Рішення
від 20.08.2024 по справі 383/1192/23
БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1192/23

Номер провадження 2/383/65/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року Бобринецький районний судКіровоградської області в складі:

головуючого судді - Адаменко І.М,

за участю:

секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

представника позивача - адвоката Замши Д.Д.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Бондаренко І.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 383/1192/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_2 , через свого представника адвоката Замшу Д.Д., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування позову зазначив, що 09.10.2022 року близько 11 год. 30 хв. в місті Бобринець Кіровоградської області на перехресті вулиць Паркова -Каштанова ОСОБА_1 рухаючись на транспортному засобі «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1 , по другорядній дорозі не надав перевагу автомобілю ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожньогоруху. Транспортні засоби, в т.ч. ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 , отримали механічні ушкодження. За вказаною подією стосовно ОСОБА_1 поліцейськими Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.11.2022 року № 383/961/22 ОСОБА_1 визнано винним за ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. ОСОБА_1 фактично визнав свою вину та мав дійсний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії AT№1564062, виданий ПАТ «HACK«Оранта» 03.11.2021 року, де страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 130 тис. грн., розмір франшизи 1500 грн. Страховиком ПАТ «НАСК «Оранта» самостійно визначено розмір страхового відшкодування, який за відрахуванням суми франшизи за цим розрахунком склав 18362,76 грн та вказану суму 31.10.2022 року страховиком перераховано позивачу, але фактично понесені витрат на відновденя автомобіля ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 57115,00 грн, тому за мінусом страхової виплати різниця складала 38752,24 грн, яка на думку сторони позивача підлягала відшкодуванню з відповідача. Але в судовому засіданні уточнив суму збитку до 49225,00 грн. та просить стягнути з відповідача різницю 29362,24 грн, яку підтримав в судовому засіданні.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.07.2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.09.2023 року задоволено заяву представника відповідача та здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25.10.2023 року клопотання представника відповідача задоволено про витребування письмовихї доказів.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті справу.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04.04.2024 року клопотання експерта ОСОБА_3 про проведення судового засідання за його участі в режимі відеоконференції задоволено .

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.05.2024 року клопотання представника третьої особи ПАТ НАСК «Оранта» про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові та заяві про зменшення суми збитку ( а.с139-141).

Представник позивача адвокат Замша Д.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та також просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві вказавши, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому ОСОБА_2 визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відтак, розмір реальних збитків (вартість втраченого майна) позивача, завданих йому внаслідок ДТП, становить різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю належних позивачу залишків транспортного засобу. Також в судовому засіданні подав заяву від 28.12.2023 року про зменшення розміру позовних вимог до 29362,24 грн, яку підтримав та просив стягнути на користь позивача.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі. До суду надав відзив, який обгрунтований тим, що на час ДТП мав дійсний поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії AT № 1564062, виданий ПАТ НАСК «Оранта» 03.11.20 21 року.Про дорожньо-транспортну пригоду ПАТ НАСК «Оранта» повідомлено 09.10.2022 року в день аварії. Всі процедури щодо аварії виконані ним вчасно і належним чином. Вказує, що ПАТ НАСК «Оранта» виплатила ОСОБА_2 суму коштів визначену розрахунком страхового відшкодування у розмірі 18362,76 грн.Для підтвердження того, що даних коштів замало на відновлення автомобіля, ОСОБА_2 в першу чергу повинен був звернутися до страховика ПАТ HACK«Оранта» за переглядом суми коштів у зв`язку з витратами які не увійшли у розрахунок страхового відшкодування та надати відповідні документи що підтверджують факт витрачання більших коштів чим він отримав. Таким чином, непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. На цій підстав просить відмовити в задоволені позоних вимог повністю. Крім того, відповідач просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн (а.с.44-55, том 1).

Представник відповідача адвокат Бондаренко І.А. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог та просила відмовити в їх задоволені з підстав необґрунтованості та не доведеності.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта» Панкова І.А. в судовому засіданні вказала, що позивачу страховиком було сплачено кошти в розмірі 18362,76 грн., інших заяв до ПАТ НАСК «Оранта» від позивача не надходило. Вважають, що всі зобов`язання перед позивачем виконані.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази у справі у їх сукупності дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно протоколу про адміністравтине правопорушення серії ААБ №003568 від 09.10.2022 року, 09.10.2022 року близько 11год. 30 хв. в місті Бобринець Кіровоградської області на перехресті вулиць Паркова -Каштанова ОСОБА_1 рухаючись на транспортному засобі «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1 по другорядній дорозі не надав перевагу автомобілю ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.11 Правил дорожньогоруху.На підставі цього, транспортні засоби, в т.ч. ЗАЗ «Ланос» державний номер НОМЕР_2 отримали механічні ушкодження.За вказаною подією стосовно ОСОБА_1 поліцейськими Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП (а.с.13-15, том 1).

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі № 383/961/22 від 09 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за наступних обставин: 09.10.2022 року близько 11 год. 30 хв. в місті Бобринець Кіровоградської області на перехресті вулиць Паркова -Каштанова ОСОБА_1 рухаючись на транспортному засобі «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1 по другорядній дорозі не надав перевагу автомобілю ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.11 Правил дорожньогоруху, внаслідок чого транспортий засіб, в т.ч. ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 , отримав механічні покодження ( а.с.10-15 том 1).

Вказана постанова є чинною на момент розгляду справи, а тому у відповідності до змісту ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 09.10.2022 року за участю транспортних засобів позивача та відповідача за обставин, зазначених у постанові Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі № 383/961/22 від 09 листопада 2022 року, доказуванню не підлягає.

Позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, посилалася на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_1 був пошкоджений належний йому автомобіль ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 , при обставинах події, яка зазначена у вказаній вище постанові суду, та внаслідок чого йому було заподіяно матеріальний збиток, який, згідно виготовленого на його замовлення звіту № 20-23 від 09.10.2022 року про незалежну експертну оцінку легкового автомобіля ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 , складеного ФОП ОСОБА_3 , станом на момент дорожньо-транспортної пригоди 09.10.2022 року, становить 49225,00 грн (вартість матеріального збитку) (а.с.142-159, том 1), також до звіту додано ремонтну калькуляцію від 09.10.2022 року та фототаблиці (а.с.160-179, том 1), тобто сума фактичних збитків перевищує суму, виплаченого йому ПАТ «НАСК «ОРАНТА», страхового відшкодування.

Судом встановлено, що на момент ДТП 09.10.2022 року за участю автомобілів сторін, згідно полісу № АТ 1564062 від 03.11.2021 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 03.11.2021 року до 03.11.2022 року, цивільно правова відповідальність власника транспортного засібу марки «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА», договір № АТ 1564062, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 260 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн (а.с.17, 198 том 1).

09 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду за участю його транспортного засобу та транспортного засобу позивача.( а.с.184 т.1). Вказане повідомлення відповідача та обставини події ДТП зафіксовано НАСК "ОРАНТА" 10.10.2022 року у письмовому повідомленні про ДТП ( а.с.186 т.1).

10 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_2 подав до страховика ОСОБА_1 - страхової організації ПАТ «НАСК «ОРАНТА» заяву про страхове відшкодування від настання вказаної вище ДТП зазначив свої також свої банківські реквізити для зарахування страхової виплати (а.с.18, том 1).

З протоколу (акта) огляду транспортного засобу від 17.10.2022 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та фото таблиці до нього встановлено , що транспортний засіб ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 оглянуто представником НАСК "ОРАНТА" Турчин О.Г. та зафіксовано перелік пошкоджень ТЗ позивача ОСОБА_2 , при цьому останній погодився із змістом вказаного документа, про що поставив свій підпис на ньому ( а.с.56-59, 199 том 1). Також, суд звертає увагу, що копія вказаного протоколу надана стороною позивача ( а.с.110 т.1) виготовлена у такий спосіб, де скрито підпис позивача ОСОБА_2 , тому суд її не приймає як доказ, оскільки він є недостовірним та враховує вказаний документ у копіях, які надані суду представником відповідача та НАСК "ОРАНТА ( а.с.56, 199), та з яких вбачається, що вказаний документ підписано потерпілим від ДТП ОСОБА_2 ..

На підставі вказаного протоколу ПАТ «НАСК «ОРАНТА» складено Ремонтну калькуляцію №81703/22 Н від 20.10.2022 року (а.с.107-109, том 1) та Розрахунок страхового відшкодування від 29.10.2022 року, де сума страхового відшкодування власнику транспортного засобу ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 , становить 18362,76 грн, франшиза 1500,00 грн (а.с.20, том 1).

Згідно страхового акта № ОЦВ-СП-22-11-81703/1 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 31.10.2022 року затверджено суму страхового відшкодування ТЗ потерпілої особи ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 у розмірі 18362,76 грн (а.с.200, том 1).

Відповідно виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 14.12.2022 року, за період 01.10.22 по 14.12.2022 рік на рахунок позивача ОСОБА_2 надійшло вказане вище страхове відшкодування від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в загальній сумі 18359,88 грн (а.с.21, том 1).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_3 вказав, що до нього звернувся позивач ОСОБА_2 , з метою експертної оцінки та визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ марки «Шевроле Авео», для врегулювання відшкодування нанесених збитків згідно чинного законодавства. На цій підставі ним 26.12.2023 року було зроблено звіт про незалежну експертну оцінку легкового автомобіля, що належить ОСОБА_2 та визначено вартість матеріального збитку в розмірі 49225,00 грн. Також вказав, що на момент експертної оцінки транспотрний засіб позивача ОСОБА_2 був відремонтований. Крім того, дане авто він візуально не бачив, оскільки йому було адано фото та інформаційний матеріал для оцінки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що працює на посаді начальника Бобринецького відділення ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Позивач ОСОБА_5 звертався до Бобринецького відділення ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про виплату страхового відшкодування, внаслідок пошкодження його автомобіля в зв`язку із ДТП з вини стахувальника ОСОБА_1 .Також вказала, що позивач ОСОБА_2 не був задоволений сумою відшкодування страхової виплати, але погодив її та до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не звертався про перерахунок цієї суми.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За умовами ч.3 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі статті 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Згідно п. 3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У справі № 569/13697/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 21 березня 2018 року), залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати.

Також у справі №333/2096/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 10 червня 2020 року), скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

У даному випадку позивачем, як потерпілою від ДТП особою, пред`явлено позовні вимоги до відповідача як до винуватця ДТП непокритого страховою виплатою фактичного матеріального збитку, внаслідок пошкодженого його транспортного засобу ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 , розмір якого встановлено Звітом №20-23 від 26.12.2023 року, складеним ФОП ОСОБА_3 на замовлення позивача, але при цьому вказаний Звіт не був наданий позивачем ні страховику ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ні відповідачу, та які не були поінформавані позивачем про його існування, при цьому, позивач узгодив з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» перелік пошкоджень його транспортного засобу, про що підписав Протокол (акт) 17.10.2022 року, та розрахунок стархового відшкодування та Страховий акт від 29.10.2022 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА», яким надав свої дані та банківські реквізити для оплати узгодженої суми відшкодування, яку отримав від останнього в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна, як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, за змістом узгодженого позивачем страхового акту №ОЦВ-СП-22-11-81703/1 від 31.10.2022 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА», останній діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розмірами страхового відшкодування ПАТ «НАСК ОРАНТА» в розмірі 18362,76 грн, а також з правовими наслідками такої виплати.

Таким чином, заявлена в подальшому вимога до відповідача ОСОБА_1 суперечить як попередній поведінці ОСОБА_2 , так і засадам розумності та диспозитивності.

Відомостей про те, що позивач підписав вказані узгодження під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, матеріали розглядуваної справи не містять.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст.204 ЦК України).

Після виплати погодженого розміру страхового відшкодування зобов`язання страховика перед позивачем є припиненим належним його виконанням.

Так, Верховний Суд у постанові від 10 червня 2020 року справа №333/2096/17 провадження № 61- 20343св18 зазначив правову позицію: «Стягуючи зі страховика на користь позивача страхове відшкодування, що розраховане на підставі експертного висновку на якому наполягав позивач, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, викладеного вище не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такого розміру виплати з огляду на наявність заяв про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування».

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові від 21 березня 2018 року Верховного Суду в справі № 569/13697/15-ц (провадження № 61-5424св18)».

Подібні висновки містяться у постанові Верховного суду від 01 квітня 2020 року справа № 686/24003/18 провадження № 61-14417св19 у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.

Також, позивачем на підтвердження обставин щодо понесення ним витрат на ремонт автомобіля внаслідок ДТП, надано до суду накладну №107 від 14.11.2022 р. (ПП ОСОБА_6 ) на суму 5685,00 грн на товар (18 найменувань), розрахункову квитанцію серії ВААВ № 678440 від 21.11.2022 р (СПД ОСОБА_7 , ід.№ НОМЕР_8) на суму 9230,00 грн за лакофарбові матеріали «standox», фіксальний чек (ФОП ОСОБА_8 . ід.№ НОМЕР_3 ) на суму 7750,00 грн від 20.10.2022 р. на товари (6 шт), розрахункову квитанція серії ААА від 20.10.2022 р (СПД ПП.ОСОБА_9 ід.№ НОМЕР_9 на суму 3900,00 грн, заказ наряд № 67 від 11.11.2023 р (ТОВ Автодиагностика КС», ЄДРПОУ 36077649) на технічне обслуговування (ремонт) автомобіля на суму 10550,00 грн, заказ наряд № 69 від 29.11.2023 р (ТОВ Автодиагностика КС», ЄДРПОУ 36077649) на технічне обслуговування (ремонт) автомобіля на суму 20000,00 грн, виписку з Приватбанку від 11.11.2023 р на суму 10550,00 грн, виписку з Приватбанку від 29.11.2023 р на суму 20000,00 грн (а.с.22-29, том 1).

Крім того, надано рахунок №67 від 11.11.2022 року, щодо ремонту автомобіля DAEWWO Lanos НОМЕР_2 на загальну суму 10550,00 грн, акт №67 здачі приймання виконаних робіт від 11.11.2022 року ТОВ «АвтотехдіагностикаКС» на загальну суму 10550,00 грн, рахунок №69 від 29.11.2022 року, щодо ремонту автомобіля DAEWWOLanos НОМЕР_2 на загальну суму 20000,00 грн та акт №69 здачі приймання виконаних робіт від 11.11.2022 року ТОВ «АвтотехдіагностикаКС» на загальну суму 20000,00 грн (а.с.70-73, том 1).

Але судом встановлено, що з даних документів не можливо встановити, що ці матеріали купувалися саме для транспортного засобу ЗАЗ «Ланос», державний номер НОМЕР_2 і саме для відновлювального ремонту після дорожньо-транспортної пригди завданої транспортним засобом «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1 від 09.10.2022 року.

Судом досліджено звіт №20-23 про незалежну експертну оцінку легкового автомобіля ЗАЗ Lanos, реєстраційни номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , складений 26.12.2023 року та ремонтну калькуляцію №81703/22 Н від 20.10.2022 року, з яких вбачається, що звіти кардинально різняться щодо деяких видів робіт, матеріалів по фарбуванню, нових запчастин на відновлення транспортного засобу ОСОБА_2 .

Крім того, згідно Розділу 5 п.п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Але позивач не повідомив ні відповідача, ні ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про вказану експертизу, і про те, що він не погодився із сумами, які йому було відшкодовано ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Крім того, в судовому засіданні експерт ОСОБА_3 вказав, що він автомобіль ЗАЗ LANOS, реєстраційни номер НОМЕР_2 візуально не бачив, йому було надано фото на інформаційний матеріал для оцінки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі 752/16797/14-ц сформувала правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, який склав оцінщик, особисто не оглянувши пошкоджений транспортний засіб.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 листопада 2020 року (справа № 904/684/18) наголосив: «якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України або за відмову від надання висновку за ст.385 цього Кодексу, то такий висновок є недопустимим доказом».

Таким чином, суд дійшов висновку про недопустимість вказаних доказів, наданих відповідачем.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, вважає, що позивачем не обґрунтовано заявлені вимоги та враховуючи, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розміри страхових відшкодувань, що підтверджується відповідними доказами, і вказані розміри страхових відшкодувань не перевищують ліміти відповідальності страховиків, суд приходить до висноку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої дорожньо-транспортнрою пригодою, а тому відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79-83, 209-211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 в задоволені позову до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 05.09.2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_6 виданий Бобринецьким РС УДМС України в Кіровоградській області від 03.06.2016 року,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», код КОАТУУ 8036300000, місцезнаходження: вул.Здолбунівська, 7д, корп. Г, м.Київ, п.і.02081.

Повне рішення суду складено 27.08.2024 року.

Суддя І.М. Адаменко

СудБобринецький районний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення20.08.2024
Оприлюднено28.08.2024
Номер документу121214239
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП

Судовий реєстр по справі —383/1192/23

Рішення від 20.08.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Рішення від 20.08.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 03.05.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 11.04.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 04.04.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 13.03.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 16.02.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 15.02.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 08.02.2024

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 25.10.2023

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні