Рішення

від 09.07.2024 по справі 486/395/22

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/395/22

Провадження № 2/486/22/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.,

при секретарі Салагорі С.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

відповідача в особі ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначає, що у власності позивача перебуває приміщення №3 будинку АДРЕСА_1 (далі - Приміщення), відповідно вона є співвласником спільного майна зазначеного будинку і членом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» (ЄДРПОУ: 40476123). 01.11.2021 року зазначене Приміщення без попередження з невідомих причин було знеструмлено шляхом перерізання у поверховому електрощиті будинку кабелю, який живить приміщення. Вказаний електрощит закритий на замок, що унеможливлює фізичний доступ для відновлення кабелю. 18.02.2022 року оператор системи розподілу ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс», надав відповідь, яка містить інформацію про те, що знеструмлення Приміщення було здійснено основним споживачем ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40». Позивач 04.11.2021 року направила на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року, яка була отримана ОСББ 06.11.2021 року. 11.12.2021 року у зв`язку з відсутністю відповіді від ОСББ, позивач на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» повторно направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-08/12/2021 від 08.12.2021 року, яка була повернута 27.12.2021 року за закінченням встановленого терміну зберігання. 29.12.2021 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-28/12/2021 від 28.12.2021 року, яка була повернута 14.01.2022 року за закінченням встановленого терміну зберігання. 17.01.2022 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач повторно на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№04-15/01/2022 від 15.01.2022 року, яка була повернута 02.02.2022 року за закінченням встановленого терміну зберігання. 12.02.2022 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач повторно на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11.02.2022 року, яка була отримана ОСББ 15.02.2022 року. Всі подані до ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» заяви містили прохання повідомити про результати розгляду звернення письмово. На дату звернення до суду відповідь про результати розгляду вказаних зазначених заяв відповідач не надав, про що свідчить про протиправну бездіяльність. Просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у порушенні строку даних заяв та зобов`язати його розглянути вказані заяви, і надати письмову відповідь про результати їх розгляду, а також судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.05.2023 року задоволено заявлений самовідвід судді Волкової О.І. у даній цивільній справі (том 1 а.с. 151-152).

Ухвалою суду від 19.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання у справі (том 1 а.с. 158).

15.07.2022 року/13.07.2023 року відповідач голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів, 40» (далі ОСББ «Дружби Народів, 40») ОСОБА_2 надав до суду відзив на позовну заяву, у якій зазначає, що з позовними вимогами не погоджується повністю, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та не законними з наступних підстав: співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, тобто позивач є співвласником ОСББ. Так як, 31.10.2021 року о 14:30 год. голова правління ОСББ застав біля розподільчого електрощита першого поверху ОСОБА_4 (син позивача), оглянувши розподільчий електрощит було виявлено, що зник двополюсний автоматичний вимикач «ІЕК С50», натомість з`явилася залізна коробка з написом «Автомат питания кв АДРЕСА_2 », якої там не повинно бути в жодному разі. Після цього, 31.10.2021 року о 14:56 год. до голови правління ОСББ зателефонували з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 представилися, як співвласник приміщення на першому поверсі ОСОБА_5 , але власником приміщення №3 є тільки одна особа - ОСОБА_1 (позивач). Так як у голови правління відсутній номер мобільного телефону ОСОБА_1 , а номер на коробці належить сину позивача, який саме і здійснив крадіжку та самовільно втрутився в загально будинкову мережу електропостачання, голова правління сам зателефонував о 15:34 год. чоловіку позивача ОСОБА_6 та повідомив, що в них часу до ранку, тобто до ранку 01.11.2021 року, щоб демонтувати коробку в електрощиті та повернути все «як було», якщо до ранку цього зроблено не буде то ОСББ найме людей які обріжуть дроти та демонтують коробку...», на що останній їм відповів - «хорошо». Однак, до ранку 01.11.2021 року залізну коробку в електричному щитку не було демонтовано, автоматичний вимикач «ІЕК С50» не було повернуто на місце, наслідки несанкціонованого самовільного втручання в загально будинкову мережу електропостачання не було прибрано, голова правління звернувся до поліції міста Южноукраїнськ з заявою про притягнення ОСОБА_7 до відповідальності, про повернення власність ОСББ - двополюсний автоматичний вимикач «ІЕК С50», про прийняття міри для недопущення самовільного втручання в загально будинкову мережу електропостачання та самовільного підключення до будинкових мереж ОСОБА_8 . Зазначає, що після спілкування з поліцією були проведені роботи по відключенню електричного кабелю від самовільно встановленої залізної коробки в розподільчому електрощиті першого поверху та за рекомендацією поліції було встановлено замок на розподільчий електрощит першого поверху для уникнення електричної аварії внаслідок повторних самовільних втручань в загально будинкову мережу електропостачання. Щодо того ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» повідомило про знеструмлення було здійснено відповідачем, позивач не надає в докази листа, тому твердження, що саме ОСББ знеструмило приміщення №3 є недоведеним та хибним. Додає, що відповідь на лист від 04.11.2021 року було покладено до поштової скриньки кв. АДРЕСА_3 , де позивач є власником. Щодо тих листів від 11.12.2021 року, від 29.12.2021 року, від 17.01.2022 року, які були повернуті Укрпоштою відправнику (відповідачу) ув`язку з закінченням терміну зберігання, зазначає, що відповідач фізично не міг відповісти на листи та заяви, які він не отримував. Лист позивача від 12.02.2022 року адресовано та відправлено до 9 (дев`яти) членів правління ОСББ та відповідь на лист було покладено до поштової скриньки: кв АДРЕСА_3 , де позивач є власником , а також відправлено за адресою реєстрації ФОП ОСОБА_1 : кв. АДРЕСА_4 . Зазначає, що відправляти листи з відповіддю за адресою: АДРЕСА_5 , яка вказана в заявах, не було сенсу так як за вказаною адресою проживає тільки ОСОБА_4 (син позивачки), який саме і здійснив крадіжку та самовільно втрутився в загально будинкову мережу електропостачання, а сама позивач за вказаною адресою не проживає згідно з листом отриманим від голови правління ОСББ «Набережна Енергетиків 49». Отже, заяви позивача були розглянуті та повторного розгляду не потребують, відповіді надані в строк в письмовому вигляді та направлені за адресами де позивач є власником приміщення, а саме за адресою: кв АДРЕСА_3 та за адресою реєстрації ФОП ОСОБА_1 : кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (том 1 а.с. 56-63, 162-168).

21.07.2022 року/17.10.2023 року позивач ОСОБА_1 подала да суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що заперечує щодо наведених відповідачем обставин стосовно надання відповіді на її звернення. Так як відповідач у відзиві зазначає, що позивачем у позові зазначаються обставини щодо неотримання нею відповідей на подані звернення. Це не відповідає дійсності, оскільки у позові нею зазначено про ненадання відповіді відповідачем, а не про неотримання відповіді нею. У відзиві відповідач стверджує «відповіді надані в строк в письмовому вигляді та направлені за адресами». З зазначеними відповідачем обставинами не погоджується тому що останній не надав жодного доказу на підтвердження наведених ним обставин. Щодо того, що відповідач вказує у відзиву не міг він фізично відповісти на звернення, які він не отримував. Заперечує проти таких доводів, оскільки відповідно до Закону України «Про звернення громадян» зазначено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином та підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Зазначає, що її звернення до відповідача вих.№01-08/12/2021 від 08.12.2021 року, вих.№01- 28/12/2021 від 28.12.2021 року, вих.№04-15/01/2022 від 15.01.2022 року були надіслані відповідачу Укрпоштою з кур`єрською доставкою. Отже, за вказаним у накладних та адресних ярликах телефоном відповідач отримував текстові повідомлення про надходження поштового відправлення, а також дзвінки від кур`єрської служби Укрпошти. Причиною неотримання відповідачем зазначених звернень є лише його власні дії, тобто бездіяльність. Разом з тим, позовна заява не містить вимог до відповідача розглядати та надавати відповіді на звернення які ним не були отримані. Всі зазначені у позовній заяві звернення містили прохання повідомити про результати розгляду звернення письмово на адресу: АДРЕСА_5 . За цією адресою відповідач неодноразово надсилав позивачу кореспонденцію, в тому числі в той самий період часу тільки іншу кореспонденцію, яка була отримана. Отже, дії відповідача з відправки позивачу ініційованої ним кореспонденції на адресу: АДРЕСА_5 , свідчать про визнання відповідачем цієї адреси. Проте у відзиві відповідач вказує, що відправляти листи на адресу АДРЕСА_5 «'немає сенсу», що порушує принцип заборони суперечливої поведінки. Також зазначає, що ОСББ взагалі не має ніякого відношення до реєстрації місця проживання громадян, а тому збір персональних даних «зі слів сусідів» не відповідає вимогам до допустимості доказів. Разом з тим, відповіді відповідача з результатами розгляду її звернень не надходили ні на зазначену нею адресу: АДРЕСА_5 , ні на адреси зазначені відповідачем. Щодо твердження відповідача про крадіжку двополюсного автоматичного вимикача «ІЕК С50», про втручання в загально будинкову електричну мережу, то вона їх не визнає тому, що не підтверджується жодним доказом відповідача, та не є предметом позову. Звертає увагу, що предметом її позову до ОСББ «Дружби Народів 40» є невиконання відповідачем покладених на нього Законом обов`язку з розгляду її звернення та надання відповіді (том 1 с.а. 64-67, 179-181).

24.04.2023 року/26.10.2023 року позивач подала до суду заяву про зміну предмету позову, виклавши позовні вимоги у редакції первісного позову: визнати протиправною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» яка полягає у порушенні строку розгляду заяв: «Заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення» від 02.11.2021 року від ОСОБА_1 , «Заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення» вих.№01-11/02/2022 від 11.02.2022 року від ОСОБА_1 та зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» (ЄДРПОУ: 40476123) у термін не більше одного місяця розглянути вказані заяви та надати письмову відповідь про результати їх розгляду; а також судові витрати покласти на відповідача (том 1 а.с. 134-143, 188-190).

08.11.2023 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області клопотання позивача ОСОБА_1 від 17.10.2023року провитребування доказів було задоволено та витребувано у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружби Народів 40" (ЄДРПОУ: 40476123) наступні докази: копії відповідей відповідача з результатами розгляду звернень та копії документів, що свідчать про надсилання (вручення) відповідачем відповідей на адресу заявника (заявнику) на звернення (том 1 а.с. 176).

20.11.2023 року позивач подала до суду заяву, у якій зазначає, що 26.10.2023 року відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі. Предметом позову є відновлення порушеного відповідачем її права як громадянина на розгляд її звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян». Отже, предметом спору є відновлення порушеного відповідачем її права як громадянина на розгляд її звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільної юрисдикції (том 1 а.с. 201).

14.12.2023 року відповідач надав заяву до суду про виконання ухвали суду від 08.11.2023 року (том 1 а.с. 211).

26.01.2024 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» ОСОБА_2 відмовлено (том 1 а.с. 234).

18.03.2024 року позивач подала до суду заяву про зміну предмета позову, у якій відповідач не надав належних і допустимих доказів відправлення ОСОБА_1 відповіді на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року, а направлення відповідачем «дублікату» відповіді у березні 2024 року є правовідносинами, які на момент відкриття провадження у справі не існували, щодо яких суд не має права ухвалювати рішення. Наданий відповідачем дублікат листа відповіді від 26.02.2022 року на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11.02.2022 року, у розумінні вимог чинного законодавства України вважає не може належною відповіддю на звернення громадянина (по суті викладених у ньому обставин і порушених питань), а тому такий розгляд звернення позивача є неналежним і протиправним. Просить суд змінити предмет позову, виклавши позовні вимоги у наступній редакції: визнати протиправною бездіяльність ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» щодо ненадсилання ОСОБА_1 відповіді на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року; зобов`язати ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» надіслати ОСОБА_1 на адресу зазначену в заяві відповідь на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року; визнати протиправними дії ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11.02.2022 року; зобов`язати ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» розглянути заяву ОСОБА_1 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11.02.2022 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян»; судові витрати покласти на відповідача (том 1 а.с. 254-256).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовну заяву.

У судовому засіданні відповідач ОСББ «Дружби Народів, 40» в особі ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що згідно копії інформаційної довідки №299553201 від 15.02.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що право приватної власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 77,9 кв.м, належить ОСОБА_1 , частці 1/1 (том 1 а.с. 6-7).

Як вбачається з копії витягу №152500077616 від 14.01.2022 року з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що зареєстровано «ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» та власники квартир будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в кількості 210 осіб, АДРЕСА_7 (том 1 а.с. 8-13).

Судом досліджено заяви позивача:

- 04.11.2021 ОСОБА_1 адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року, яка була отримана ОСББ 06.11.2021 року, що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500101189016 про приймання відправлення "Укрпошта стандарт" на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40»; - описом вкладення до відправлення №5500101189016; - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5500101189016; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500101189016 з сайту Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua) (том 1 а.с. 14-17);

- 11.12.2021 року, у зв`язку з відсутністю відповіді від ОСББ, позивач на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» повторно направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення за вих.№01-08/12/2021 від 08.12.2021 року, яка була повернута 27.12.2021 року за закінченням встановленого терміну зберігання що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500101207340 про приймання відправлення У крпошта стандарт" на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40»; - описом вкладення до відправлення №5500101207340; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500101207340 з сайту Укрпошти (https ://www. ukrposhta.ua) (том 1 а.с. 18-20);

- 29.12.2021 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення за вих.№01-28/12/2021 від 28.12.2021 року, яка була повернута 14.01.2022 року за закінченням встановленого терміну зберігання що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500217869871 про приймання відправлення "Укрпошта експрес" на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40»; - описом вкладення до відправлення №5500217869871; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500217869871 з сайту Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua) (том 1 а.с. 21-23);

- 17.01.2022 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» повторно направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення за вих.№04-15/01/2022 від 15.01.2022 року, яка була повернута 02.02.2022 року за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500217871868 про приймання відправлення "Укрпошта документи" на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40»; - описом вкладення до відправлення №5500217871868; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500217871868 з сайту Укрпошти (https:// www. ukrposhta. ua) (том а.с. 24-27);

- 12.02.2022 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» повторно направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення за вих.№01-11/02/2022 від 11.02.2022 року, яка була отримана ОСББ 15.02.2022 року, що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500101315348 про приймання відправлення "Укрпошта документи" на адресу ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40»; - описом вкладення до відправлення №5500101315348; - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5500101315348; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500101315348 з сайту Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua) (том 1 а.с. 28-31).

Статтею 1Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» визначено, що: нежитлове приміщення це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(№ 2189-VIII від 09.11.2017) внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Таким чином, предметом позову є відновлення порушеного відповідачем її права як громадянина на розгляд її звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян». Зокрема у позовних вимогах позивач зазначає про порушення відповідачем обов`язку з розгляду її заяв: «Заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення» від 02.11.2021 року від ОСОБА_1 , «Заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення» вих.№01-11/02/2022 від 11.02.2022 року від ОСОБА_1 . Обидві ці заяви підписані нею як фізичною особою. Таким чином, предметом спору є відновлення порушеного відповідачем її права як громадянина на розгляд її звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільної юрисдикції.

Крім того, зважаючи на те, що у власності позивача перебуває приміщення АДРЕСА_3 , яка є співвласником спільного майна зазначеного будинку і членом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» (ЄДРПОУ: 40476123). Також, 01.11.2021 року вказане приміщення без попередження з невідомих причин було знеструмлено шляхом перерізання у поверховому електрощиті будинку кабелю, який живить приміщення, даний електрощит закритий на замок, що унеможливлює фізичний доступ для відновлення кабелю.

Отже, позивач є співвласником майна багатоквартирного будинку, тому використання спільного майна може здійснюватись за згодою всіх співвласників.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд не є абсолютним, обмеження такого допускається. Так, за правилами ч. 7 ст.319ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Щодо покликання позивача порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та гарантованих ст.41Конституції України прав позивача в частині, що стосується права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, варто також зазначити, що права співвласників ґрунтуються також на необхідності дотримання справедливого балансу між вимогами інтересів ОСББ, як волевиявлення більшості співвласників та правами позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.369ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення обмежень на користування спільним майном.

В матеріалах справи є заяви (том 1, а.с. 14-31) ОСОБА_1 до голови правління ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» Тарасова Г.О. про необхідність відновлення електропостачання до приміщення до вищевказаної адреси, проте як останній в судовому засіданні пояснив, він відповіді на заяви позивачки були її надані, але ніяких підтверджень не надає.

Відповідно до частини четвертоїстатті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом статей15,16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіянні збитки, а також у повному обсязі сплачувати встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

У відповідності достатті 25 Закону України «Про електроенергетику»споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.

На момент виникнення спору у справі, взаємовідносини, які виникали у сторін регулювалисяПравилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (далі -ПКЕЕ).

Відповідно до п.2.2.5. ПРРЕЕ за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж; межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється: між власником (балансоутримувачем) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку та оператором системи - відповідно до п.2.2.2 або п.2.2.3 цієї глави; між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного у квартирі, - на вхідних клемах вузла вимірювання; між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного на сходовій клітці, - на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання; між власником вузла обліку та споживачем - на відхідних клемах вузла вимірювання.

Як вказує позивачка, що в нежитловому приміщенні, де є вона також власником за адресою: АДРЕСА_6 , відсутня електроенергія.

Відповідно до Загальної декларації прав людини кожен має право на такий життєвий рівень, включаючи житло, який є необхідним для підтримання його здоров`я і добробуту його самого та його сім`ї (стаття 25).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач мотивує свої вимоги в першу чергу саме наявністю в діях відповідача протиправної поведінки, оскільки всі її подані до ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» заяви містили прохання повідомити про результати розгляду звернення письмово.

На дату звернення до суду відповідь від відповідача про результати розгляду вказаних заяв: заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року; заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-08/12/2021 від 08.12.2021 року; заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-28/12/2021 від 28.12.2021 року; заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№04-15/01/2022 від 15.01.2022 року; заява про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11.02.2022 року; ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» не надало, про що свідчить про протиправну бездіяльність.

Відповіді на вказані заяви відповідачем не надано, що заперечувалось представником у відзиві на позов та під час судових засідань.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; у разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Тим більше всі поданні заяви ОСОБА_1 до ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» заяви містили прохання звернення висловили прохання надати відповідь на її адресу.

Таким чином, вимога Закону України «Про звернення громадян» щодо обов`язковості зазначення адреси проживання заявника спрямована, перш за все, на можливість органу, до якого воно спрямоване, надати відповідь на певну адресу, та не може бути формальним приводом для самоусунення від надання відповіді на порушені у зверненні питання.

Посилання представника відповідача на те, що вказані звернення позивача не можуть бути розглянуті як звернення громадян, суд також не приймає до уваги, оскільки відомостей про те, що ці заяви та запит були предметом розгляду в рамках іншого законодавства, суду не надано.

За таких обставин суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що звернення, автором якого є позивач, не було вказано належну адресу, та що заяви повторного розгляду не потребують, оскільки копії звернень, надані позивачем, містить підпис особи, яка звернулися до відповідача з відповідними запитами, їх прізвище, ім`я та по-батькові, а також зазначення адреси, на яку мала бути надіслана відповідь.

Не заслуговують на уваги і заперечення відповідача щодо відсутність порушених прав позивача, оскільки позивач підписав звернення, ненадання відповіді на нього свідчить про порушення його права на відповідь.

Відповідно до ст.7Закону України«Про зверненнягромадян» зазначено, щозвернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду; забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення; якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Враховуючи змістстатті 16 ЦК України, передбачений нормами цивільного законодавства спосіб захисту цивільних прав у виді визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, характеризується чітко визначеним суб`єктом - заподіювачем шкоди, якими є відповідні державні органи чи їхні посадові і службові особи. Підставою для подання такого позову є прийняття незаконних рішень, незаконні дії чи бездіяльність зазначених органів, що призвели до заподіяння шкоди особі.

Відповідач не належить до державних органів чи їхніх посадових і службових осіб, а тому вказаний спосіб захисту є неналежним. Крім того, визнання протиправною бездіяльності ОСББ «Дружби Народів 40» не поновить порушеного права позивача.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату: винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно достатті 5 ЦПК Українизастосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зіст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Приймаючи рішення суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно з вимогами ст.124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на те, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08.11.2023 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано докази у відповідача, в тому числі копії документів, що свідчать про надсилання (вручення) відповідачем відповідей на адресу заявника (заявнику) на звернення. Докази отримання позивачем відповіді у межах строку у матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідач не надав належних і допустимих доказів відправлення ОСОБА_1 відповіді на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року, а направлення відповідачем «дублікату» відповіді у березні 2024 року є правовідносинами, які на момент відкриття провадження у справі не існували, щодо яких суд не має права ухвалювати рішення. Отже, в діях відповідача наявна протиправної поведінки, оскільки всі подані позивачем до ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» заяви містили прохання повідомити про результати розгляду звернення письмово, які не виконані.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. (том 1 а.с. 32), який, у зв`язку із задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» (ЄДРПОУ: 40476123) щодо ненадсилання ОСОБА_1 відповіді на заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року.

Зобов`язати Об?єднанняслівласників багатоквартирногобудинку «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40»(ЄДРПОУ:40476123)надіслати ОСОБА_1 на адресу, зазначену в заяві відповідь, на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02.11.2021 року.

Визнати протиправними дії Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку «ДРУЖБИ НАРОДІВ40»(ЄДРПОУ:40476123)щодо неналежногорозгляду заяви ОСОБА_1 про необхідністьвідновлення електропостачаннядо приміщеннявих. №01-11/02/2022 від 11.02.2022 року.

Зобов`язати Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«ДРУЖБИ НАРОДІВ40»(ЄДРПОУ:40476123)розглянути заяву ОСОБА_1 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих. №01-11/02/2022 від 11.02.2022 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».

Стягнути зОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку «ДРУЖБИ НАРОДІВ40»(ЄДРПОУ:40476123) на користь ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні вступної і резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 18.07.2024 року.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. І. Савін