Ухвала

від 16.08.2024 по справі 369/10088/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 369/10088/20

провадження № 61-18292 ск 23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву про самовідвід від участі у розгляді заяви про повернення судового збору в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Дошкільний навчально-виховний заклад «Капітан» про стягнення заборгованості за договором оренди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Грицика Дениса Сергійовича на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1. 22 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грицик Д. С. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у вказаній справі.

2. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2023 року) справу призначено судді-доповідачу Ситнік О. М. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Калараша А. А. та Пророка В. В.

3. На підставі повідомлення судді Ситнік О. М., відповідно до розпорядження Верховного Суду від 10 січня 2024 року № 41/0/226-24, був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи у частині заміни судді, увільненого від роботи судді на період мобілізації.

4. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2024 року) справу призначено судді-доповідачу Ситнік О. М. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Пророка В. В., Петров Є. В.

5. 11 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Грицика Д. С. на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у вказаній справі.

6. У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грицик Д. С. звернувся до Верховного Суду з заявою про повернення судового збору в розмірі 11 376,40 грн, сплаченого за подання касаційної скарги, в зв`язку з відмовою в відкритті касаційного провадження.

7. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 січня 2024 року) справу визначено судді-доповіда Ситнік О. М. для розгляду зазначеної заяви.

8. Проте, ухвалою від 09 серпня 2024 року Верховний Суд у складі судді-доповідача Ситнік О. М. задовольнив заяву судді-доповідача Ситнік О. М. про її самовідвід від участі в розгляді заяви про повернення судового збору.

9. Вказана ухвала мотивована тим, що на думку судді під час відмови у відкритті касаційного провадження, що здійснюється колегією суддів в складі трьох суддів, так і під час вирішення питання про повернення судового збору процесуальне рішення приймається колегією суддів, а не суддею одноособово.

10. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2024 року автоматизованою системою документообігу суду суддю Пророка В. В. визначено як суддю-доповідача, для розгляду зазначеної заяви про повернення судового збору.

11. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

12. Також частиною першою статті 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

13. Так, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

14. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

15. ЄСПЛ у своєму рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» зазначив: «фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на склад колегії у кожній справі (див. ухвалу щодо прийнятності від 4 травня 2000 року у справі «Бускаріні проти Сан-Маріно» (Buscarini v. San Marino), заява № 31657/96, та «Посохов проти Росії» (Posokhov v. Russia), заява № 63486/00, п. 39, ECHR 2003-IV)».

16. Таким чином, ЄСПЛ зазначає, що дотримання прав особи, визначені частиною 1 статті 6 Конвенції щодо розгляду її справи встановленим законом судом, буде забезпечено лише тоді, коли її справу буде розглядати суд, який створений як орган та за персональним складом призначений у відповідності до вимог діючого законодавства.

17. Отже, ухвалення будь-якого рішення, навіть такого, що ґрунтується на правильному застосуванні норм права, не може вважатися законним, якщо воно ухвалене неповноважним складом суду.

18. Крім цього, згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

20. Так, підпунктом 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються судові справи, що надійшли для вирішення питання про повернення судового збору.

21. Пунктом 2.10 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді від 14 грудня 2017 року № 8 (зі змінами, далі - Тимчасові засади) визначено, що заяви про роз`яснення судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення у судовій справі, повернення судового збору тощо передаються раніше визначеному судді-доповідачу, який розглядав судову справу, незалежно від його перебування на цей час у складі іншої судової палати. У разі неможливості передачі зазначених заяв раніше визначеному судді-доповідачу (припинення повноважень щодо здійснення правосуддя на час надходження заяви, звільнення з посади судді, перебування у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у період тимчасової непрацездатності), якщо судова справа розглянута колегією суддів (Великою Палатою, об`єднаною палатою або палатою), вони передаються для розгляду одному з членів колегії суддів, який брав участь в ухваленні відповідного судового рішення. У разі неможливості визначення суддів за правилами абзацу другого цього пункту така судова справа підлягає автоматизованому розподілу в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

22. Тобто, зокрема, заява про повернення судового збору передається судді-доповідачу (одноособово), і лише у разі неможливості передачі заяви раніше визначеному судді-доповідачу - одному із членів колегії суддів, який брав участь в ухваленні відповідного судового рішення.

23. Саме суддя-доповідач за приписами статті 393 ЦПК України одноособово визначає розмір судового збору що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, та відповідно зобов`язує заявника його справити, а відтак саме суддя доповідач одноособово вирішує питання про повернення сплаченого судового збору у передбачених законом випадках.

24. Також 04 березня 2021 року була проведена нарада суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, на якій судді більшістю дійшли висновку, що ухвалу про повернення судового збору постановляє одноособово суддя-доповідач.

25. Крім цього, варто зауважити, що суддя Ситнік О. М., зловживаючи своїми процесуальними правами, намагається уникнути свого обов`язку як судді-доповідача у цій справі вирішити питання щодо повернення сплаченого судового збору, з огляду на те, що як в заяві про самовідвід (ст. 8-10) так і в ухвалі Верховного Суду від 09 серпня 2024 року (ст. 4-6) окреслена її позиція, що необхідності вирішення певних процесуальних питань, зокрема, і питання про повернення сплаченого судового збору, колегіально, тобто у складі трьох суддів, які були визначені автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи, тобто враховуючи і суддю-доповідача.

26. Так само свідченням зловживання є суперечлива поведінка судді Ситнік О. М. , яка проявляється у вирішенні власної заяви про самовідвід одноособово, адже у справі № 2-917/11 (провадження № 61-7200 ск 24) в ухвалі від 02 липня 2024 рокусуддя-доповідач Ситнік О. М. категорично наполягала, що відвід «неможливо вирішити суддею-доповідачем одноособово (навіть до відкриття касаційного провадження)» … оскільки «розгляд справ у суді касаційної інстанції, яким у складі Верховного Суду є Касаційний цивільний суд, відбувається колегіально, у складі колегії суддів із трьох, або, у передбачених ЦПК України випадках, більшої непарної кількості суддів».

27. Складається враження, що такими діями суддя Ситнік О. М. не сприймаючи як правильну та таку, що відповідає завданням цивільного судочинства, практику Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка є усталеною та підтримується більшістю суддів намагається самоусунутися від виконання своїх прямих обов`язків як судді, що негативно відображається на правах та інтересах позивача у цій справі, а також може негативно вплив на розвиток правозастосовчої практики.

28. Враховуючи викладене, оскільки суддя Пророк В. В. не є суддею-доповідачем у справі № 392/10088/20 (провадження № 61-18292 ск 23), визначеним протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2023 року, а також відсутні обставини, передбачені пунктом 2.10 Тимчасових засад, за яких заява про повернення судового збору передається для розгляду одному з членів колегії суддів, який брав участь в ухваленні відповідного судового рішення, внаслідок порушення порядку визначення судді для розгляду справи та з метою недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, заява судді Пророка В. В. про самовідвід від участі у розгляді заяви про повернення судового збору у справі № 392/10088/20 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Пророка В. В. про самовідвід задовольнити.

2. Відвести суддю Верховного Суду Пророка В. В. від розгляду заяви про повернення судового збору в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Дошкільний навчально-виховний заклад «Капітан» про стягнення заборгованості за договором оренди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Грицика Дениса Сергійовича на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року.

3. Матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвокат Грицика Дениса Сергійовича про повернення судового зборуу зазначеній справі передати на повторний автоматизований розподіл для передачі судді доповідачу у справі - Ситнік О. М .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк