22/269
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 22/269
04.09.07
За позовом ТОВ "БУДАРС"
до Державна установа "70 Управління начальника робіт"
про про стягнення - 3255,87грн.
Суддя Шкурат А.М.
Представники
від позивача Третьякова Л. М. (дов. б/н від 11.07.2007р.)
Арсенюк М.Г. (директор)
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “БУДАРС” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Державної установи “70 Управління начальника робіт” 3 095,24 грн. основного боргу, 120,44 грн. пені, 21,62 грн. трьох процентів річних, 18,57 грн. збитків від інфляції, а загалом 3 255,87 грн.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем 23 березня 2007 року контрактом субпідряду № 9, на підставі якого позивач виконав роботи, тоді як відповідач свої зобов'язання по оплаті прийнятих робіт не виконав, внаслідок чого з урахуванням взаємозаліку утворилася заборгованість в розмірі 3 095,24 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення пені в розмірі 120,44 грн., нарахованої за період з 15 квітня 2007 року по 9 липня 2007 року, трьох процентів річних в розмірі 21,62 грн., збитків від інфляції в розмірі 18,57 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не надіслав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів.
23 березня 2007 року між позивачем і відповідачем був укладений контракт субпідряду № 9 на влаштування цегляної кладки на об'єкті (надалі –договір), за яким позивач зобов'язався виконати за замовленням підрядника влаштування цегляної кладки на об'єкті –житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 26, а відповідач зобов'язався прийняти виконану роботу у субпідрядника і своєчасно її оплатити.
Сторони 30 березня 2007 року підписали акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2007 року на суму 3 158,40 грн. та довідку про вартість виконаних робіт за березень 2007 року.
Пунктом 5.3. договору встановлено, що відповідач щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи на протязі 15-ти банківських днів після підписання форми № КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних робіт та витрат) при умові розрахунку замовника з підрядником.
З урахуванням взаємозаліку на суму 63,16 грн. заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 3 095,24 грн.
Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У частині першій статті 193 Господарського кодексу України також наголошено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач ухилився від виконання свого обов'язку сплатити за прийняті роботи у встановлений договором строк, внаслідок чого порушив норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідач доказів оплати існуючої заборгованості в сумі 3 095,24 грн. не надав, доводи позивача щодо розміру заборгованості не спростував.
У зв'язку з вищенаведеним вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 095,24 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Прострочивши виконання своїх зобов'язань, відповідач відповідно до пункту 7.5. договору зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від вартості неоплачених робіт за кожен день затримки.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно із частиною другою статті 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином вимоги позивача про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 120,44 грн., нарахованої з 15 квітня 2007 року по заявлену позивачем дату 1 червня 2007 року, є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 21,62 грн., нарахованих з 15 квітня 2007 року по заявлену позивачем дату 1 червня 2007 року та збитків від інфляції в розмірі 18,57 грн., нарахованих за квітень-травень 2007 року, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 (ч.2) ЦК України, ст.ст. 193 (ч.ч. 1, 2), 217 (ч.2), 230 (ч.1) ГК України, 49, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державної установи “70 Управління начальника робіт”
(04055, м. Київ, вул. Артема, буд. 59, п/р 2600330011944 у Першій Київській філії АТ «ВаБанк», МФО 321637, код 07763913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАРС” (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21, п/р 26008001016006 ВАТ “Перший Інвестиційний Банк”, МФО 300506, код 33544834) 3 095 (три тисячі дев'яносто п'ять) грн. 24 коп. суми основного боргу, 120 (сто двадцять) грн. 44 коп. пені, 21 (двадцять одну) грн. 62 коп. суми трьох процентів річних, 18 (вісімнадцять) грн. 57 коп. суми збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя 20 вересня 2007 року А.М.Шкурат
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2007 |
Оприлюднено | 21.12.2007 |
Номер документу | 1212293 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні