Ухвала

від 20.08.2024 по справі 289/1815/22

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1815/22

Номер провадження 2/289/458/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою від 02.04.2024 вищевказану справу прийнято до провадження суддею Кириленком О.О. та призначено підготовче засідання на 12.06.2024. Окрім того, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано останньому строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с. 122).

У підготовчі засідання, призначені на 12.06.2024 та 20.08.2024 позивач та його представник не з`явилися та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча про дати, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 126, 139).

Водночас, судова повістка адресована позивачеві повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У своїй постанові від 29.01.2020 у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною позивачем у позовній заяві, та яка повернулася в суд у зв`язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

В матеріалах справи міститься заява від імені ОСОБА_1 , яка надіслана на електронну адресу суду та не скріплена електронним цифровим підписом, в якій останній просить суд провести розгляд справи без його участі (а.с. 27, 28).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року в справі №204/2321/22 зазначила, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до розгляду вказану заяву ОСОБА_1 , оскільки вона подана в неналежним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду.

Представник відповідача по справі також в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, ознайомившись із матеріалами справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності, така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою у підготовче засідання належним чином повідомленого позивача та його представника.

Разом з тим, позивачу необхідно роз`яснити, що залишення позову без розгляду не позбавляє його можливості звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 257, 259, 260-261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання права власності залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО