Рішення

від 13.08.2024 по справі 908/1138/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/60/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2024 Справа № 908/1138/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1138/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУСАГРОТРЕЙД", 49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 122, корпус Е-5, кімната 11

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛАН", 70544, Запорізька область, Пологівський район, с. Новопавлівка, вул. Суворова, буд. 7, електронна пошта: Ukrlan.ltd@gmail.com

про розірвання договору та стягнення 17 903 883,84 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Комарницька А.С., довіреність від 23.10.23

від відповідача: Безух А.М., довіреність від 03.01.22

СУТЬ СПОРУ:

15.04.24 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 15.04.24 № 205 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" (далі ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД") до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛАН" (надалі ТОВ "УКРЛАН") про:

- розірвання договору поставки від 21.01.22 № 60387, укладеного між ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" та ТОВ "УКРЛАН";

- стягнення попередньої оплати за договором поставки від 21.01.22 № 60387 у розмірі 17 903 883,84 грн.

16.04.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1138/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 22.04.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1138/24, якій присвоєно номер провадження 17/60/24. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначити на 14.05.24 о/об 12 год. 00 хв.

06.05.24 до суду в системі "Електронний суд" від представника ТОВ "УКРЛАН" надійшов відзив, в якому останній заперечує проти задоволення позову.

13.05.24 до суду в системі "Електронний суд" від представника ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" надійшла відповідь на відзив.

13.05.24 до суду в системі "Електронний суд" від представника ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" надійшли додаткові пояснення, в яких на виконання п. 8 ухвали суду від 22.04.24 повідомляє суд про відсутність іншого листування між сторонами справи окрім того, що надане до позовної заяви.

В судовому засіданні 14.05.24 судом прийнято до розгляду відзив (сформований в системі "Електронний суд" 06.05.24) на позовну заяву, відповідь на відзив (сформована в системі "Електронний суд" 13.05.24) та додаткові пояснення (сформовані в системі "Електронний суд" 13.05.24) на виконання п. 8 ухвали суду від 22.04.24.

Представники сторін в судовому засіданні 14.05.24 надали усні пояснення на запитання суду щодо розгляду справи в підготовчому засіданні.

Крім того, в судовому засіданні 14.05.24 оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні на 12.06.24 об 11 год. 30 хв.

21.05.24 до суду в системі "Електронний суд" від представника ТОВ "УКРЛАН" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 12.06.24 судом прийнято до розгляду заперечення на відповідь на відзив (сформоване в системі "Електронний суд" 21.05.24).

Представники сторін в судовому засіданні 12.06.24 надали усні пояснення на запитання суду щодо розгляду справи в підготовчому засіданні.

Крім того, у підготовчому засіданні 12.06.24 судом з`ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представниками сторін повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою від 12.06.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 22.07.24 включно, закрито підготовче провадження у справі № 908/1138/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.24 о 10 год. 30 хв.

15.07.24 до суду в системі "Електронний суд" від представника ТОВ "УКРЛАН" надійшло клопотання (сформоване в системі 15.07.24), в якому останній просить суд затвердити мирову угоду від 12.07.24 укладену між сторонами спору та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні 16.07.24 представниками сторін заявлено усне клопотання про оголошення перерви. Судом задоволено усні клопотання та оголошено протокольну ухвалу про перерву в розгляді справи по суті до 31.07.24 о 12 год. 00 хв.

18.07.24 до суду в системі "Електронний суд" від представника ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" надійшли додаткові пояснення (сформовані в системі 18.07.24) по справі, в яких останній надає роз`яснення суду щодо повноважень першого заступника генерального директора Закерничного Андрія Васильовича в частині підписання мирової угоди, укладеної ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" з ТОВ "УКРЛАН" 12.07.24 та повідомляє суду наступне (надає відповідні документи): Закерничний Андрій Васильович є членом колегіального виконавчого органу (Дирекції) ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД", що підтверджується рішенням єдиного учасника ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" від 17.04.24. Згідно із п. 8.4 Статуту ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" в редакції від 17.04.24 для здійснення самопредставництва Товариства як юридичної особи члени дирекції уповноважені представляти товариство у суді (загальному, господарському, адміністративному) і третейському суді (арбітражі) з усіма правами, що надані стороні та/або третій особі законом (кодексом), що визначає порядок здійснення судочинства. Мирова угода від 12.07.24 підписана Закерничним А.В., який займає посаду першого заступника генерального директора та є членом дирекції ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД", на підставі п. 8.4 Статуту ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД".

В судовому засіданні 31.07.24 судом прийнято до розгляду додаткові пояснення представника ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" (сформовані в системі "Електронний суд" 18.07.24) у справі.

Представники сторін в засіданні 31.07.24 підтримали заяву ТОВ "УКРЛАН" (сформовану в системі "Електронний суд" 15.07.24) про затвердження мирової угоди від 12.07.24 по справі № 908/1138/24.

Ухвалою від 31.07.24 судом у задоволенні заяви ТОВ "УКРЛАН" (сформовану в системі "Електронний суд" 15.07.24) про затвердження мирової угоди від 12.07.24 по справі № 908/1138/24 відмовлено з підстав викладених в тексті відповідної ухвали.

Представники сторін в судовому засіданні 31.07.24 заявили усне клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Судом задоволено усні клопотання представників сторін та оголошено протокольну ухалу про перерву в розгляді справи по суті до 06.08.24 о 12 год. 00 хв.

05.08.24 до суду в системі "Електронний суд" від представника ТОВ "УКРЛАН" надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи для можливості передачі матеріалів справи іншому представнику призначеного відповідачем для захисту інтересів відповідача в процесі судового розгляду справи в разі виникнення такої необхідності.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.24 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 06.08.24 розпочато розгляд справи по суті, у вступному слові представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Суд перейшов до з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представник позивача в судовому засіданні 06.08.24 надав пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справи по суті.

Ухвалою від 06.08.24 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 13.08.24 о 10 год. 30 хв.

Представники сторін в судовому засіданні 13.08.24 надали пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справи по суті.

В засіданні 13.08.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

Позивач в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 15.04.24 № 205, у відповіді за вих. від 13.05.24 на відзив, в додаткових поясненнях за вих. від 13.05.24 та від 18.07.24. Просить суд: розірвати договір поставки від 21.01.22 № 60387, укладений між ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" та ТОВ "УКРЛАН" та стягнути з відповідача на користь позивача попередню оплату за договором поставки від 21.01.22 № 60387 у розмірі 17 903 883,84 грн.

Відповідач в судових засіданнях заперечив проти зявлених позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві за вих. від 06.05.24 та у запереченні за вих. від 21.05.24 на відповідь на відзив. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.22 між товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЛАН" (Постачальник) укладено договір поставки № 60387 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця Соняшник (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.1. договору визначено, що загальна кількість Товару складає: 1 000,000 т. +/- 5 %.

Згідно із п. 3.2. договору, ціна Товару складає: 17 982,46 грн за 1 тону, ПДВ - 2 517,54 грн за 1 тону. Всього з ПДВ - 20 500,00 грн за 1 метричну тону, за умови відповідності якісним показникам зазначеним в п. 2.1. договору.

Загальна сума договору на момент його укладання складає: 20 500 004,40 грн +/- 5 %, у т.ч. ПДВ - 2 517 544,40 грн +/- 5 % (п. 3.5. договору).

У відповідності до п. 4.2. договору, Постачальник зобов`язаний письмово повідомити Покупця про готовність Товару до навантаження та при навантаженні Товару забезпечити норму навантаження Товару в 100 тонн на добу (за винятком дня неділі та державних свят).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що Покупець зобов`язаний надати транспортні засоби під навантаження Товару, а Постачальник зобов`язаний забезпечити навантаження Товару.

Строк поставки загальної кількості Товару вказаного в пункті 3.1. Договору - до 18.02.22 включно. Поставка Товару проводиться частинами (партіями), термін передачі та обсяхг яких, Сторони погоджують у ході виконання договору. Партією Товару вважається кількість Товару навантаження Постачальником протягом однієї доби (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору, Товар приймається Покупцем:

- по кількості - на підставі даних зважування Товару на повірених вагах Постачальника;

- по якості - на підставі аналізу якості проведеного лабораторією Постачальника.

Згідно із п. 4.7. договору, датою поставки Товару вважається дата навантаження Товару в транспортні засоби, яка повинна відповідати даті вказаній в видатковій накладній на Товар.

Пунктом 5.1. договору визначено, що розрахунки за цим договором проводяться шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника вказаний у цьому договорі або у наданому рахунку на оплату.

У відповідності до п. 5.2. договору, Оплата Товару за цим договором проводиться в наступному порядку:

- попередня оплата 100 % загальної вартості Товару в розмірі 20 500 004,40 грн -протягом 3 банківських днів з дати отримання оригіналу цього договору, рахунку на оплату, та сканкопій документів вказаних в пункті 6.2. договору;

- остаточна оплата загальної вартості Товару - протягом 3 банківських днів з дати

поставки загальної кількості Товару, але в будь-якому разі не раніше отримання документів вказаних в пункті 4.8. договору.

Покупець має право здійснити часткову попередню оплату Товару на власний розсуд. У цьому випадку Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю Товару на суму фактичної отриманої попередньої оплати та не може відмовитись від поставки Товару посилаючись на невиконання зустрічного зобов`язання (п. 5.3. договору).

Згідно із п. 7.1. договору, Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань по цьому договору у розмірі заподіяних збитків. Збитки підлягають відшкодуванню понад встановлену цим договором неустойку. Постачальник несе ризик істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 («Зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин») ЦК України.

Відповідно до п. 7.5. договору, сума попередньої оплати, на яку не був поставлений Товар, що підлягає поверненню Покупцю у випадку прострочення строків поставки Товару, розраховується наступним чином:

ЗИ = 3*(К2/К1), де

ЗИ - сума грошових коштів, що підлягає поверненню Покупцю у випадках передбачених цим Договором;

3 - сума грошових коштів (попередня оплата), на яку не був поставлений Товар;

К1 - офіційний курс української гривні до долару США за даними НБУ (UAN/USD), що публікується на сайті http://www.bank.gov.ua, на дату здійснення попередньої оплати за Товар;

К2 - офіційний курс української гривні до долару США за даними НБУ (UAN/USD), що публікується на сайті http://www.bank.gov.ua, на дату вимоги, претензії чи позову Покупця.

У разі, якщо курс долара США до української гривні на день здійснення попередньої оплати за Товар, вище курсу долара США до української гривні на дату вимоги, претензії чи позову Покупця цей пункт не застосовуються.

Пунктом 8.3. договору визначено, що Сторона, для якої склалась неможливість своєчасного виконання обов`язків, зобов`язана негайно повідомити іншу Сторону в письмовій формі про їх настання та можливий час дії, проте не пізніше 5 діб з моменту їх настання і припинення. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені Торгово-промисловою палатою або компетентним державним органом (організацією). Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вище згадану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язання.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін на папері або із застосуванням електронного підпису відповідно до законодавства у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації і діє 1 (один) календарний рік з дати набрання ним чинності. Датою підписання договору (за умови, що підписання відбулось) Сторони вважають дату вказану в реквізитах договору на першій сторінці (п. 10.1. договору).

ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" здійснило ТОВ "УКРЛАН" переказ попередньої оплати за Товар у відповідності до п. 5.2. договору поставки № 60387 від 21.01.22 на загальну суму 20 500 004,40 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 24.01.22 № 011619 на суму 7 790 001,67 грн та від 25.01.22 № 011785 на суму 12 710 002,73 грн.

ТОВ "УКРЛАН" поставило ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" Товар - соняшник в кількості 126,64 тонн на загальну суму 2 596 120,56 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 10.02.22 № 55 на суму 792 120,17 грн, від 14.02.22 № 57 на суму 526 850,11 грн та від 18.02.22 № 58 на суму 1 277 150,28 грн.

У відповідності до листів за вих. від 30.09.22 № 680, від 22.01.23 № 27/6 та від 15.11.23 № 630, ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" просить ТОВ "УКРЛАН" повернути попередню оплату у розмірі 17 903 883,84 грн, сплачену у відповідності до договору поставки № 60387 від 21.01.22 (вказані листи було направлено електронною поштою, докази такого направлення знаходяться в матеріалах справи).

Листом за вих. від 23.11.23 № 01-12/99 ТОВ "УКРЛАН" повідомляє ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД", що згідно п. 10.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін на папері або із застосуванням електронного підпису відповідно до законодавства у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації і діє 1 (один) календарний рік з дати набрання ним чинності. Однак, відповідно до п. 8.2. договору, якщо дія будь-яких форс-мажорних обставин вплинула на виконання зобов`язань по договору, то строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. А тому, на думку відповідача, строк дії договору не закінчився і заявник має можливість по закінченню форс-мажорних обставин звернутись за отриманням саме 873,36 т. насіння соняшника, а не стягнення грошових коштів.

22.12.23 ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" направило ТОВ "УКРЛАН" електронного листа з проектом угоди про розірвання договору поставки № 60387 від 21.01.22.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вказані положення ЦК України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України (ГК України).

Згідно із ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори (господарські договори) та інші правочини (угоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються главою 54 ЦК України.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як встановлено судом, звертаючись до суду із позовом у цій справі про розірвання договору поставки від 21.01.22 № 60387 ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" у позовній заяві просить суд розірвати вказаний договір у зв`язку з істотною зміною обставин, а саме у зв`язку:

- із початком військової агресії російської федерації проти України;

- із тривалою непоставкою товару у відповідності до договору поставки від 21.01.22 № 60387;

- із понесенням збитків щодо недопоставки товару за вказаним договором поставки.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України унормовано, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, зазначеною нормою передбачено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання - лише на підставі договору або закону. При цьому, припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Суд зазначає, що підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, ст. 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України).

Суд зазначає, що право сторін (на вимогу заінтересованої сторони) на розірвання договору у судовому порядку у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, передбачено ч. 2 ст. 652 ЦК України.

У відповідності до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору (ч. 3). Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4).

З наведеної норми права вбачається, що розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи такий правочин.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Застосування ст. 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією. Водночас, вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання. При цьому, закон пов`язує можливість розірвання договору у судовому порядку не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з умовами договору поставки від 21.01.22 № 60387, склад Постачальника товару розташований в с. Микільське, Оріхівський району, Запорізької області (п. 4.1. договорів поставки).

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, та … Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії режиму воєнного стану в Україні. Активна фаза військової агресії російської федерації триває і на час прийння процесуального рішення в даній справі по суті спору.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затв. наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.22 № 309, з урахуванням наступних змін і доповнень, с. Микільське відноситься до Преображенської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, яка (громада) на час виникнення спору входить до переліку територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією території України (вказане не заперечувалось представниками обох сторін).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.22 № 75 "Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)" (з наступними змінами) територія Пологівського району Запорізької області (у т.ч. с. Микільське) були віднесені до територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації.

У зв`язку із початком збройної агресії російської федерації проти України та окупацією частини території Запорізької області, через втручання окупаційної адміністрації та, подекуди, збройних формувань відповідач об`єктивно втратив можливість володіти та розпоряджатись своїм майном, забезпечити виконання договірних зобов`язань, дотримання законів України та реалізацію своїх управлінських рішень.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірною та обґрунтованою заявлену позивачем вимогу про розірвання договору поставки від 21.01.22 № 60387.

Суд враховує наявність всіх чотирьох вимог, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме:

1) на момент укладення наведженого вище в тексті цього рішення договору сторони не могли виходити з того, що розпочнеться військова агресія російської федерації проти України та об`єкт (склад Постачальника) буде захоплений збройними формуваннями держави-агресора;

2) позивач та відповідач, як заінтересовані сторони, при всій турботливості та обачності, які від них вимагались, не могли усунути причини настання цих обставин. Тобто, сторони не мали можливості протидіяти збройним формуванням держави-агресора по захопленню території розташування об`єкту в якому знаходиться товар;

3) подальше виконання договору порушує майнові інтереси сторін і позбавляє їх того, на що вони розраховували при укладенні договору;

4) із суті договору та звичаїв ділового обороту не вбачається, що позивач зобов`язаний нести збитки, а саме частини попередньої оплати у відповідності до договору поставки від 21.01.22 № 60387, а відповідач взмозі поставити позивачу товар згідно вказаного договору.

Враховуючи об`єктивні та загальновідомі обставини, а саме:

- повномасштабне вторгнення держави-агресора на територію України та введення воєнного стану,

- що територія Пологівського району Запорізької області, яка є місцезнаходженням складу товару (с. Микільське), входить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією території України,

суд визнає вимоги позивача про розірвання договору поставки від 21.01.22 № 60387, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні спору в цій частині позовних вимог судом також враховано, що за змістом ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, аналіз положень статей 651, 652 ЦК України свідчить про те, що право на розірвання договору в судовому порядку має будь-яка сторона договору у певних, визначених законом (зазначених вище) випадках. Одностороннє розірвання договору у випадках, передбачених законом чи договором, та розірвання договору в судовому порядку є різними окремими способами розірвання договору. Закон передбачає право будь-якої сторони договору на його розірвання в судовому порядку, не обмежує це право можливістю звернення до суду лише тієї сторони договору, яка в силу закону чи умов договору має право на одностороннє розірвання договору.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до частин 2-4 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, стаття 188 ГК України, визначає порядок зміни/розірвання господарських договорів.

Правила, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними.

Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні ч. 3 ст. 124 Конституції України.

Частинами 2 та 3 ст. 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору.

Частина 4 цієї статті передбачає можливість (право) заінтересованої сторони на звернення до суду, якщо виник спір.

Обставина того, що сторона спору не скористалась процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення (розірвання) договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Право особи на звернення до суду з вимогою про розірвання договору у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 188 ГК України у правовідносинах, пов`язаних з розірванням договорів, викладені, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.19 у справі № 910/20557/17, від 18.04.19 у справі № 910/22752/17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.09.20 у справі № 920/418/19, від 16.02.21 у справі № 910/2861/18.

Отже, надсилання відповідачу пропозиції про розірвання договору поставки від 21.01.22 № 60387 є виключно правом, а не обов`язком позивача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.03.21 у справі № 910/3104/20.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 № 15-рп/2002, кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у т.ч. й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ "УКРЛАН" частини попередньої оплати згідно договору поставки від 21.01.22 № 60387 у розмірі 17 903 883,84 грн, то в цій частині вимог суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані тощо. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.18 у справі № 910/12382/17).

Як вже зазначалось судом, ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" здійснило ТОВ "УКРЛАН" переказ попередньої оплати за Товар у відповідності до п. 5.2. договору поставки № 60387 від 21.01.22 на загальну суму 20 500 004,40 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 24.01.22 № 011619 на суму 7 790 001,67 грн та від 25.01.22 № 011785 на суму 12 710 002,73 грн.

ТОВ "УКРЛАН" поставило ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" Товар - соняшник в кількості 126,64 тонн на загальну суму 2 596 120,56 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 10.02.22 № 55 на суму 792 120,17 грн, від 14.02.22 № 57 на суму 526 850,11 грн та від 18.02.22 № 58 на суму 1 277 150,28 грн.

З огляду на вказане, ТОВ "УКРЛАН" недопоставило товар ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" за договором поставки № 60387 від 21.01.22 на загальну суму 17 903 883,84 грн (вказане не заперечувалось сторонами у справі).

А тому, як наслідок, у ТОВ "УКРЛАН" виникла заборгованість згідно договору поставки від 21.01.22 № 60387 перед ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" у розмірі 17 903 883,84 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача про те, що позивач порушив свої зобов`язання в частині подачі автотранспорту під навантаження в період поставки, що є простроченням кредитора в силу ст. 613 ЦК України, судом не приймається до уваги через необґрунтованість, з огляду на те, що в розумінні вимог п. 4.2. договору поставки, наведеного вище в тексті цього рішення, Постачальник (яким за умовами договору є ТОВ "УКРЛАН"), не повідомив покупця (у даному випадку ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД") про готовність товару до навантаження.

А твердження відповідача про те, що ТОВ "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" не поставило автомобілі під навантаження та вивезення товару за умовами договору, у т.ч. після введення режиму воєнного стану та тимчасову окупацію с. Микільське Пологівського району Запорізької області не спростовує порушення з боку ТОВ "УКРЛАН" свого обов`язку щодо виконання з боку ТОВ "УКРЛАН" умов п. 4.2. договорів поставки.

Більш того, вказане не підтверджено та не доведено відповідачем належними та допустимими доказами.

Крім того, посилання відповідача на ст. 613 ЦК не є обґрунтованим, оскільки аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Вказаної думки дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.09.20 у справі № 918/631/19 та Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.09.22 у cправі № 913/703/20.

Також судом, через необґрунтованість, відхиляються твердження відповідача про наявність форс-мажорних обставин (військової агресії російської федерації проти України), готовність відповідача здійснити поставку сплаченого товару після припинення дії форс-мажорних обставин та неможливість розірвання договору поставки через істотну зміну обставин.

Так, зокрема, відповідно до п. 8.1. договору, жодна із Сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якого зі своїх обов`язків, якщо невиконання буде наслідком обставин, що знаходяться поза контролем Сторін, за умови, що такі обставини виникли після укладення цього договору і Сторони не могли передбачити їх настання при укладенні договору (як, наприклад, пожежа, повінь, землетрус, снігові замети та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, страйки, акти і дії урядових органів, що перешкоджають виконанню сторонами своїх обов`язків).

Якщо будь-яка з цих обставин безпосередньо вплинула на своєчасне виконання зобов`язань, то строк виконання зобов`язань, встановлений Договором, відкладається на час дії відповідної обставини (п. 8.2. договору).

Згідно із п. 8.3. договору, Сторона, для якої склалась неможливість своєчасного виконання обов`язків, зобов`язана негайно повідомити іншу Сторону в письмовій формі про їх настання та можливий час дії, проте не пізніше 5 (п`яти) діб з моменту їх настання і припинення. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені Торгово-промисловою палатою або компетентним державним органом (організацією). Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вище згадану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язання.

Приймаючи до уваги введення та тривалість воєнного стану в Україні, а також п. 8.2. договору, як такого, що передбачає відкладення строку виконання зобов`язань за договором поставки на час до настання події - припинення дії форс-мажорних обставин, в даному випадку закінчення війни або припинення бойових дій в районі населеного пункту Запорізької області, в якому розташований склад постачальника, суд вважає, що відтермінування виконання відповідачем зобов`язання на невизначений час, очевидно суперечить меті правочину з поставки.

Неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили є підставою для звільнення Відповідача саме від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання їм зобов`язання в цілому (ст. 617 ЦК України).

На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Вказаної думки дійшов Верховний Суд в постанові від 31.08.22 у cправі № 910/15264/21.

Тобто, аналізуючи вищевикладене, обставини непереборної сили (якими зараз є військова агресія російської федерації проти України) ніяким чином не анулюють право позивача вимагати повернення відповідачем попередньої оплати та обов`язку відповідача повернути грошові кошти.

Наведене вище в тексті цього рішення спростовує доводи відповідача щодо підстав для відмови у задоволенні позову у цій справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір поставки від 21.01.22 № 60387 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 122, корпус Е-5, кімната 11, код ЄДРПОУ 41161689) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЛАН" (70544, Запорізька область, Пологівський район, с. Новопавлівка, вул. Суворова, буд. 7, код ЄДРПОУ 30796611).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛАН" (70544, Запорізька область, Пологівський район, с. Новопавлівка, вул. Суворова, буд. 7, код ЄДРПОУ 30796611)) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 122, корпус Е-5, кімната 11, код ЄДРПОУ 41161689) - 17 903 883 (сімнадцять мільйонів дев`ятсот три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн 84 коп. попередньої оплати за договором поставки від 21.01.22 № 60387 та 217 269 (двісті сімнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн 01 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.08.2024.

Суддя В.Л. Корсун