Ухвала

від 29.08.2024 по справі 852/2а-1/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2024 року

м. Київ

справа №852/2а-1/24

адміністративне провадження №Зі/990/92/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_4. від апеляційного розгляду адміністративної справи №852/2а-1/24 за позовом Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про примусове відчуження земельної ділянки та нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності,-

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2024 року Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області звернулася до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №852/2а-1/24, якою позовну заяву Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про примусове відчуження земельної ділянки та нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності - залишено без розгляду на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_4., судді Стародуб О.П., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Суду від 09 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі №852/2а-1/24 та витребувано з Третього апеляційного адміністративного суду матеріали вказаної справи.

12 серпня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_4. від розгляду справи №852/2а-1/24.

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_4. від апеляційного розгляду адміністративної справи №852/2а-1/24. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_4. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу №852/2а-1/24 в порядку, передбаченому КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_4. від участі у апеляційному розгляді справи №852/2а-1/24.

21 серпня 2024 року від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід судді ОСОБА_4. від розгляду справи №852/2а-1/24.

У своїй заяві заявниця зазначила, що наявні обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_4., а тому останній не може брати участь у розгляді справи №852/2а-1/24. Обґрунтовуючи це, вказує, що у судовому засіданні у іншій справі №852/2а-5/24, яке відбулося 02 липня 2024 року, про наявність окремої думки судді ОСОБА_4 оголошено не було й у проголошеній резолютивній частині постанови суду від вказаної дати про таку не згадувалося, підтвердженням чого є протокол та звукозапис судового засідання, тому учасникам цієї справи не могло бути відомо про її існування до 15 липня 2024 року (тобто до моменту, коли вона була фактично внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та доставлена учасникам справи у їх електронний кабінет). Водночас, 03 липня 2024 року, тобто наступного дня, під час розгляду Третім апеляційним адміністративним судом даної справи №852/2а-1/24, рішення у якій оскаржується, представником позивача було зазначено про наявність у судді ОСОБА_4 окремої думки у справі №852/2а-5/24. На переконання відповідача, така обізнаність представника позивача свідчить про його позасудове спілкування з суддею ОСОБА_4 та, як наслідок, дає підстави для відводу за пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2024 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_4. від апеляційного розгляду адміністративної справи №852/2а-1/24. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_4. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу №852/2а-1/24 в порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2024 року для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Стеценка С.Г.

Вирішуючи питання заявленого відводу, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження; вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі (частини восьма, одинадцята статті 40 КАС України).

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: неприпустимою є повторна участь судді в розгляді адміністративної справи.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Так, головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Варто зазначити, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід судді ОСОБА_4., вважаю, що такі не підтверджують наявності обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями викликати сумнів в його об`єктивності або неупередженості при розгляді цієї справи, як це передбачено відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, оскільки фактично є припущеннями ОСОБА_1 й не підтверджені належними та допустимими доказами, про що також вже зазначалося в ухвалі Верховного Суду від 19 серпня 2024 року, якою було відмовлено у задоволенні попередньої заяви про відвід судді ОСОБА_4. від участі у апеляційному розгляді справи №852/2а-1/24.

Більше того, покладені в основу своєї вимоги твердження заявниці про нібито неповідомлення про наявність окремої думки судді ОСОБА_4. при оголошенні рішення у справі №852/2а-5/24, які, на її переконання, можуть свідчити про позасудове спілкування судді, не відповідають дійсності та спростовуються звукозаписом судового засідання у вказаній справі, яке відбулося 02 липня 2024 року й з яким ознайомився суддя, вирішуючи дану заяву про відвід, у якому, зокрема, після проголошення вступної та резолютивної частин постанови Верховного Суду головуючим суддею повідомлено про окрему думку, яка буде висловлена у справі.

Сама ж по собі окрема думка - це передбачений КАС України механізм висловлення незгоди, зокрема, з процесуального питання, вирішеного більшістю голосів відповідно до частини першої статті 34 КАС України, проте не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді.

З предмета і меж перегляду в цій справі не можна простежити й будь-яку залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано ілюстрував би упередженість або необ`єктивність судді, якому заявлено відвід.

З огляду на наведене, слід відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_4. від участі у апеляційному розгляді справи №852/2а-1/24, визнавши її необґрунтованою.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_4. від участі у апеляційному розгляді справи №852/2а-1/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

С.Г. Стеценко,

Суддя Верховного Суду