25/250
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.09.06 р. Справа № 25/250
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Донпродсервіс” м. Донецьк
до відповідача дочірнього підприємства державної акціонерної компанії „Хліб України” „Роївський елеватор” м. Курахове Донецької області
про стягнення 11620грн.44коп.
За участю:
представників сторін:
від позивача: Уздемір А.І. – представник (довіреність № б/н від 03.08.2006р.);
від відповідача: не з'явився
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Донпродсервіс” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії „Хліб України” „Роївський елеватор” м. Курахове Донецької області про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 11620грн.44коп., у тому числі основний борг в сумі 8072грн.80коп., пеня в сумі 690грн.60коп., 3% річних в сумі 625грн.64коп., індекс інфляції в сумі 2231грн.40коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції, договір купівлі-продажу № б/н від 07.12.2002, лист ДП ДАК „Хліб України” „Роївський елеватор” № 41 від 31.03.2003, банківські виписки, довіреність серії МАА № 460668 від 17.12.2002, накладну № 17/202 від 17.12.2002, лист ДАК „Хліб України” № 1-6-665/1-24/4227 від 13.12.2005.
В засіданні суду 15.08.2006 представник позивача надав копії акту звірки взаємних розрахунків від 15.08.2006, листа № 41 від 31.03.2003, Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Вказані документи судом оглянуті та залучені до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 15.08.2006 розгляд справи було відкладено на 05.09.2006 у зв'язку з необхідністю надання додаткових документів та пояснень.
28.08.2006 позивач через канцелярію господарського суду надав пояснення по позовній заяві (вих. № б/н від 23.08.2006), в яких зазначає, що в доданих до позовної заяви банківських виписках від 19.12.2003 та від 31.10.2003 був помилково зазначений договір № 87 від 07.12.2000. Між ТОВ „Донпродсервіс” та ДАК „Хліб України” ДП „Роївський елеватор” був укладений договір купівлі-продажу № б/н від 07.12.2002. Інших договорів між зазначеними підприємствами не укладалося. Крім того, в накладній № 17/202 від 17.12.2002, доданій до позовної заяви, був відсутній підпис особи, яка прийняла товар. З огляду на викладене, позивач надав належним чином завірену копію накладної № 17/202 від 17.12.2002 з підписом особи, що отримала товар, та банківські виписки від 19.12.2003 і від 31.10.2003, які свідчать про оплату товару за договором № б/н від 07.12.2002. В зазначених поясненнях ТОВ „Донпродсервіс” просить стягнути з ДАК „Хліб України” ДП „Роївський елеватор” заборгованість за поставлений товар в сумі 8072грн.80коп., пеню в розмірі 690грн.60коп., 3% річних в сумі 625грн.64коп., індекс інфляції в сумі 2231грн.40коп., державне мито в сумі 116грн.20коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.
Представник відповідача в судове засідання 05.09.2006 не з'явився, відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування заперечень на позов не надав. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином: ухвала про відкладення розгляду справи була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується штампом реєстрації вихідної кореспонденції господарського суду.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В засіданні суду 05.09.2006 представник позивача надав для огляду оригінал накладної № 17/202 від 17.12.2002 з підписом представника відповідача, який отримав товар.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
07.12.2002 між товариством з обмеженою відповідальністю „Донпродсервіс” (Продавець) та дочірнім підприємством ДАК „Хліб України” „Роївський елеватор” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу товару № б/н від 07.12.2002.
Відповідно до п. 1 зазначеного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити наступну продукцію: зерно пшениці фуражної в кількості 43,398 тн за ціною 320грн.00коп. на суму 13887грн.36коп.
На виконання умов договору купівлі-продажу № б/н від 07.12.2002 позивач за накладною № 17/202 від 17.12.2002 поставив відповідачу товар – зерно пшениці в кількості 43,398 тн на загальну суму 13887грн.36коп.
Факт отримання останнім товару підтверджується вище зазначеною накладною, підписаною представником відповідача, та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії МАА № 460668 від 17.12.2002 на ім'я Жадан Н.І.
У відповідності до розділу 2 договору купівлі-продажу № б/н від 07.12.2002 розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок „Продавця” в трьохденний строк з дня поставки.
Крім цього, як зазначає позивач в позовній заяві, з відповідачем був узгоджений графік розрахунків за вказаним договором, а саме: в липні 2003 року ДАК „Хліб України” ДП „Роївський елеватор” повинен перерахувати ТОВ „Донпродсервіс” 2000грн.00коп., в серпні 2003 року – 3000грн.00коп., в вересні 2003 року - 3000грн.00коп., жовтні 2003 р. – 3887грн.00коп. (лист ДАК „Хліб України” № 1-6-665/1-24/4227 від 13.12.2005).
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
В порушення умов договору купівлі-продажу, домовленості між сторонами про порядок розрахунків та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України ДАК „Хліб України” ДП „Роївський елеватор” отриману продукцію оплатило частково в сумі 3500грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками від 28.01.2003, від 31.10.2003 та від 19.12.2003.
Загальна сума заборгованості становить 8072грн.80коп., яка підлягає стягненню з відповідача.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на підставі ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.07.2005 по 21.07.2006 в сумі 690грн.60коп.
Вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають з наступних підстав.
По-перше, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 з змінами та доповненнями, останні зміни від 10.01.2002, передбачає, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 цього Закону закріплює, розмір пені, передбачений статтею 1 даного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В свою чергу, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як видно з зазначених статей Закону та Господарського кодексу України, розмір пені встановлюється за згодою сторін.
Умовами наданого позивачем договору купівлі-продажу № б/н від 07.12.2002 не передбачена відповідальність у вигляді стягнення пені, тобто сторони не узгодили пункт договору стосовно стягнення пені та її розміру, як того вимагають приписи Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ст. 343 Господарського кодексу України.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, ТОВ „Донпродсервіс” розрахувало три відсотки річних за 31 місяць з 21.07.2005 та індекс інфляції за період з грудня 2003 року по червень 2006 року. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, три відсотки річних складають 625грн.64коп., індекс інфляції – 2231грн.40коп.
Вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали господарської справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Донпродсервіс” м. Донецьк до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії „Хліб України” „Роївський елеватор” м. Курахове Донецької області про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 11620грн.44коп., у тому числі основний борг в сумі 8072грн.80коп., пеня в сумі 690грн.60коп., 3% річних в сумі 625грн.64коп., індекс інфляції в сумі 2231грн.40коп., задовольнити частково.
В частині стягнення пені в сумі 690грн.60коп. відмовити.
Стягнути з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії „Хліб України” „Роївський елеватор” (85612, м. Курахове Донецької області, вул. Маяковського, 16; р/р № 260065422 в ДОД АППБ „Аваль” м. Донецька, МФО 335076, код ЄДРПОУ 00957666) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Донпродсервіс” (83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 114; р/р 26006959676717 в філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537, ЗКПО 30871520) основний борг в сумі 8072грн.80коп., індекс інфляції в сумі 2231грн.40коп., 3 % річних в сумі 625грн.64коп., держмито в сумі 109грн.30коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110грн.92коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
Тел. 3056827
Надруковано 3 примірники:
1 прим.. – до справи;
1 прим.. – позивачу;
1 прим.. – відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 121188 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні