Ухвала

від 12.08.2024 по справі 398/4970/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 398/4970/23

провадження № 61-11255ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Дьорко Андрієм Мирославовичем, на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року всправі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок сервіс» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Світанок сервіс» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в сумі 85 200 грн.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року:

позов ОСОБА_1 задоволено частково;

визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Світанок сервіс» від 30 червня 2023 року № 7 «Про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України»;

поновлено ОСОБА_1 на посаді виконавця робіт ТОВ «Світанок сервіс» з 30 червня 2023 року;

стягнуто з ТОВ «Світанок сервіс» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн;

вказано, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконавця робіт ТОВ «Світанок сервіс» звернуто до негайного виконання;

в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;

заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року в частині, що оскаржується, залишено без змін.

06 червня 2024 року ОСОБА_1 через Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Дьорко А. М., на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року, в якій просив оскаржені рішення скасувати в частині, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Світанок сервіс» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 85 200 грн і задовольнити позовні вимоги в цій частині.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2023 року справу визнано малозначною.

В касаційній скарзі вказується, що хоч розгляд справи і проводився в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, однак ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і ця справа становить значний суспільний інтерес, зокрема для працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації або прийняті на військову службу за контрактом за якими зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації тощо, у яких вони працювали на час призову. Таким чином, судові рішення підлягають касаційному оскарженню на підставі підпунктів а) та в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, чому справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення для позивача цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує часткову незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для позивача.

Посилання інші на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Вказівка в резолютивній частині постанови Кропивницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана адвокатом Дьорко Андрієм Мирославовичем, на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року всправі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок сервіс» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков