Ухвала

від 27.08.2024 по справі 756/12253/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.08.2024 Справа № 756/12253/22

Ун.№756/12253/22

Пр.№2/756/598/24

У Х В А Л А

21 серпня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Приходько К.А.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Оболонського районного суду м.Києва знаходиться вказана вище цивільна справа.

В підготовчому судовому засіданні 22.08.2024 представник позивача - ОСОБА_1 заявив клопотання про повторне вжиття заходів процесуального примусу відносно відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» за неподання доказів, які витребовував суд. При цьому зазначив, що наданий відповідачем акт про вилучення для знищення документів, термін зберігання яких минув за 18.04.2024, не вказує на неможливість подання цих доказів. Вважає, що такі дії свідчать про неповагу до суду та невиконання вимог ухвали. Просить у зв`язку з цим вжити повторно заходи процесуального примусу, збільшивши розмір штрафу і скерувавши ухвалу до виконання до органів державної виконавчої служби.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст.143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно зі ст.146 ЦПК України, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Відповідно до ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

З аналізу норм статей 44, 143 ЦПК України слідує, що зловживання правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи чи іншого процесуального тиску на суд.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже зловживає ним.

Ухвалою суду від 29.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання витребувано у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» докази в цій справі, а саме оригінали скарги ОСОБА_2 від 24.03.2016 та інформаційного листа від цієї ж дати, а також копію документації щодо перевірок Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері регулювання ринків фінансових послуг відносно діяльності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», що проводились на підставі заяв ОСОБА_2 , зокрема (але невиключно) від 17.05.2017.

Ухвалою суду від 13.06.2023 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» штраф у розмірі 3 (трьох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і повторно витребувано у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» ОРИГІНАЛИ скарги ОСОБА_2 від 24.03.2016, та інформаційного листа від цієї ж дати, а також копію документації щодо перевірок Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері регулювання ринків фінансових послуг відносно діяльності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», що проводились на підставі заяв ОСОБА_2 , зокрема (але невиключно) від 17.05.2017.

На виконання цієї ухвали 28.06.2024 і 09.08.2024 ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» надіслано на адресу суду копії Акту №1 від 18.04.2024 про вилучення для знищення документів, термін зберігання яких минув 2006-2018, у якому зазначено Акти Нацкомфінпослуг та всі матеріали до них за 2015-2017 роки, звернення та скарги від страхувальників за цей же період і Журнал реєстрації вхідних та вихідних документів за 2017-2018 роки.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» повідомлено суд про неможливість подання тих доказів, які витребовувались судом, що свідчить про належне виконання своїх процесуальних обов`язків та відсутність підстав для вжиття повторно заходів процесуального примусу.

У цьому випадку, суд вправі, оцінивши надані документи, дійти висновку про відсутність поважних причин для неподання доказів, застосувавши при цьому положення ч.1- ст.84 ЦПК України, згідно якої, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні.

Ці обставини підлягають встановленню судом в нарадчій кімнаті на стадії оцінки всіх доказів у справі у їх сукупності.

Керуючись ст.148 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.08.2024

Суддя: А.М.Майбоженко