Ухвала

від 26.08.2024 по справі 914/3503/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/3503/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 (головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді: Плотніцький Б.Д., Скрипчук О.С.), на рішення від 30.04.2024 та додаткове рішення від 14.05.2024 Господарського суду Львівської області (суддя Яворський Б.І.)

у справі №914/3503/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками Пролісок"

про стягнення 1 411 492,74 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" (далі також - ПрАТ "Львівобленерго") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками Пролісок" (далі - ТОВ "Санаторій для дітей з батьками Пролісок") про стягнення 1 411 492,74 грн збитків.

Господарський суду Львівської області рішенням від 30.04.2024 у справі №914/3503/23 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Господарський суд Львівської області додатковим рішенням від 14.05.2024 у справі №914/3503/23 клопотання представника ТОВ "Санаторій для дітей з батьками Пролісок" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнив. Стягнув з ПрАТ "Львівобленерго" на користь ТОВ "Санаторій для дітей з батьками Пролісок" 19 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 30.07.2024 рішення від 30.04.2024 та додаткове рішення від 14.05.2024 Господарського суду Львівської області у справі №914/3503/23 залишив без змін.

ПрАТ "Львівобленерго" звернулось 12.08.2024 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, рішення від 30.04.2024 та додаткове рішення від 14.05.2024 Господарського суду Львівської області скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме стягнути з ТОВ "Санаторій для дітей з батьками Пролісок" на користь ПрАТ "Львівобленерго" 1 411 492,74 грн збитків.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.

1. Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.

Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Пунктом третім частини другої статті 287 ГПК передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зазначаючи підставу касаційного оскарження наведених судових рішень, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).

Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити конкретну норму права/норми права, висновок щодо застосування якої необхідно зробити Верховному Суду.

Разом з тим, скаржником не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки в касаційній скарзі ним чітко не наводиться відповідної норми (норм) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та не обґрунтовано, в чому полягає непогодження із ним.

У зв`язку з вищенаведеним, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ПрАТ "Львівобленерго" є викладення касаційної скарги у новій редакції щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження, а саме чітко навести норми (норму) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування яких (якої) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та в чому полягає непогодження із ним.

2. Щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у сумі 1 411 492,74 грн.

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 42 344,78 грн (1 411 492,74 х 1,5%) х 200% ставки.

Скаржником до касаційної скарги додано платіжну інструкцію від 09.08.2024 №16076 про сплату судового збору у розмірі 42 344,80 грн.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина перша статті 6 Закону "Про судовий збір").

Правління Національного банку України постановою від 29.07.2022 № 163 затвердило Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), яка визначає порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку; обов`язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення; порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках користувачів. Вимоги цієї Інструкції поширюються на ініціаторів, надавачів платіжних послуг і обов`язкові для виконання ними.

Із пункту 37 Інструкції вбачається, що одним із обов`язкових реквізитів платіжної інструкції є "Призначення платежу".

Пункт 41 Інструкції визначає, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Слід зауважити, що на офіційному вебсайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі. Разом з тим, у графі "Призначення платежу" обов`язково необхідно вказати, зокрема, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже, зазначена вище платіжна інструкція не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, оскільки у платіжному документі в графі "призначення платежу" вказано інший номер справи, а саме: №914/3503/24, тоді як скаржник оскаржує судове рішення у справі №914/3503/23, (акт Верховного Суду №32.1-13/405 від 14.08.2024).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга ПрАТ "Львівобленерго" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, рішення від 30.04.2024 та додаткове рішення від 14.05.2024 Господарського суду Львівської області у справі №914/3503/23 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду: (1) касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства; (2) документа про сплату (зарахування) судового збору у встановленому порядку в розмірі 42 344,78 грн за наведеними нижче реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу в новій редакції, подані на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, рішення від 30.04.2024 та додаткове рішення від 14.05.2024 Господарського суду Львівської області у справі №914/3503/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Львівобленерго", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Бакуліна