Рішення

від 19.08.2024 по справі 192/493/24

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/493/24

Провадження № 2/192/326/24

19 серпня 2024 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12серпня 2024року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Тітової О.О.,

з участю:

секретаря судових засідань Біжко Ю.М.

пр. відповідача (в режимі відеоконференції) адвоката Ямкового В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Солоне Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА» про стягнення заборгованості за договором оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через представника адвоката Шашликова Д.Г. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 у розмірі 44933 грн 08 коп, з яких: 20343,88 грн основна сума заборгованості по орендній платі за земельну ділянку за 2023 рік з врахуванням інфляційного збільшення, 13512,28 грн заборгованість зі сплати інфляційного збільшення за 2018-2022 роки та 11076,92 грн заборгованість зі сплати земельного податку за орендовану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26 березня 2018 року між позивачем - ОСОБА_1 та ТОВ «ПАЛЬМІРА» було укладено договір оренди землі №10-03/18 за умовами якого позивач передав в оренду земельну ділянку. Умовами договору передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі, вона має бути у розмірі не менше ніж 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме: 12000 грн. 00 коп. та вноситься до 31 грудня кожного року оренди. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватись в натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації. Розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у визначених договором випадках. Крім того, відповідно до умов договору відповідач мав сплачувати земельний податок за орендовану земельну ділянку. Однак, з моменту укладення договору оренди землі відповідач несвоєчасно сплачував орендну плату, вносив її з порушенням строків, визначених договором внаслідок систематичного порушення умов договору в частині порядку та строків оплати за користування земельною ділянкою з урахуванням росту споживчих цін позивач, як власник земельної ділянки не отримував те, на що розраховував при укладенні договору тому звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018. Рішенням суду від 16.03.2023 залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.08.2023 його позов задоволено, договір розірвано, у грудні 2023 року було зареєстровано розірвання договору. На час звернення до суду відповідач не сплатив орендну плату за 2023 рік з урахуванням інфляційного збільшення у розмірі 20343,88 грн та не сплатив орендну плату з урахуванням інфляційного збільшення за період з 2018 по 2022 рік, на запит представника відповіді не надійшло. Крім того, згідно з відповіддю ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 05.01.2024 сплата земельного податку за орендовану земельну ділянку позивача за 2018-2023 року відсутня, заборгованість ОСОБА_1 11076,92 коп, тому просив стягнути з відповідача всього 44933 грн 08 коп.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, який прийнято судом. У відзиві відповідач зазначає, що не визнає заявлених вимог в повному обсязі з тих підстав, що розмір орендної плати був чітко визначений умовами договору, не переглядався, а всі зміни відповідно до умов договору мали здійснюватись в письмовій формі. На думку відповідача сторони погодили умови за яких розмір орендної плати переглядається та будь-яких додаткових угод в яких сторони визначали зміну розміру орендної плати, вони не укладали. Вважав, що відповідачем було переплачено розмір орендної плати за весь період орендних відносин на 32135,21 грн про що надав свій розрахунок. Зазначив, що позивач невірно розрахував суму інфляційного збільшення, оскільки позивач врахував суму орендної плати за попередній рік оренди як заборгованість, розрахував суму інфляційного збільшення не з орендної плати визначеної договором, а з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за попередній рік. Вважав, що умовами договору визначено не інфляційне збільшення, передбачене Законом «Про оренду землі», а врахування коефіцієнту індексації. Крім того, вважав, що позивач пропустив строк позовної давності за вимогами про стягнення інфляційного збільшення за період 2018-2020 роки, оскільки позивач звернувся до суду лише в 2024 році. Крім того посилався на те, що законом визначено обов`язок позивача сплатити земельний податок, у відповідача такого обов`язку не виникає, орендар може лише компенсувати такі витрати орендодавця, оскільки орендар не має права включати такі суми до своїх валових витрат, також вважав, що доказів понесення витрат на правову допомогу на 5000 грн не надано, тому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представником позивача надано відповідь на відзив в якій представник посилався на те, що підставою для розірвання договору є не тільки систематична несплата орендарем орендної плати, а й систематична несплата орендної плати у розмірі меншому, ніж визначено договором, що викладено у висновках Верховного суду. Вважав, що умовами договору не визначено, що орендна плата сплачується без урахування індексів інфляції, тому мають застосовуватись положення ст. 21 Закону України «Про оренду землі», саме несплата відповідачем ТОВ «Пальміра» орендної плати з урахуванням інфляційного збільшення стало однією з підстав для розірвання договору оренди землі. Повторно навів розрахунок сум, які просив стягнути з відповідача. Вважав неспроможними доводи відповідача щодо пропуску строків позовної давності, оскільки у зв`язку з коронавірусом законодавцем було визначено, що під час дії карантину, зокрема, строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину та крім того у зв`язку з воєнним станом з 24.02.2022 перебіг позовної давності зупинено. Крім того посилався на те, що умовами договору визначено, що саме відповідач має сплачувати земельний податок за орендовану земельну ділянку, тому висновки відповідача є хибними.

Представником відповідача надані заперечення в яких викладені такі ж доводи, що і у відзиві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав свої заперечення, викладені в заявах по суті, наполягав на переплаті орендної плати позивачу, відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Суд, вислухав пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

26 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПАЛЬМІРА» було укладено договір оренди землі №10-03/18, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в оренду відповідачу ТОВ «ПАЛЬМІРА» земельну ділянку з кадастровим номером 1225083000:02:041:0513 площею 5,840 га на 10 років. Вказаний договір було зареєстровано та оформлено акт приймання-передачі земельної ділянки.

Пунктом 9 договору оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 визначено форму та розмір орендної плати. Так, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: не менше 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме 12000 грн. 00 коп. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Зерно 2500 кг, борошно 50 кг, соняшник 200 кг, солома 2000 кг, силос 1500 кг, цукор 50 кг, оранка та культивація присадибних ділянок до 0,5 га, та ритуальні послуги в разі потреби (транспорт, матеріальна допомога). Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації.

Згідно пункту 10 договору оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 орендна плата вноситься в такі строки: а) у грошовій формі до 31 грудня кожного року оренди; б) у натуральній до 31 грудня кожного року оренди.

Відповідно до пункту 11 договору оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Відповідно до пункту 12 договору оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 розмір орендної плати переглядається один раз на два роки, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 14 договору оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 земельний податок за орендовану земельну ділянку сплачується орендарем у встановлений законодавством термін.

Згідно з рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року розірвано договір оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018.

Залишаючи вказане рішення без змін апеляційний суд у своїй постанові від 16 серпня 2023 року зазначив, що Солонянський районний суд Дніпропетровської області правильно виходив з обґрунтованості заявлених вимог. За відомостями ТОВ «Пальміра» на видачу с/г продукції в рахунок орендної плати за пай у 2018, 2019, 2020 та 2021 роки одиниця виміру виданої позивачу сільськогосподарської продукції не визначена, судом першої інстанції правильно встановлено, що орендна плата позивачу за 2018-2021 роки виплачувалась не у повному обсязі та не у строки встановлені договором, на підстави для розірвання договору подальша виплата орендної плати не впливає.

Отже, судом при задоволенні вимог про розірвання договору оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 було встановлено, що орендна плата за 2018-2021 роки виплачувалась не у повному обсязі та не у строки встановлені договором, разом з цим розмір виплаченої позивачу орендної плати та дата її виплати вказаним рішенням не встановлена, одиниця виміру виданої позивачу сільськогосподарської продукції не була визначена в наданих ТОВ «Пальміра» документах.

Під час розгляду даної справи відповідачем також не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження часу проведення розрахунків з позивачем з орендної плати в натуральній формі та її розміру за кожен рік користування земельною ділянкою у період з 2018 по 2021 року, тому заперечення відповідача в частині переплати орендної плати на суму 32135,21 грн суд вважає необґрунтованими. Розрахунок наданий представником відповідача щодо розміру та вартості виплаченої позивачу орендної плати у натуральній формі за період з 2018 по 2021 роки суд вважає недоведеним та до уваги не бере.

Судом встановлено та визнається сторонами, що у 2022 році позивачу виплачено в якості орендної плати 13000 грн, доказів виплати орендної плати позивачу за 2023 рік у будь-якому розмірі суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зч.2ст.21Закону України«Про орендуземлі» розмір,форма істроки внесення орендної плати за землювстановлюються за згодою сторіну договоріоренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Договором оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 визначене обчислення розміру орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації

Суд вважає, що індексації орендної плати викладеній в договорі відповідає визначення ч.3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», в якій зазначено, що розмір орендної плати обчислюється з урахуванням індексів інфляції. Зазначена норма закону є гарантією компенсації втрат орендодавця від знецінення грошових коштів, як і положення договору оренди землі.

Суд вважає неспроможними та такими, що суперечать умовам договору №10-03/18 від 26.03.2018 та нормам Закону України «Про оренду землі» доводи відповідача, що умовами договору визначено, що індексації підлягає нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача, а не орендна плата.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом не можуть бути прийняті як підстава для відмови в задоволені позову позивача про стягнення інфляційного збільшення орендної плати, доводи представника відповідача про те, що позивачем пропущено 3-річний строк позовної давності за вимогами у період з 2018 по 2020 роки, оскільки у Перехідних положеннях ЦК зазначено, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 р.№ 540-ІХ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», зокрема, строки звернення до суду продовжуються на строк дії такого карантину, а у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За таких обставин суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення інфляційного збільшення орендної плати за період з 2018 по 2022 роки та стягнення орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до ст.ст. 12, 13,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихЦПКвипадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що розрахунок проведений позивачем необґрунтований, підстави для включення до розрахунку інфляційного збільшення орендної плати за відповідний рік суми інфляційного збільшення за попередній рік та збільшення таким чином вихідної суми орендної плати, яка індексується, на думку суду відсутні, тому суд погоджується з запереченнями представника відповідача в цій частині.

Суд вважає, що інфляційне збільшення орендної плати має рахуватись за формулою: розмір орендної плати визначений договором * на індекс інфляції за 12 місяців відповідного року - розмір орендної плати визначений договором.

Таким чином інфляційне збільшення за 2018 рік становить 722,86 грн (оскільки індекс інфляції у 2018 році 1,06023810), інфляційне збільшення за 2019 рік становить 486,45 грн (оскільки індекс інфляції у 2019 році 1,04053724), інфляційне збільшення за 2020 рік становить 599,08 грн (оскільки індекс інфляції у 2020 році 1,04992329), інфляційне збільшення за 2021 рік становить 1201,84 грн (оскільки індекс інфляції у 2021 році 1,10015334), інфляційне збільшення за 2022 рік становить 3192,39 грн (оскільки індекс інфляції у 2022 році 1,26603244), але відповідачем в 2022 році сплачено 13000 орендної плати, тому інфляційне збільшення підлягає зменшенню на 1000 грн та становить 2192,39 грн.

За 2023 рік на користь позивача з відповідача має бути стягнена орендна плата з урахуванням індексів інфляції на суму 12610,06 грн (оскільки індекс інфляції у 2023 році 1,05083804).

Отже за період з 2018 по 2022 рік з відповідача на користь позивача має бути стягнуто інфляційне збільшення орендної плати на суму 5202,62 грн (722,86 грн + 486,45 грн + 599,08 грн + 1201,84 грн + 2192,39 грн) та за 2023 рік орендна плата з урахуванням індексів інфляції на суму 12610,06 грн, а всього 17812,68 грн (5202,62 грн + 12610,06 грн = 17812,68 грн), тобто позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо несплативідповідачем земельногоподатку,то судвиходить зумов укладеногосторонами договоруоренди землі №10-03/18від 26.03.2018та положень ст.627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Враховуючи, що сторони домовились про сплату земельного податку орендарем відповідачем, саме він мав здійснювати сплату земельного податку.

Разом з цим судом встановлено, що саме на ім`я позивача сформовано податкове повідомлення-рішення щодо суми нарахованого податкового зобов`язання із земельного податку, яке суду не надано. За ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати земельного податку, як власника земельної ділянки на суму 11076,92 грн, однак, доказів понесення позивачем витрат на сплату земельного податку суду не надано, тому підстави для стягнення на користь позивача суми заборгованості відповідача перед органами ДПІ із земельного податку, на думку суду відсутні.

При цьому суд зауважує, що претензія позивача направлена на електронну адресу відповідача, якою відповідача проінформовано про наявність заборгованості зі сплати земельного податку не впливає на висновки суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача земельного податку на користь позивача у зв`язку з відсутністю доказів понесення таких витрат позивачем.

За таких обставин, вимоги про стягнення на користь позивача 11076,92 грн заборгованості зі сплати земельного податку за орендовану земельну ділянку задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 480 грн 12 коп. судового збору та 1982 грн витрат на правову допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 12,13,76-80, 81,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі №10-03/18 від 26.03.2018 у розмірі 17812 грн 68 коп., 480 грн 12 коп. судового збору та 1982 грн витрат на правову допомогу, а всього стягнути 20 274 (двадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.08.2024.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: 52491, Дніпропетровська область, с. Ганно-Мусіївка.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА», ЄДРПОУ 30059781, місцезнаходження: 52421, Дніпропетровська область, с.Ганно-Мусіївка, вул.Центральна, буд.51.

Суддя О.О. Тітова