грудні 2017 року просили:
- визнати приміщення підвалу у житловому будинку допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку, функціональним призначенням яких на момент здачі будинку в експлуатацію було забезпечення експлуатації будинку, а саме його опалення (вбудована котельня);
- визнати протиправним та скасувати пункт 1.2 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14 лютого 2012 року № 89/3;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17 лютого 2012 року, видане Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради на нежитлові приміщення підвалу в житловому будинку, загальною площею 121,80 кв. м, та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати протиправним перелік об`єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2012 році, в частині приватизації шляхом продажу з аукціону спірних нежилих приміщень;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12 квітня 2012 року № 1111 нежитлових приміщень та скасувати його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 8 вересня 2017 року № 5649 нежитлових приміщень та скасувати його державну реєстрацію;
- витребувати спірні нежитлові приміщення з володіння ОСОБА_5 .
26. У січні 2018 року позивачі змінили позовну вимогу про витребування майна на вимогу про визнання права спільної сумісної власності на нежитлові приміщення.
27. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, а апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині.
28. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і задовольнити позов в повному обсязі.
29. В свою чергу у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК).
30. За змістом підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду цією особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
31. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2017 року становив 1 600,00 грн, а згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII такий мінімум з 1 січня 2018 року становив 1 762,00 грн.
32. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзаци перший, другий частини третьої статті 6 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI).
33. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
34. З урахуванням наведеного судовий збір за подання касаційної скарги в частині вимог немайнового характеру становить 7 680,00 грн (із розрахунку 1 600,00 грн х 0,4 х 6 х 200%), а в частині вимоги майнового характеру - 1% вартості спірного майна (нежитлових приміщень підвалу в житловому будинку, загальною площею 121,80 кв. м, що складаються з приміщень 42-1 - 42-11) х 200%, що не може становити менше 1 409,60 грн (із розрахунку 1 762,00 х 0,4 х 200%) та більше 17 620,00 грн (із розрахунку 1 762,00 х 5 х 200%).
35. Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення судів першої та апеляційної інстанцій відомості про вартість спірного майна не містять.
36. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 400,00 грн, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом від 8 липня 2011 року № 3674-VI, оскільки виходячи з наявності вимог майнового та немайнового характеру розмір судового збору має бути не менше 9 089,60 грн (із розрахунку 1 409,60 грн + 7 680,00 грн).
37. За таких обставин позивач має надати суду документ про доплату судового збору, розрахованого виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
38. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
39. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
ІІІ. Щодо надання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріаліввідповідно до кількості учасників справи
40. Відповідно до речення першого пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
41. Позивачем додано до касаційної скарги 45 копій касаційної скарги, однак не додано відповідно до кількості учасників справи копії доданих до скарги матеріалів, якими є квитанція про сплату судового збору, клопотання про зменшення розміру судового збору, довідки з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про доходи, витяг з історії хвороби, квитанція про сплату за друк копій касаційної скарги.
ІV. Недоліки, які необхідно усунути
42. Таким чином недоліки касаційної скарги позивачем мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:
1) додаткового обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення з наданням підтверджуючих документів;
2) документа, що підтверджує доплату судового збору, розрахованого виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
3) копій доданих до касаційної скарги документів відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» позивач має надати докази їх надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи № 727/6380/17 або доказів доставки їм вказаних документів до зареєстрованих електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» або доказів вручення їм вказаних документів особисто під підпис.
У разі ж подання цих документів засобами поштового зв`язку, їхні копії мають бути надані суду відповідно до кількості учасників справи.
43. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
44. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
45. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК).
46. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 136, 185, 390, 392, 393 Цивільного процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2022 року, додаткове рішення цього ж суду від 20 травня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 5 червня 2024 року у цивільній справі № 727/6380/17 залишити без руху.
2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовити.
3. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків, сплатити судовий збір, розрахований виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі, та вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, а також додатково обґрунтувати поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення з наданням підтверджуючих документів.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, або буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2024 |
Оприлюднено | 16.08.2024 |
Номер документу | 121029224 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пархоменко Павло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні