Постанова

від 04.12.2024 по справі 486/395/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

04.12.24

22-ц/812/1615/24

Справа №486/395/22

Провадження № 22-ц/812/1615/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 листопада 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участі представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Дружби Народів 40»

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 липня 2024року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Савіним О.І., повний текст складено 18 липня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» (далі ОСББ «Дружби Народів 40») про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що у власності позивача перебуває приміщення №3 будинку АДРЕСА_1 , відповідно вона є співвласником спільного майна зазначеного будинку і членом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40».

01 листопада 2021 року зазначене приміщення без попередження з невідомих причин було знеструмлено шляхом перерізання у поверховому електрощиті будинку кабелю, який живить приміщення. Вказаний електрощит закритий на замок, що унеможливлює фізичний доступ для відновлення кабелю.

18 лютого 2022 року оператор системи розподілу ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс», надав відповідь, яка містить інформацію про те, що знеструмлення приміщення було здійснено основним споживачем ОСББ «Дружби Народів 40».

04 листопада 2021 року вона направила на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року, яка була отримана ОСББ 06 листопада 2021 року.

11 грудня 2021 року у зв`язку з відсутністю відповіді від ОСББ, позивач на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» повторно направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих. №01-08/12/2021 від 08 грудня 2021 року, яка була повернута 27 грудня 2021 року за закінченням встановленого терміну зберігання.

29 грудня 2021 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-28/12/2021 від 28 грудня 2021 року, яка була повернута 14 січня 2022 року за закінченням встановленого терміну зберігання.

17 січня 2022 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач повторно на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№04-15/01/2022 від 15 січня 2022 року, яка була повернута 02 лютого 2022 року за закінченням встановленого терміну зберігання.

12 лютого 2022 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, позивач повторно на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11 лютого 2022 року, яка була отримана ОСББ «Дружби Народів 40» 15 лютого2022 року.

Всі подані до ОСББ «Дружби Народів 40» заяви містили прохання повідомити про результати розгляду звернення письмово.

Зазначає, що на дату звернення до суду відповідь про результати розгляду вказаних зазначених заяв відповідач не надав, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Посилаючись на вимоги Закону України «Про звернення громадян» позивач остаточно просила визнати протиправною бездіяльність ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» щодо не надсилання їй відповіді на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року; зобов`язати ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» надіслати їй на адресу зазначену в заяві відповідь на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від цієї дати; визнати протиправними дії ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11 лютого 2022 року; зобов`язати ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» розглянути її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11 лютого 2022 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян»; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Южноукраїнського міського судуМиколаївської області від 27 листопада 2023року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСББ «Дружби Народів 40» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ОСББ «Дружби Народів 40» щодо не надсилання ОСОБА_2 відповіді на заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року.

Зобов`язано ОСББ «Дружби Народів 40» надіслати ОСОБА_2 на адресу, зазначену в заяві відповідь, на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року.

Визнано протиправними дії ОСББ «Дружби Народів 40» щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11 лютого 2022 року.

Зобов`язано ОСББ «Дружби Народів 40» розглянути заяву ОСОБА_2 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих. №01-11/02/2022 від 11 лютого 2022 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».

Стягнено з ОСББ «Дружби Народів 40» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 992грн 40 коп.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на те, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів, витребувано докази у відповідача, в тому числі копії документів, що свідчать про надсилання (вручення) відповідачем відповідей на адресу заявника (заявнику) на звернення. Докази отримання позивачем відповіді у межах строку у матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідач не надав належних і допустимих доказів відправлення ОСОБА_2 відповіді на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року, а направлення відповідачем «дублікату» відповіді у березні 2024 року є правовідносинами, які на момент відкриття провадження у справі не існували, щодо яких суд не має права ухвалювати рішення. Отже, в діях відповідача наявна протиправна поведінка, оскільки всі подані позивачем до ОСББ «Дружби Народів 40» заяви містили прохання повідомити про результати розгляду звернення письмово, які не виконані.

В апеляційній скарзі ОСББ «Дружби Народів 40» вказує, що з рішенням суду не згодні в повному обсязі, вважають його незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням процесуального права, тому просило про його скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що судом в порушення норм процесуального права не з`ясовані фактичні обставини, у судовому засіданні не були досліджені докази, які надавалися відповідачем для підтвердження обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, не розглянуте клопотання відповідача про витребування доказів у сина позивача, які мають значення для правильного вирішення справи і впливають на висновки щодо підстав для захисту права відповідача.

Так, суд в порушення вимог процесуального закону неправильно застосував норми Закону України «Про звернення громадян» та зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів, витребувано докази у відповідача, в тому числі копії документів, що свідчать про надсилання (вручення) відповідачем відповідей на адресу заявника (заявнику) на звернення. Докази отримання позивачем відповіді у межах строку у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач не надав належних і допустимих доказів відправлення ОСОБА_2 відповіді на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року, а направлення відповідачем «дублікату» відповіді у березні 2024 року є правовідносинами, які на момент відкриття провадження у справі не існували, щодо яких суд не має права ухвалювати рішення.

Отже, в діях відповідача наявна протиправної поведінки, оскільки всі подані позивачем до ОСББ «Дружби Народів 40» заяви містили прохання повідомити про результати розгляду звернення письмово, які не виконані».

Між тим, позивач саме на підставі отриманих «дублікатів», які фактично підтверджують факт того, що відповідачем були розглянуті заяви позивача та прийняте відповідно рішення, позивач, поза межами встановленого процесуальною нормою строку, подала заяву про зміну предмету позову, а суд її прийняв та розглянув справу саме з урахуванням зміни предмету позову на підставі отриманих «дублікатів».

За таких обставин, висновок суду про те, що «направлення відповідачем «дублікату» відповіді у березні 2024 року є правовідносинами, які на момент відкриття провадження у справі не існували, щодо яких суд не має права ухвалювати рішення, не відповідає обставинам справи, що також є порушенням норм процесуального закону, яке вплинуло на прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Також отримання позивачем «дублікатів» є правовідносинами на підставі яких було зроблено заяву про зміну предмету позову 17 березня 2024 року та збільшення предмету позову і розглянуто судом з урахуванням зміни предмету позову та ухваленні рішення з урахуванням зміни предмету позову.

Тобто суд визнає, що у позивача були дублікати відповідей на її заяви на момент подання заяви про зміну предмету позову, приймає заяву про зміну предмету позову після призначення справи до розгляду по суті та зобов`язує відповідача надати відповіді ще раз, не зважаючи на те, що відповіді вже (вкотре) отримані позивачем.

Під час розгляду справи представником відповідача неодноразово наголошувалося про те, що позов подано до неналежного відповідача.

Так, позивач позивається до ОСББ «Дружби Народів 40» та суд вирішує визнати протиправною бездіяльність, протиправними дії ОСББ «Дружби Народів 40», та зобов`язує ОСББ «Дружби Народів 40» надати відповідь та розглянути заяву.

На їх думку суд не взяв до уваги, що заява ОСОБА_2 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року адресована голові правління ОСББ «Дружби народів 40» та надійшла на його особисту адресу, а не адресована об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку тобто усім співвласникам для розгляду на загальних зборах як вищого органу управління об`єднанням.

Також, заява від ФОП ОСОБА_2 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих. №01-11/02/2022 від 11 лютого 2022 року була адресована голові правління ОСББ «Дружби народів 40» ОСОБА_1 , та членам правління ОСББ «Дружби народів 40»: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є виконавчим органом ОСББ та надійшла на особисту адресу ОСОБА_1 .

Тобто ОСББ «Дружби Народів 40» (усі співвласники будинку) не отримували заяви від позивача та не розглядали їх на загальних зборах об`єднання так як заяви не адресовані та не направлялися до об`єднання.

Також зазначає, що суд встановив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, ухвалив рішення про задоволення позовних вимог, в спосіб, який завідомо є таким, що не поновить порушеного права позивача.

Звертає увагу, що справа розглядалася не об`єктивно, суд явно був на стороні позивача, на що вказує те, що головуючий у судовому засіданні неодноразово усно повідомляв про те, що підготовче провадження по справі закінчено і суд переходить до розгляду справи по суті та призначає дату розгляду справи по суті 05 березня 2024 року.

Проте, ухвала суду про закінчення підготовчого провадження не приймалася, в Єдиному реєстрі судових рішень відсутня ухвала по даній справі про закінчення підготовчого провадження, що є порушенням норм процесуального закону, що надало головуючому можливість приймати до розгляду заяву про зміну предмету позову від 17 березня 2024 року, надавати позивачу можливість змінювати підстави позову з урахуванням «дублікатів» відповідей отриманих позивачем 13 березня 2024 року, тоді як ч. 3 ст. 49 ЦПК України визначено, що позивач лише до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Суд не дав можливості відповідачу відреагувати на зміну предмету позову та відмовив в розгляді клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, мотивуючи відповідачу, що справа розглядається по суті з 05 березня 2024 року.

Під час розгляду справи судом неодноразово ігнорувалися клопотання відповідача. З огляду на те, що дії судді викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості та порушують права відповідача, судді було заявлено відвід.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засідання представник ОСББ «Дружби народів 40» Тарасов О.М. апеляційну скаргу підтримав, просив про її задоволення.

Позивач у судове засідання не з`явилися, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує направлений до суд апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

З врахуванням вимог частини 2 статті 372 ЦПК України, неявка у судове засіаднні позивача, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представника відповіадча, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не пілягає задоволенню.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що згідно копії інформаційної довідки №299553201 від 15 лютого 2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 77,9 кв.м.(том 1 а.с. 6-7).

Відповідно до копії витягу №152500077616 від 14 січня 2022 року з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що зареєстровано «ОСББ «Дружби Народів 40» та власники квартир будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в кількості 210 осіб, АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 8-13).

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач зазначала, що 01 листопада 2021 року належне їй на праві власності нежитлове приміщення без попередження та з невідомих причин було знеструмлено шляхом перерізання у поверхневому електрощиті будинку кабелю який входить в її приміщення. Вказаний електричний щиток закрито на замок, що унеможливлює фізичний доступ для відновлення кабелю. За інформацією ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» повідомлено, що знеструмлення відбулося споживачем ОСББ «Дружби народів 40».

04 листопада 2021 ОСОБА_2 на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року, яка була отримана головою ОСББ ОСОБА_1 особисто 06 листопада 2021 року, що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500101189016 про приймання відправлення "Укрпошта стандарт" на адресу ОСББ«Дружби Народів 40»; - описом вкладення до відправлення №5500101189016; - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5500101189016; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500101189016 з сайту Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua) (том 1 а.с. 14-17);

11 грудня 2021 року, у зв`язку з відсутністю відповіді від ОСББ, ОСОБА_2 на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» повторно направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення за вих.№01-08/12/2021 від 08 грудня 2021 року, яка була повернута 27 грудня 2021 року за закінченням встановленого терміну зберігання що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500101207340 про приймання відправлення «Укрпошта стандарт» на адресу ОСББ «Дружби Народів 40»; - описом вкладення до відправлення №5500101207340; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500101207340 з сайту Укрпошти (https ://www. ukrposhta.ua) (том 1 а.с. 18-20);

29 грудня 2021 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, ОСОБА_2 на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення за вих.№01-28/12/2021 від 28 грудня 2021року, яка була повернута 14 січня 2022 року за закінченням встановленого терміну зберігання що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500217869871 про приймання відправлення "Укрпошта експрес" на адресу ОСББ «Дружби Народів 40»; - описом вкладення до відправлення №5500217869871; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500217869871 з сайту Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua) (том 1 а.с. 21-23);

17 січня 2022 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, ОСОБА_2 на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» повторно направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення за вих.№04-15/01/2022 від 15 січня 2022 року, яка була повернута 02 лютого 2022 року за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500217871868 про приймання відправлення "Укрпошта документи" на адресу ОСББ «Дружби Народів 40»; - описом вкладення до відправлення №5500217871868; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500217871868 з сайту Укрпошти (https:// www. ukrposhta. ua) (том а.с. 24-27);

12 лютого 2022 року, у зв`язку з неотриманням ОСББ поштового відправлення, ОСОБА_2 на адресу ОСББ «Дружби Народів 40» повторно направила заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення за вих.№01-11/02/2022 від 11 лютого 2022року, яка була отримана ОСББ 15 лютого 2022 року, що підтверджується: - накладною Укрпошти №5500101315348 про приймання відправлення "Укрпошта документи" на адресу ОСББ «Дружби Народів 40»; - описом вкладення до відправлення №5500101315348; - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5500101315348; - роздруківкою трекінгу відправлення №5500101315348 з сайту Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua) (том 1 а.с. 28-31).

Проте відповіді на жодне із звернень на час пред`явлення до суду вказаного позову позивач не отримала. Адресою свого проживання у кожній заяві зазначала: АДРЕСА_4 .

Позивач вважає, що такою неправомірною бездіяльністю відповідача порушено її право, наданеЗаконами України «Про звернення громадян».

У частині першійстатті 4 ЦПК Українизазначено, що кожна особа має правоу порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей12,13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей15і16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі №925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Спірні правовідносини стосуються правомірності дій ОСББ «Дружби Народів 40» при ненадані відповідей на отриманні звернення позивача, як власника нежитлового приміщення.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції прозахист правлюдиниі основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених закономі загальними принципами міжнародного права.

Статтею 317 ЦК Українипередбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно зістаттею 319 ЦКвласник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним (стаття 321 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення обмежень на користування спільним майном.

Цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін(частинапершастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першоїстатті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зістаттею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування(частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третястатті 89 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1Закону України«Про зверненнягромадян» №393/96-ВР ( далі- Закон№393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У відповідностідо статті5Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частини перша, четвертастатті 15 Закону №393/96-ВР).

Відповідно достатті 18 Закону №393/96-ВРгромадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги(стаття 19 Закону №393/96-ВР).

За змістом частини першоїстатті 20 Закону№393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Верховний Суд зауважував, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку, зокрема, суб`єктом владних повноважень. Так, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення) (постанова Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 813/4351/16).

Щодо вимог про визнати протиправною бездіяльність ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» щодо не надсилання їй відповіді на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року; зобов`язання ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» надіслати їй на адресу зазначену в заяві відповідь на її заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від цієї дати.

Звертаючись до відповідача із заявою про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 02 листопада 2021 року ОСОБА_2 просила про негайний її розгляд, оскільки вирішення цього питання безпосередньо впливає на можливість користування належним їй приміщенням. Про результати розгляду справи просила повідомити за адресою: АДРЕСА_4 .

Вказана заява була отримана особисто головою ОСББ ОСОБА_10 , що підтверджено матеріалами справи. Проте своєчасно розглянута не була. І на день звернення до суду з цим позовом відповіді на це звернення позивачеві від відповідача не надходило.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 листопада 2023 року було витребувано у відповідача докази, а саме: копії відповідей за результатами розгляду заяв ОСОБА_2 від 02 листопада 2021 року та від 11 лютого 2022 року та копії документів, що свідчать про надсилання (вручення) відповідачем відповідей на адресу заявника (заявнику) на звернення.

На виконання цієї ухвали відповідачем 11 грудня 2023 року до суду надано заяву в якій останній зазначає про неможливість надання таких доказів з огляду на те, що відповідь на лист від 02 листопада 2021 року була вкладена в поштову скриньку квартири АДРЕСА_5 , де позивач є власником. А за повідомленням голови ОСББ «Набережна Енергетиків 49» за вказаною позивачем заяві адресою проживає син позивача ОСОБА_11 .

Аналізуючи нормиЗакону №393/96-ВР,зокрема положеннястатті 15,колегія суддів приходить до висновку, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника.

На переконання колегії суддів, аналіз вищенаведених положеньЗакону України «Про звернення громадян»вказує на те, що обов`язку надання відповіді кореспондує право громадянина одержати письмову відповідь за результати розгляду заяви чи скарги у визначений строк. Таке право закріпленестаттею 18 цього Закону, згідно якої громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Тобто,таке правоособи включаєв себене тількиправо наотримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

З огляду на зміст указаного зобов`язання, орган уважається таким, що виконав передбаченийКонституцією Україниобов`язок,якщо склаввідповідь назвернення особиу чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

Отже, у спірних правовідносинах обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику).

Проте виконання такого обов`язку відповідачем не було спростовано, доказів надсилання відповіді на звернення позивача від 02 листопада 2021 року на адресу вказану у цій заяві відповідач не надав. Посилання останнього на те, що відповідь була вкладена в поштову скриньку квартири АДРЕСА_5 , де позивач є власником, про що складено акт членами правління ОСББ, не свідчить про виконання обов`язку щодо належного повідомлення громадянина ( позивача) про наслідки розгляду такого звернення.

Колегія суддів наголошує, що саме з`ясування достовірності факту направлення та отримання відповіді відповідача на заяву позивача від 02 листопада 2021 року надало б змогу встановити наявність чи відсутність факту бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від вказаної дати, а відтак, і підстав для задоволення позовних вимог.

За встановлених судом першої інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з його висновками про те, що в спірних правовідносинах мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягала в ненаправлені (не надсиланні) відповіді на звернення позивача від 02 листопада 2021 року.

Така бездіяльність відповідача привела до порушення права позивача не тільки на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Щодо вимог про визнання протиправними дії ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11 лютого 2022 року; зобов`язання ОСББ «ДРУЖБИ НАРОДІВ 40» розглянути заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення вих.№01-11/02/2022 від 11 лютого 2022 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».

Частиною першоюстатті 15 Закону України «Про звернення громадян» закріплено прямий обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян надати належну обґрунтовану відповідь на звернення громадян.

11 лютого 2022 року на адресу відповідача було повторно направлено заяву з вимогами про повідомлення її про причини перерізання кабелю електричного живлення приміщення; відновлення пошкодженого кабелю та кабелю електропостачання( розподіл електричної енергії до приміщення; надання їй доступу до поверхового електрощита квартири»1-4 та дверей коридору квартир АДРЕСА_6 народів; повідомити їй організацію, яка обслуговує внутрішню електромережу будинку ОСББ та про порядок здійснення такого обслуговування; повідомити про вжиття ОСББ заходи щодо відновлення надання їй житлово-комунальної послуги з електропостачання до приміщення.

Просила надати відповідь за вказаною у заяві адресою.

На час звернення до суду з позовом 27 квітня 2022 року відповіді від ОСББ позивач не отримала.

У відзивах на позовну заяву від 13 липня 2022 року та 13 липня 2023 року, відповідач зазначив, що позивачеві відповідь на заяву від вищевказаної дати була направлена, але за адресою квартира АДРЕСА_7 , оскільки позивач є ФОП. Проте, ні доказів наявності такої відповіді на час подачі відзиву, ні доказів направлення за вказаною відповідачем адресою засобами поштового зв`язку долучено не було ( т.1 а.с.56-58,162-163).

У своїй заяві про зміну предмету позову позивач ОСОБА_2 зазначала, що лише 13 березня 2024 року вона отримала на свою адресу від відповідача дублікат листа відповіді від 26 лютого 2022 року на заяву про необхідність відновлення електропостачання до приміщення від 11 лютого 2022 року. Проте вважає, що відповідач не надав відповіді на поставлене 4 питання, відсутня будь-яка інформація щодо результатів розгляду зазначеного питання. А відтак вважає вказаний лист неналежною відповіддю на її заяву від 11 лютого 2022 року.

Верховний Суд зауважував, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку. Так, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення) (постанова Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 813/4351/16).

З урахуванням наведеного, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанцій про порушення відповідачем приписів законодавства про звернення громадян при розгляді звернень ОСОБА_2 від 11 лютого 2024 року.

До того ж, як випливає із заяви позивача про зміну предмету позову, яка прийнята судом і розглянута, то навіть з урахуванням цієї відповіді позивач не вважає, що його звернення від 11 лютого 2022 року було розглянуте належним чином.

Стосовно доводів скаржника про порушення судами норм процесуального права, яке виразилося у тому, що суд не врахував дублікати листів відповідей від 12 листопада 2021 року на заяву ОСОБА_2 від 02 листопада 2021 року та від 26 лютого 2022 року на заяву від 11 лютого 2022 року, які отримано ОСОБА_2 13 березня 2024 року, і у зв`язку з чим позивач змінила предмет позову, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предметом судового розгляду є спір, що виник до відкриття провадження у справі. Відповідно щодо правовідносин, які на момент відкриття провадження у справі не існували, суд не має права ухвалювати рішення.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідач не скористався правом щодо надання доказів наявності такоївідповіді начас подачівідзиву ні15липня 2022року,ні 13липня 2023року тане надавдоказів їхнаправлення завказаною відповідачемадресою засобамипоштового зв`язкудолучено небуло.Констатація існуванняцих листів,без реальногопред`явлення їхпротягом майже двох років розгляду справи, викликає сумніви про їх існування як на 12 листопада 2021 року, так і на 26 лютого 2022 року.

Аргументи апеляційної скарги щодо неналежного відповідача не заслуговують на увагу, оскільки саме ОСББ відповідно до п.5 Статуту - від свого імені виступає учасником правовідносин. Більш того, відповідно до компенсації загальних зборів не віднесено розгляд заяв співвласників в порядку звернення громадян.

Інші доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

За таких обставин, наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не містить обставин, які б спростовували висновки суду і свідчили б про порушення судом норм процесуального та матеріального права, тому з огляду на положення частини 2 статті 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване та справедливе судове рішення, яке відповідає вимогам процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» залишити без задоволення, рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 04 грудня 2024 року.