Рішення

від 29.11.2007 по справі 11/372

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

29.11.07                                                                                          

Справа№ 11/372

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

По справі:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

„Ойл карт центр”, м.Луцьк, Волинської області

До відповідача: Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, с.Неслухів, Кам”янка-Бузького району

Про стягнення 8756,21грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли

участь представники:

Від позивача: Мороз-юр. доручення № 659 від

27.11.2007року

    Від відповідача: не

з'явився

Стороні, яка бере участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а

саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

„Ойл карт центр” про стягнення із Суб'єкт підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 8756,21грн. боргу.      

Ухвалою господарського суду від 09.11.2007року порушено провадження у

справі та призначено до розгляду на 29.11.2007року.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64

ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України,

суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними

у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення

спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

Між Позивачем та Відповідачем 28.03.2007р було укладено договір

купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) з використанням пластикових

смарт-карт на АЗС № 116/2 (далі-договір). Відповідно до предмету договору

продавець (Позивач) зобов'язався передати у власність покупця (Відповідача)

через АЗС з використанням пластикових смарт-карт ПММ, а покупець повинен

прийняти та оплатити вартість ПММ на умовах договору. Поставка ПММ здійснюється

частинами на умовах ЕXW (Інкотермс 2000) франко-термінали АЗС.

Позивачем відповідно до умов договору

було передано, а Відповідачем було прийнято ПММ на загальну суму 57 590,02грн,

останній відпуск партії ПММ відбувся 21.05.07р. на суму 13 603,61 грн., що

підтверджується актом приймання-передачі та накладною № С-30750, а також

01.06.07р. на суму 219,60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі та

накладною № С-33232. В той же час оплата за відпущені ПММ надійшла частково в

розмірі 51 800,00 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору,

Відповідач зобов'язаний здійснити повну оплату не пізніше 7 календарних днів з

моменту отримання ПММ. Останній відпуск палива відбувся 21.05.2007р., та

01.06.2007р. тобто Відповідач зобов'язаний був здійснити повне погашення

заборгованості до 28.05.2007р. та 08.06.2007р. відповідно, чого він не

здійснив. Відповідач підтвердив розмір своєї заборгованості станом на

31.08.2007р. в розмірі 7 790,02 грн. шляхом підписання Акту звірки

взаєморозрахунків. 09.10.2007р. Відповідачем було сплачено 2 000,00 грн. в

рахунок погашення боргу. Таким чином, на сьогодні заборгованість за поставлені

та неоплачені ПММ становить 5790,02грн.

Суд вважає позовну вимогу підтвердженою

матеріалами справи та такою що підлягає до задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України,

господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб»єктами

господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції

виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також

допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних

послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут

продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як

власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється

суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим

кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає

або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю,

відповідно до ст. 632 ЦКУ.

П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому

одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги,

сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин

відповідає за невиконання або за неналежне виконання господарського

зобов”язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не

доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення

господарського правопорушення.

З метою врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача

із вимогою про сплату боргу, що підтверджується наявними у справі доказами, а

саме листами-вимогами вих. № 345 від 11.07.07р. та вих № 447 від 27.08.07р.

Відповідач ухиляється від оплати боргу, пояснюючи таку позицію відсутністю

грошових коштів. Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у

боржника необхідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності

за порушене зобов'язання.

Відповідно до ст. 526, 530 Цивільного

кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в

установлений строк. Не допускається одностороння відмова від виконання

зобов'язань

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу

України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний

сплатити кредитору суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за

весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п.8.3. Договору Покупець повинен сплатити неустойку у вигляді

пені в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день прострочення

платежу.

Відповідно до п. 4.2. виконання

Покупцем умов оплати паливно-мастильних матеріалів вважається момент

зарахування грошових коштів на рахунок Продавця. На порушення зобов'язань за

Договором Відповідач до сьогодні не розрахувався в повному обсязі за відпущені

паливно-мастильні матеріали, на наш розрахунковий рахунок грошові кошти за

поставлений товар не перерахував.

Усього заборгованість, згідно доданого

розрахунку становить 8 756,21 грн. в т.ч. основного боргу 5 790,02 грн.,

136,69грн. річних, 334,97грн. інфляційних та 2494,53грн. пені.

В судове засідання позивачем подано уточнення позовних вимог, відповідно

до якого сума основної заборгованості зменшилась в зв'язку із проведенням

відповідачем часткової проплати в сумі 1700,00грн., внаслідок чого основний

борг становить 4090,02грн.

Крім цього, позивач зменшив суму пені до 728,99грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 5290,67грн.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його

вини.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 623, 625 ЦКУ, ст. 193, 218, 231 ГКУ ст. 1,

2, 54, 56 ГПКУ, ст. ст. 49, п. 1.1. ст. 80, ст.ст. 82-84, 116 ГПК України,

             суд,-

      в и р і ш и в :

            Позов задоволити частково.

Стягнути з Суб'єкт підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,

с.Неслухів, Кам”янка-Бузького району (ідн. Код НОМЕР_1) на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю „Ойл карт центр”, вул..Кременецька, 38, м.Луцьк,

Волинської області (код ЄДРПОУ 33170464) 4090,02грн. основного боргу,

728,99грн. пені, 136,69грн. річних, 334,97грн. інфляційних, 102грн. держмита та

118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 1700,00грн.

провадження у справі припинити.

В рештій частині позову відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК

України.

Суддя                                                                                            

Сало І.А.