Ухвала

від 16.08.2024 по справі 127/4302/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/4302/15-ц

Провадження 2-зз/127/51/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Короля О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву генерального директора фірми «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Гапонюка Анатолія Леонідовича про відвід судді за заявою АТ КБ «Приватбанк» про скасування заходів забезпечення позову у виді арешту майна, накладеного ухвалою судді Венгрин О.О. від 20.04.2015 р. в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до фірми «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В наведеній вище справі надійшла заява ОСОБА_3 генерального директора фірми «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про відвід судді Короля О.П. при розгляді заяви АТ КБ «Приватбанк» про скасування заходів забезпечення позову у виді арешту майна, накладеного ухвалою судді Венгрин О.О. від 20.04.2015 р.

Заява мотивована тим, що у ОСОБА_3 є недовіра та виникли сумніви щодо автоматизованого розподілу справи, упередженості суду при розгляді цієї заяви, на підставі ст. 20 ЦПК України, заявляє про відвід судді Короля О.П. Свої сумніви обґрунтовує тим, що має місце триваючий злочин щодо нерухомого майна фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ та інвестора фірми ОСОБА_1 , а саме будівлі магазину площею 194,6 кв.м та земельної ділянки площею 0,08 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно привласнених ПАТ КБ «Приватбанк», без актуалізації, без експертно-грошових оцінок, під арештами, через незаконні судові рішення за допомогою корумпованих держслужбовців. Нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та не було ні в іпотеці, ні у заставі, а законний власник ОСОБА_1 не була ні позичальником АТ КБ «Приватбанку», ні іпотекодавцем, а вкрадене у фірми та у ОСОБА_1 нерухоме майно 9 і 5 років відповідно не стоїть на балансі вже державного АТ КБ «Приватбанк», ними не заплачені жодні внески до пенсійного фонду та податок на прибуток що є крадіжкою в особливо великих розмірах в складі ОЗГ в умовах воєнного стану. Так що не можна долучатись до злодіїв та бандитів, адже репутацією судді потрібно дорожити. Це співзвучно Бангалорським принципам ООН від 2006 року та «Мірилам Правосуддя» від 2011 року Венеціанської Комісії, практиці ЄСПЛ. 02.09.2020 року Постановою Верховного Суду по справі №127/4302/15 задоволено касаційну скаргу Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ та визнано, що земельна ділянка не була іпотекою, а тому будь-які бажання рейдерів її захопити є кримінальним злочином, тим більше в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу; якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За змістом ч. 7 ст.40ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Судом не встановлено необхідності вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Тому, враховуючи положення ч. 7 і ч. 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід розглядається судом без повідомлення учасників справи, у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_3 , заявляючи відвід судді Королю О.П., послався на недовіру та виникнення сумнівів щодо автоматизованого розподілу справи, упередженості суду при розгляді цієї заяви.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Порядок розгляду заяв і клопотань учасників справи чітко встановлений Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.

Суд констатує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді.

Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Посилання ОСОБА_3 на упередженість судді Короля О.П. є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно зКоментарем доКодексу суддівськоїетики,затвердженим рішеннямРади суддівУкраїни від04лютого 2016року №1,інститут відводу(самовідводу)судді відучасті урозгляді конкретноїсправи -це однаіз найважливішихгарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Суд стверджує, що мотиви, з яких ОСОБА_3 заявляє судді ОСОБА_4 відвід, є необґрунтованими та безпідставними.

Проте суд вважає правильним задовольнити заяву про відвід судді за суб`єктивним критерієм з метою того, щоб з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді під час вирішення справи, та з метою не допустити думки, що суддя «тримається» за справу. А тому з метою збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, суд вбачає підстави для задоволення відводу.

Відповідно до правової позиції у справі ЄСПЛ (Де Куббер проти Бельгії), заява №9186/80, рішення від 26.10.1984 року, у якій Європейський суд зазначив, що «навіть видимість може бути важливою»... «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (п. 26). Тому будь-який суддя, щодо якого є недовіра має бути відведений, з метою запобігання будь-яких сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді.

Отже, з метою виключення сумнівів в об`єктивності та неупередженостісудді Короля О.П., для забезпечення достатніх гарантійна справедливийрозгляд даноїсправи незалежнимі безстороннімсудом та,виходячи ізположень п.5ч.1ст.36ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід судді Короля О.П., а справу передати для повторного автоматизованого розподілу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 33, 36, 40, 41 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву генеральногодиректора фірми«ІВО+КГ»у форміТовариства зобмеженою відповідальністю ОСОБА_3 провідвід суддіза заявоюАТ КБ«Приватбанк» проскасування заходівзабезпечення позовуу видіарешту майна,накладеного ухвалоюсудді ВенгринО.О.від 20.04.2015р. задовольнити.

Цивільну справу № 127/4302/15-ц за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до фірми «ІВО+КГ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на земельну ділянку передати до канцелярії Вінницького міського суду Вінницької області для визначення іншого судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя