Ухвала

від 28.08.2024 по справі 28.08

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 28.08.

н/п 1-в/953/278/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2024 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова справу за клопотанням (поданням) начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2024 Київський районний відділ філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області (далі філія ДУ «Центр пробації») звернувся до суду з поданням для вирішення питання про звільнення від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку засудженого ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання (подання) філія ДУ «Центр пробації» зазначила що, засуджений ОСОБА_4 до уповноваженого відділу пробації за викликом не прибув. Згідно довідки з Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 з 25.10.2022 утримувався в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» за висунутим обвинуваченням від 18.03.2022 року за ч. 4 ст. 185 КК України.

30.05.2024 на адресу ДУ «Центр пробації надійшов вирок Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2023, згідно якого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 185 КК України засуджено до покарання у виді 5-ти років 4-х місяців позбавлення волі. Вирок Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2022 врахований не був.

Згідно даних з Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту з 05.06.2024 року ОСОБА_4 утримується в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Представник філії ДУ «Центр пробації» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином; надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі та у задоволені подання просив відмовити.

Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про день та час розгляду справи, заяв чи клопотань від засудженого не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст.539КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання (подання) за відсутності вказаних вище осіб.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Суд, дослідивши матеріали особової справи та надані до суду докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

Згідно п. 3 ч. 2 ст.539КПК України у разі необхідності вирішення питання передбаченого п. 9 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений.

ОСОБА_4 засуджений вироком Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Згідно зі ст. 76 КК України на засудженого в період іспитового строку були покладені обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2023 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України. ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 4 місяці позбавлення волі.

Вирок Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2022 відносно ОСОБА_4 ухвалено виконувати окремо.

Іспитовий строк засудженого за вироком Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2022 закінчився 22.06.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Таким чином, як вбачається з системного аналізу вищевказаних положень діючих Кримінального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України підставою звільнення засудженого від призначеного покарання, окрім закінчення іспитового строку, також являється встановлення факту виконання ним протягом іспитового строку покладених на нього судом обов`язків, та не вчинення нового злочину.

Згідно з частиною 4 статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлениявироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановления попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як вбачається з постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.02.2021 у справі №760/26543/17 касаційний суд з огляду на неоднаковість застосування частини 4 статті 70 КК України визначив порядок визначення покарання та надав правовий висновок, згідно з яким, якщо до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, вироком застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, а надалі встановлено, що вона винна у вчинені інших кримінальних правопорушень, які вчинено до постановлення цього вироку, у таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена на підставі статті 75 КК України, на час ухвалення нового вироку і яке рішення приймає суд під час ухвалення нового вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановления попереднього вироку.

У разі, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою закону силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення частини 4 статті 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовується, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий вирок за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, виконуються самостійно (пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

З матеріалів подання вбачається, що з моменту надходження вироку суду від 22.06.2022 до органу пробації засуджений до уповноваженого відділу пробації за викликом не прибув, не був ознайомлений під підпис із порядком та умовами відбування іспитового строку.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що незважаючи на закінчення іспитового строку, визначені в ст. 78 КК України, та ст. 165 КВК України правові підстави для звільнення засудженого ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, є дані, які вказують, що ним не виконані протягом іспитового строку покладені на нього судом обов`язки, а тому в задоволенні клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_4 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.165 КВК України, ст.537, ст.539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання (подання) начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування призначеного покарання по закінченню іспитового строку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Особову справу ОСОБА_4 №14/2023 повернути до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1