Повістка

від 10.09.2024 по справі 914/3503/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р. Справа №914/3503/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівМатущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувшиклопотання Товариства з обмеженою відповідальністю

Санаторій для дітей з батькам Пролісок про ухвалення

додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну

правничу допомогу від 31.07.2024 (вх. № 01-05/2197/24 від

01.08.2024)

заапеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (вх. № ЗАГС 01-05/1529/24 від 29.05.2024)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 30.04.2024 (повний

текст рішення складено 07.05.2024, суддя Яворський Б.)

та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2024

(повний текст рішення складено 16.05.2024, суддя

Яворський Б.)

у справі № 914/3503/23

за позовом:Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (надалі ПрАТЛьвівобленерго), м.Львів,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок (надалі ТзОВ Санаторій для дітей з батьками Пролісок), м. Моршин Львівської області,

про: стягнення 1 411 492,74 грн. збитків,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Богомазова І.О.

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 ПрАТ «Львівобленерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Санаторій для дітей з батьками Пролісок» про стягнення 1 411 492,74 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 у справі №914/3503/23 (суддя Б. Яворський) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2024 у справі № 914/3503/23 (суддя Б. Яворський) клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» 19 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі №914/3503/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2024 у справі № 914/3503/23 залишено без змін.

01.08.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок - Богомазова І.О. звернулась до суду з клопотанням (вх. № 01-05/2197/24) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з Приватного акціонерного товариства Львівобленерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батьками Пролісок 15 000,00 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 (головуючий-суддя Н.М. Кравчук, судді: Б.Д. Плотніцький, О.С. Скрипчук) розгляд клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батькам Пролісок про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/3503/23 призначено в судовому засіданні на 10.09.2024 о 10 год. 00 хв.

У зв`язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Плотніцького Б.Д. склад судової колегії Західного апеляційного господарського суду було змінено, замість судді Плотніцького Б.Д. введено в склад колегії суддю Матущака О.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024.

06.08.2024 через систему «Електронний суд» представником ПрАТ «Львівобленрго» подано заперечення на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 01-04/5146/24 від 06.08.2024), (ідентичного змісту представником позивача надіслано суду поштовою кореспонденцію та отримано судом 07.08.2024 (вх. № 01-04/5167/24), у яких просить відмовити повністю у задоволенні клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, звертає увагу суду на невідповідність суми витрат на правничу допомогу у клопотанні та у першій заяві по суті в апеляційній інстанції. Щодо розміру відшкодування вважає його надто надмірним. Крім того, зазначає, що «електронні документи», які подаються представником відповідача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу недоліки щодо яких були викладені у апеляційній скарзі до цього часу відповідачем не виправлені. Просить витребувати у відповідача оригінали електронних документів для підтвердження їх відповідності наданим копіям.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником Західного апеляційного господарського суду.

Відповідач (заявник) в судовому засіданні надав суду для огляду оригінали електронних документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а саме: договору-доручення № 1123 від 23.12.2023 з додатком № 1 до договору, акту виконаних робіт № 3 від 30.07.2024 та просив задовольнити клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При прийнятті постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Як зазначалось вище, за результатами розгляду справи № 914/3503/23, суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» залишив без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2024 у даній справі без змін.

При цьому у судових дебатах представником відповідача було заявлено про намір подати протягом 5 днів після винесення постанови суду клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Богомазова І.О. зазначила про орієнтовний розрахунок на професійну правничу допомогу, які можуть бути понесені ТзОВ Санаторій для дітей з батьками Пролісок у суді апеляційної інстанції.

08.08.2024 представник ТзОВ Санаторій для дітей з батьками Пролісок - Богомазова І.О. звернулась до Західного апеляційного господарського суду із клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідно до якого заявник просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Львівобленерго витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000,00 грн.

Згідно із частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката у сумі 15 000,00 грн. відповідачем долучено: копію договору-доручення про надання правової допомоги №1123 від 23.12.2023 з додатком № 1 до нього та протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; акта виконаних робіт №3 від 30.07.2024 на суму 15 000,00 грн. з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; платіжну інструкцію № 237 від 31.07.2024. Крім того, до позовної заяви було долучено копію ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Так, 23.12.2023 між Адвокатським об`єднанням «АЛІТІС» (Виконавець) та ТзОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок»» (Клієнт) укладено договір-доручення про надання правової допомоги №1123, відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво, та надати іншу правову допомогу Клієнту за певну винагороду (гонорар) та з відшкодуванням певних витрат, необхідних для виконання договору.

Правова допомога (адвокатські послуги), що підлягає наданню Клієнту визначена сторонами у п.2.2 договору, згідно з яким погоджено здійснення представництва та правового забезпечення захисту прав та законних інтересів Клієнта під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства в будь-яких судах України.

Вартість послуг, які надаються Виконавцем, вказана у додатку №1 до договору. Сторони погодили, що розрахунки за виконання обумовлених договором послуг здійснюються замовником згідно акта виконаних робіт (п.5.1, 5.4 та 5.5 договору). Договір вважається чинним з моменту його підписання до його повного виконання.

Згідно з додатком № 1 до договору № 1123 від 23.12.2023 вартість однієї години робити адвоката становить 3 000,00 грн.

В акті виконаних робіт № 3 від 30.07.2024 (згідно з договором-доручення №1123 від 23.12.2023) зазначено, що Виконавець надав професійну правничу допомогу, а Клієнт прийняв дані послуги, передбачені п. 1 договору-доручення про надання правової допомоги, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою у справі № 914/3503/23 , підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 914/3503/23 - 3 год.; участь у двох судових засіданнях у Західному апеляційному господарському суді у справі № 914/3503/23 2 год. Загальна вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн. (5 год. х 3 000,00 грн.).

Договір-доручення про надання правової допомоги №1123 від 23.12.2023 з додатком № 1 до нього та акт виконаних робіт №3 від 30.07.2024 на суму 15 000,00 грн. підписані кваліфікованим електронним підписом.

Частиною 3 статті 207 Цивільного кодексу України унормовано, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ст.6 названого Закону).

Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Матеріалами справи підтверджено, що договір-доручення про надання правової допомоги №1123 від 23.12.2023 з додатком до нього та акт виконаних робіт №3 від 30.07.2024 підписані електронним підписом, що підтверджується долученими до клопотання протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Відтак, помилковими є твердження позивача, що вказані документи не є належними доказами.

За надання правової допомоги відповідач сплатив Адвокатському об`єднанню «АЛІТІС» 15 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 237 від 31.07.2024.

Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Проаналізувавши документи, які додані до клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, а такий розмір витрат є обґрунтованим і відповідає критеріям співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Отже, дослідивши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, колегія суддів зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений представником відповідача є пропорційним до предмета спору.

З врахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання та стягнення з ПрАТ «Львівобленерго» на користь ТзОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3503/23 в сумі 15 000,00 грн., оскільки суд встановив, що цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, співмірності та пропорційності, з урахуванням складності справи.

Керуючись, ст. ст. 126, 129, 244, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій для дітей з батькам Пролісок про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м.Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» (82482, Львівська область, м.Моршин, вул.Проліскова, 10, ідентифікаційний код 20772638) 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

4.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук