Рішення від 16.08.2024 по справі 947/24688/23

Справа № 947/24688/23

Провадження № 2-др/947/107/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2024 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сопової А.Є.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/24688/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу у сумі 40000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням суду від 05.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Разом з тим, позивач також поніс судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, проте, суд не вирішив питання щодо цих судових витрат.

16.08.2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надала клопотання, в якому просила у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №947/24688/23 відмовити в повному обсязі у зв`язку з ненадання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат в позовній заяві, відсутністю поважності причин неподання доказів під час судового розгляду, відсутністю в документах посилання на номер цивільної справи, частковим задоволення позовних вимог, неспівмірністю витрат на правову допомогу із складністю справи та часом витраченим адвокатом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , у судовому засіданні, призначеному на 16.08.2024 року, заяву підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , у судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні заяви.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що заяву слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 07 серпня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частки майнових прав на об`єкт нерухомості, загальною площею 65,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , апартаменти ДСЗ.1.127.А, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки майнових прав на об`єкт нерухомості, загальною площею 65,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , апартаменти ДСЗ.1.127.А, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право особистої приватної власності на автомобіль марки Lexus модель ES 300, 2014 року випуску в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти у сумі 365 686 грн. (триста шістдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят шість) в якості компенсації вартості його частки у спільно набутому майні, автомобілі марки Lexus модель ES 300, 2014 року випуску в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя та понесені позивачем судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 05.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку майнових прав на об`єкт нерухомості, загальною площею 65,1 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_2 , апартаменти квартирного типу - нежитлове приміщення № НОМЕР_3 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частки майнових прав на об`єкт нерухомості, загальною площею 65,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , апартаменти квартирного типу - нежитлове приміщення № НОМЕР_3 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право особистої приватної власності на автомобіль марки Lexus, модель ES 300, 2014 року випуску, державний номер - НОМЕР_4 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти у сумі 303296,50 гривень в якості компенсації вартості його частки у спільно набутому майні - автомобілі марки Lexus, модель ES 300, 2014 року випуску, державний номер - НОМЕР_4 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 понесені ним судові витрати: 11130,42 гривень - оплата судового збору та 7269,89 гривень - оплата за проведення експертного дослідження. В решті позовних вимог, - відмовлено.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.

Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положенням ч.ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати на правову допомогу підтверджуються наступними документами: копією Договору №51/07-23ф від 03 липня 2023 року про надання адвокатом правничої допомоги, укладеним між ОСОБА_3 та Адвокатським об`єднанням «РЕСПОНД» в особі керуючого партнера ОСОБА_1; копією Додаткової угоди №1 від 03.08.2023 до Договору №51/07-23ф від 03 липня 2023 року про надання правничої допомоги; копією Додаткової угоди №2 від 04.12.2023 до Договору №51/07-23ф від 03 липня 2023 року про надання правничої допомоги; копією акту приймання-передачі виконаних робіт від 05.08.2024 року до Договору №51/07-23ф від 03 липня 2023 року про надання правничої допомоги; копією детального опису робіт від 05.08.2024 року до Договору №51/07-23ф від 03 липня 2023 року про надання правничої допомоги; копією квитанції від 01.09.2023 №9316-5454-1398-7491 про оплату за надання правничої допомоги на суму 10 000 (десять тисяч) грн., копією квитанції від 03.08.2023 №9313-6637-9718-7189 про оплату за надання правничої допомоги на суму 10 000 (десять тисяч) грн.; копією квитанції від 29.12.2023 року №9328-4531-5087-9480 про оплату за надання правничої допомоги на суму 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі №922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; - суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Відповідач скористалася своїм правом та звернулася до суду з клопотанням про зменшення витрат на правову допомогу.

Таким чином, враховуючи виконані роботи, кількість судових засідань, в яких була присутні представник позивача, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача - ОСОБА_4 на користь позивача - ОСОБА_3 30000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/24688/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі №947/24688/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу у сумі 30000 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Куриленко О. М.