Ухвала

від 21.08.2024 по справі 331/569/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

21.08.2024

Справа № 331/569/24

Провадження № 1-кс/331/1659/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022082070000051 від 01.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України,про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором, у кримінальному провадженні №42022082070000051 від 01.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України,проарешт майна.

У вказаномуклопотанні слідчийпросив накластиарешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 08.08.2024 під час проведення обшуку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: флеш-накопичувач чорного кольору, розміром 32 GB; флеш-накопичувач білого кольору, з позначками НОМЕР_1 , мобільний телефон Iphone7, IMEI НОМЕР_2 , у чохлі зеленого кольору, з сім-картою Vodafone.; ключі від автомобіля марки «MERCEDES-BENZ».

Клопотання вмотивоване тим, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022082070000051 від 01.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, група громадян України використовуючи підконтрольні підприємства, вчиняє умисні дії, спрямовані на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора т.зв. «военно-гражданской администрации Запорожской области» з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки її рішень та дій, направлених на формування та встановлення незаконної окупаційної влади на тимчасово окупованій території Запорізької області, створення її незаконних державних органів влади у сільськогосподарській сфері, зокрема т.зв. «Государственное унитарное предприятие «Государственный зерновой оператор».

Так, встановлено, що до вказаної групи осіб входить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який для здійснення своєї протиправної діяльності за сприянням представників вищого керівництва окупаційної адміністрації держави агресора РФ - «военно-гражданской администрации Запорожской области» здійснив перереєстрацію підконтрольних йому підприємств ТОВ«Агрофірма «Солекс» (ЄДРПОУ 31676746) під назвою: «ООО «Агрофирма «Солекс» (ОГРН 1229000004045 от 20.03.2023» та ТОВ «Оріяна-Агро» (ЄДРПОУ 33005220) під назвою: «ООО «Орияна-Агро» (ОГРН 1229000001670 от 20.03.2023» та в подальшому налагодив їх роботу на окупованих територіях Запорізької області.

Окрім цього встановлено, що до своєї протиправної діяльності ОСОБА_5 також залучив громадянку України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка здійснює бухгалтерську діяльність на підприємствах, які підконтрольні ОСОБА_5

08.08.2024 органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , 23.03.1976, під час проведення якого було виявлено та вилучено речі і документи, які зазначено в ухвалі слідчого судді та які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, і можуть бути використані як докази, а саме: флеш-накопичувач чорного кольору, розміром 32 GB; флеш-накопичувач білого кольору, з позначками НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone7, IMEI НОМЕР_2 , у чохлі зеленого кольору, з сім-картою Vodafone.

Вище зазначені речі та документи, які вилучені в ході проведення обшуку, зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення.

09.08.2024 постановою слідчого всі вилучені під час проведення вказаного обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Також в ході обшуку, були вилученні ключі від автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», які зі слів особи, яка проживає за адресою обшуку, а саме ОСОБА_7 належать транспортному засобу «MERCEDES-BENZ», моделі «E 220», з д.н.з. НОМЕР_3 на який ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 №1-кс/331/1579/2024 від 05.08.2024 накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Як зазначає у своєму клопотанні слідчий, наразі вилучені під час обшуку предмети та речі, оглянуті та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. В той же час незастосування заборони та обмеження у користуванні і розпорядженні вищезазначеними речами може призвести до їх приховування та знищення, адже вони можуть безпосередньо свідчити про причетність до вчинення вказаного злочину, а отже призведе до знищення доказів протиправної діяльності.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. При цьому просив долучити до матеріалів справи постанову про оголошення розшуку транспортних засобів від 09 серпня 2024 року.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що мобільний телефон та флеш-накопичувачі належать батьку ОСОБА_5 , не мають значення для доказової бази по кримінальному провадженню. Крім того, заперечував проти накладення арешту на ключі від автомобілю марки «MERCEDES-BENZ»,зазначивши прицьому,що вказанимавтомобілем незаборонено керуватита те,що слідчим не наведено достатнього обгрунтування того, яким чином вказане майно, а саме ключі від автомобіля, може бути використане як доказ для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, приходить до наступного.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ УСБУ в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження за №42022082070000051 від 01.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України.

З наданогодо клопотаннякопії протоколуобшуку від08.08.2024року,вбачається,що підчас проведенняобшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , 23.03.1976, було виявлено та вилучено речі, які зазначено в ухвалі слідчого судді та які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, і можуть бути використані як докази, а саме: флеш-накопичувач чорного кольору, розміром 32 GB; флеш-накопичувач білого кольору, з позначками fhi360., мобільний телефон Iphone7, IMEI НОМЕР_2 , у чохлі зеленого кольору, з сім-картою НОМЕР_4 .

09.08.2024 постановою слідчого всі вилучені під час проведення вказаного обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Також в ході обшуку, були вилученні ключі від автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», які зі слів особи, яка проживає за адресою обшуку, а саме ОСОБА_7 належать транспортному засобу «MERCEDES-BENZ», моделі «E 220», з д.н.з. НОМЕР_3 на який ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 №1-кс/331/1579/2024 від 05.08.2024 накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Так, згідно ч.2 с.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно вимог ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3ст.170КПК України передбачає, що випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

При вирішенні питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 , слідчий суддя враховує згідно ч.2 ст. 173 КПК України :

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою їх подальшого збереження, недопущення їх приховування, пошкодження, знищення, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності ті інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів,наданих доклопотання,вбачається,що стороноюкримінального провадженнявідповідно доч.2ст.173КПК Українидоведено наявністьправових підставдля накладенняарешту намайно,тимчасово вилученепід часпроведення обшуку,що маломісце 08.08.2024під часпроведення обшукуквартири АДРЕСА_2 ,яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, постановою слідчого від 09.08.202визнано речовими доказами, оскільки вказані предмети можуть містити відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, при вирішенні питання про накладення арешту на ключі від автомобіля, слідчий суддя враховує,, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 №1-кс/331/1579/2024 від 05.08.2024 накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на автомобіль «MERCEDES-BENZ», моделі «E 220», з д.н.з. НОМЕР_3 та зазначений транспортний засіб постановою слідчого від 09.08.2024 оголошено у розшук.

Розумність та співрозмірність обмеження права власності, яке матиме місце при накладенні арешту на дане майно, відповідає завданням кримінального провадження і не матиме негативних наслідків для його власника.

Доводи представника володільця майна висновків слідчого судді не спростовують, оскільки з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Україниповинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючисьст.170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022082070000051 від 01.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України, проарешт майна задовольнити.

Накласти арештна майно шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 08.08.2024 під час проведення обшуку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: флеш-накопичувач чорного кольору, розміром 32 GB; флеш-накопичувач білого кольору, з позначками НОМЕР_1 , мобільний телефон Iphone7, IMEI НОМЕР_2 , у чохлі зеленого кольору, з сім-картою Vodafone.; ключі від автомобіля марки «MERCEDES-BENZ».

Повний текст ухвали оголошено 22 серпня 2024 року о 08.20 год.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: ОСОБА_1