Ухвала

від 27.08.2024 по справі 852/2а-1/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про визнання необґрунтованою заяви про відвід

27 серпня 2024 року

м. Київ

справа №852/2а-1/24

адміністративне провадження №А/990/15/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., від апеляційного розгляду адміністративної справи №852/2а-1/24 за позовом Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про примусове відчуження земельної ділянки та нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2024 року Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області звернулася до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 та витребувано з Третього апеляційного адміністративного суду матеріали вказаної справи.

12 серпня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Берназюка Я.О. від розгляду справи № 852/2а-1/24.

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від апеляційного розгляду адміністративної справи №852/2а-1/24, передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду вказаної заяви про відвід.

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Берназюка Я.О. від участі у апеляційному розгляді справи №852/2а-1/24.

21 серпня 2024 року до Суду надійшла ще одна заява ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від апеляційного розгляду адміністративної справи №852/2а-1/24.

Заява відповідачки обґрунтована тим, що суддя-доповідач має заздалегідь сформовану правову позицію щодо вирішення спірних правовідносин, яка сформована і викладена ним в окремій думці від 15 липня 2024 року у справі №852/2а-5/24. ОСОБА_1 також наголошує, що у судовому засіданні у справі №852/2а-5/24 про наявність окремої думки судді Берназюка Я.О. оголошено не було, тому учасникам цієї справи не могло бути відомо про її існування до 15 липня 2024 року (тобто до моменту, коли вона була доставлена учасникам справи у їх електронний кабінет). Водночас, 03 липня 2024 року під час розгляду справи №852/2а-1/24, рішення у якій оскаржується, представником почивача було зазначено про наявність у судді Берназюка Я.О. окремої думки у справі № 852/2а-5/24. На думку відповідачки, така обізнаність представника позивача свідчить про його позасудове спілкування з суддею Берназюком Я.О .

Вказане, на думку скаржника, свідчить про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Берназюка Я.О. під час розгляду апеляційної скарги Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 і є підставою, передбаченою пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, для його відводу.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Берназюка Я.О., колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Аналізуючи зазначені положення, Суд зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або у будь-якій формі. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до спору і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права безпосередньо не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою цього Суду (справи "Білуха проти України", заява №33949/02, п. 49; «Fey v. Austria», заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; «Wettstein v. Switzerland», заява № 33958/96, п.п. 42-43; «Pullar v. United Kingdom», заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

З метою підтвердження передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України ОСОБА_1 посилається на наявність вже висловленої суддею Берназюком Я.О. правової позиції у аналогічних правовідносинах, а також про наявність позасудового спілкування з представником відповідача.

Водночас, Суд вказує, що частиною четвертою статті 36 КАС України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також Суд відхиляє довід ОСОБА_1 щодо заяв, висловлених представником позивача в іншій адміністративній справі, оскільки під час проголошення 02 липня 2024 року у судовому засіданні вступної та резолютивної частин судового рішення у справі № 285/2а-5/24 особи, які брали участь у зазначеній справі, повідомлялися про наявність окремої думки відповідно до положень частини третьої статті 34 КАС України. У зв`язку з цим, станом на 03 липня 2024 року представник позивача міг володіти інформацією про те, що у справі № 285/2а-5/24 буде викладена окрема думка без оголошення її змісту 02 липня 2024 року в судовому засіданні.

Крім того, Суд зауважує, що інші твердження відповідачки, зазначені в обґрунтування поданої заяви, не свідчать про необ`єктивність та упередженість судді Берназюка Я.О. під час розгляду справи, рішення у якій оскаржується, а є, фактично, припущенням заявника та не ґрунтується на об`єктивних фактах чи конкретних діях судді.

Жодних інших підстав, що можуть свідчити про упередженість та необ`єктивність суддів Берназюка Я.О. під час розгляду справи № 852/2а-1/24, подана ОСОБА_1 заява не містить.

З огляду на це, ретельно розглянувши подану відповідачем заяву, Суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки така заява не містить жодних обґрунтованих підстав для відводу судді Берназюка Я.О. від розгляду цієї справи, зокрема, у заяві відсутні об`єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", а обставини, які вказує відповідачка в обґрунтування поданої нею заяви про відвід, є лише припущеннями, які не ґрунтуються на об`єктивних фактах чи діях судді, і у більшій мірі свідчать про фактичну незгоду особи, яка її подала, з позицією судді, що викладена ним у окремій думці у справі №852/2а-5/24. Зазначені доводи не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції.

Аналогічна позиція щодо застосування критерію "неупередженості" судді висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/8426/14, від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19, від 24 січня 2023 року у справі №826/9693/13-а, від 11 липня 2023 року у справі №200/5179/22, від 13 травня 2024 року у справі №215/2945/23 та від 23 липня 2024 року у справі №990/217/24.

Частиною четвертою статті 40 встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засіданні, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим, наявні підстави для передачі заяви ОСОБА_1 про відвід для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду.

Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 256 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від апеляційного розгляду адміністративної справи №852/2а-1/24.

2. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду вказаної заяви про відвід.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді: О.П. Стародуб

Т.Г. Стрелець