Рішення

від 07.08.2024 по справі 190/385/23

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/385/23

Провадження №2/190/17/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю:

секретаря Пронської Т.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства "КАСПІЙ" Кам`янського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернулася досуду зпозовом до ПСП «Каспій», в якому просить зобов`язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 9,450 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0014; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право від 22 грудня 2017 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 9,450 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0014, яка розташована на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. 25.06.2007 року між нею та ПСП «Каспій» був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки, строком на 5 років. Додатковою угодою №1 до вказаного договору, строк дії договору змінено і вказано, що договір укладено на 15 років. Зазначена додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у П`ятихатському районі 25.06.2012 року, запис №12245880400064. Тому позивач вважала, що дія зазначеного договору оренди закінчується 25 червня 2022 року. Вона повідомила відповідача про те, що вона не бажає продовжувати дію договору і запропонувала йому не займати зазначену земельну ділянку. Відповідач погодився і обіцяв не обробляти земельну ділянку, але восени 2022 року відповідач зорав належну позивачці земельну ділянку, не зважаючи на те, що влітку 2022 року позивачкою були встановлені межові знаки. Коли позивачка вказала відповідачу про недопустимість зайняття земельної ділянки, їй було повідомлено, що начебто вона підписала якусь угоду по оренді землі. Згодом позивач з`ясувала, що існує додаткова угода №2 від 18.12.2017 року, якою збільшений строк дії договору оренди землі на 25 років додатково, перебіг дії додаткового строку оренди розпочинається від дня реєстрації даної додаткової угоди. Позивач впевнена, що додаткову угоду №2 вона не підписувала. 12.05.2017 року вона отримала Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому було вказано, що строк дії речового права (договору оренди) 15 років і восени 2017 року на пропозицію відповідача щодо продовження строку дії договору, вона відмовилась від підписання будь яких угод. Таким чином позивач просить зобоваким чином позивач просить зобов`язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку.

06.03.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Каспій» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в порядку загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та зобов`язано відповідача надати оригінал договору оренди землі від 25.06.2007 року та оригінал додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року (а.с.20).

Ухвалою суду від 11.04.2023 року, постановленою в підготовчому судовому засіданні, задоволено клопотання представника позивача про призначення в даній справі судової комісійної почеркознавчої експертизи; зобов`язано відповідача надати експертам для проведення експертизи оригінал договору оренди землі від 25.06.2007 року та оригінал додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року. Провадження у справі зупинено (а.с.50). Матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

31.05.2023 року з експертної установи повернуто матеріали справи разом з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, а саме: оригіналу досліджуваного документу угоди №2 від 18.12.2017 року, вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_3 , експериментальних зразків почерку ОСОБА_3 . Сторонам було надіслано копію клопотання експерта для виконання.

22.06.2023 року представник позивача адвокат Сарма Л.І. на виконання клопотання експерта надала документи з вільними зразками підпису ОСОБА_3 (а.с.69).

Відповідачем клопотання експерта виконано не було.

Матеріали справи повторно надіслані для проведення експертизи (а.с.70).

18.08.2023 року представник відповідача адвокат Зеленова О.Р. через систему «Електронний суд» подала відзив на позов (а.с.75-77), відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що право оренди спірної земельної ділянки відповідача згідно укладеної додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року зареєстровано у встановленому законом порядку та є діючим на теперішній час, отже права позивача не є порушеними. Крім того зазначає, що позивачем до позову не додано будь-яких доказів, що нею подавались заяви щодо дострокового розірвання договору оренди чи оскарження в судовому або позасудовому порядку продовження строку оренди на 25 років, починаючи з 2017 року. Також зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 29.03.2023 року по справі №563/376/22-ц, строк дії договорів оренди, який сплинув в період з 07.04.2022 року до 19.11.2022 року, автоматично поновлюється на 1 рік без волевиявлення сторін договору оренди. Вказує, що на виконання клопотання про подання додаткових доказів, відповідачем направлено оригінал додаткової угоди №2 від 18.12.2017 р. на адресу суду 09.08.2023 року, на підтвердження чого надає докази (а.с.79).

29.08.2023 року з експертної установи надійшов лист про повернення справи без виконання ухвали про призначення експертизи, в зв`язку з несплатою вартості експертизи (а.с.80).

12.09.2024 року повернуто до суду матеріали цивільної справи без виконання ухвали про призначення експертизи в зв`язку з несплатою вартості експертизи (а.с.82).

Ухвалою суду від 15.09.2023 року поновлено провадження у справі, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.84).

Ухвалою суду від 22.11.2023 року, постановленою в підготовчому судовому засіданні, задоволено клопотання представника позивача про призначення в даній справі судової комісійної почеркознавчої експертизи щодо вирішення питання, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в угоді №2 від 18.12.2017 року позивачем ОСОБА_3 , чи іншою особою; зобов`язано відповідача надати експертам для проведення експертизи оригінал договору оренди землі від 25.06.2007 року та оригінал додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року. Відібрано від позивача експериментальні зразки підпису з урахуванням вимог попереднього клопотання експерта. Провадження у справі зупинено (а.с.110-111). Матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.122-123).

28.11.2023 року від представника відповідача адвоката Зеленової О.Р. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вона повідомляє про причини відсутності оригіналу додаткової угоди №2, а саме про те, що надіслане на адресу суду поштове відправлення, в якому знаходився зокрема оригінал додаткової угоди №2, втрачено при пересилці. На підтвердження зазначеного додає докази (а.с.117-120).

06.12.2023 року відповідачем надано на адресу суду оригінал договору оренди земельної ділянки від 25.06.2007 року укладеного між ПСП «Каспій» та ОСОБА_3 (а.с.121)

09.01.2024 року до суду повернуто з експертної установи матеріали справи разом з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів та рахунком про вартість експертизи (а.с.124-126).

Ухвалою суду від 12.01.2024 року (а.с.129), - провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.

30.01.2024 року на запит суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано інформацію про те, що судова почеркознавча експертиза проводиться виключно за оригіналами документів (а.с.131).

Ухвалою суду від 01.02.2024 року клопотання експерта про надання додаткових матеріалів задоволено частково (а.с.154). Справу надіслано до експертної установи для проведення експертизи на підставі ухвали суду про призначення почеркознавчої експертизи від 23.11.2023 року (а.с.156-157).

11.04.2024 року до суду повернуто з експертної установи матеріали справи без проведення експертизи, оскільки не сплачено вартість експертизи (а.с.158).

Ухвалою суду від 15.04.2024 року (а.с.161), - провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.

17.06.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.172).

Представник позивача адвокат Сарма Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала, просила позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Зеленова О.Р. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

За змістом статей 15 і 16ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно дост.12ЦПК України,-цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини четвертоїстатті 124 ЗК України, -передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першоюстатті 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина другастатті 792 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина першастатті 93 ЗК України).

Відповідно до ч.1ст.202ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою-третьою статті 21Закону України«Про орендуземлі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 25.06.2007 року, яка долучена позивачем до позовної заяви (а.с.5-6), - між ОСОБА_3 та ПСП «Каспій» укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років.

Згідно копії додаткової угоди №1 від 28.05.2012 року (а.с.7), - ОСОБА_3 та ПСП «Каспій» уклали додаткову угоду до Договору оренди землі, відповідно до якої погодили внесення змін до договору оренди землі, зокрема до п.7 розділу «Строк дії договору», відповідно до якого договір укладено на 15 років.

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що сформований 12.05.2017 року (а.с.8), - земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 9,4500 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0014, яка розташована на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, належить ОСОБА_3 , перебуває в оренді ПСП «Каспій», дата державної реєстрації речового права 25.06.2007 року, строк дії речового права 15 років.

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що сформований 12.01.2023 року (а.с.10), - земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 9,4500 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0014, яка розташована на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, належить ОСОБА_3 , перебуває в оренді ПСП «Каспій», дата державної реєстрації речового права 22.12.2017 року, строк дії речового права договір укладено на 25 років.

Згідно копії додаткової угоди №2 від 18.12.2017 року (а.с.13), - ОСОБА_3 та ПСП «Каспій» уклали додаткову угоду до Договору оренди землі, відповідно до якої погодили внесення змін до договору оренди землі, зокрема до п.7 розділу «Строк дії договору», відповідно до якого договір укладено на 25 років; перебіг дії додаткового строку договору оренди розпочинається від дня державної реєстрації даної додаткової угоди.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (а.с.14), - ПСП «Каспій» є юридичною особою.

В зв`язку з тим, що позивач заперечувала щодо підписання нею додаткової угоди №2 до договору оренди землі, за клопотанням представника позивача по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено запитання, чи виконаний підпис в угоді №2 від 18.12.2017 року позивачем ОСОБА_3 , чи іншою особою (а.с.110-111). У відповідача витребувано оригінал додаткової угоди №2.

Згідно додаткових пояснень представника відповідача (а.с.117-118), - оригінал додаткової угоди №2 надати не виявляється за можливе, оскільки він був втрачений при пересилці.

Ухвала суду про призначення експертизи залишена експертом без виконання, оскільки не проведено оплату за її виконання (а.с.158).

Водночас, згідно інформації наданої експертом на запит суду, проведення експертизи без оригіналу досліджуваного документу, є неможливим (а.с.131).

Під час підготовчого судового засідання представник позивача адвокат Сарма Л.І. пояснила, що сторона позивача вважає недоцільним проводити оплату експертизи, яка не зможе бути проведена через відсутність оригіналу досліджуваного документу Додаткової угоди №2 до Договору оренди землі.

Відповідно до положень ч.4ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

ЗгідноположеньЗакону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ч.1, 2ст.207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Водночас, ОСОБА_3 заперечує факт підписання нею додаткової угоди №2 до договору оренди землі, якою змінено строк дії договору та стверджує, що у неї відсутній примірник даної угоди, оскільки вона цю угоду не укладала.

Оскільки позивач стверджує про не укладення Додаткової угоди №2 до договору оренди та посилається на відсутність у неї примірника угоди, суд вважає, що саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення 18.12.2017 року Додаткової угоди №2 до договору оренди землі.

Відповідач ПСП «Каспій» обов`язок по наданню оригіналу Додаткової угоди №2 до договору оренди землі, не виконав.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З врахуванням того, що відповідач ПСП «Каспій» не надав суду оригінал спірної додаткової угоди, який має безпосереднє значення для вирішення цієї справи, а отже і не спростував належними та допустимими доказами тверджень позивача, суд визнає, що Додаткова угода №2 до договору оренди земельної ділянки не підписувалася позивачем.

Відповідно дост.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюст.203 цього кодексу.

Вимогамист.216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, Додаткова угода №2 до договору оренди землі є неукладеною, строк дії договору оренди землі з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1, закінчився, однак ПСП «Каспій» продовжує користування землею, чим порушує права позивачки на користування та розпорядження належним їй майном.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивач не погоджувала укладення Додаткової угоди №2 до договору оренди землі та не підписувала його, а тому не можна вважати, що сторони досягли згоди щодо продовження строку дії договору оренди землі.

Згідно з ч.4 cт.263ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявления вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі №487/10132/14-ц).

Згідно з ч.1 cт.317ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом cт.391ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 cт.152ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою позивача без відповідної правової підстави, оскільки строк дії договору оренди землі закінчився і позивачем не підписувалась Додаткова угода №2, а відтак не погоджувалось продовження строку дії договору оренди, тому земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до положеньЗакону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до cт.2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право оренди земельної ділянки за відповідачем, який не ґрунтується на укладеному договорі, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19.

Згідно зіст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває у володінні відповідача поза волею власника (позивача), витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідає вимогамст.387 ЦК України.

Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, зокрема те, що при укладені договору, сторонами повинні бути узгодженні всі істотні умови, суд вважає, що порушення прав ОСОБА_3 як власника, позбавляє можливості позивача вільно розпоряджатися та користуватися її земельною ділянкою, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно дост.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_3 , з ПСП «Каспій» на користь позивача слід стягнути понесені нею судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства "КАСПІЙ" Кам`янського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - задовольнити.

Зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "КАСПІЙ" повернути ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 9,450 га, з кадастровим номером 1224588000:02:002:0014.

Скасувати запису Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнопро іншеречове правовід 22грудня 2017 року про реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 9,450 га, кадастровий номер 1224588000:02:002:0014, зареєстрований виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .

Відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство "КАСПІЙ", код ЄДРПОУ 31687213, адреса: вул.Шевченко,170, м.П`ятихатки, Кам`янський район, Дніпропетровська область.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16 серпня 2024 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева