Рішення

від 29.08.2024 по справі 142/452/22

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 142/452/22

Номер провадження 2/142/73/24

РІШЕННЯ

іменем України

29 серпня 2024 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на майно, яке входить до складу спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2022 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на майно, яке входить до складу спадщини, встановлення факту родинних відносин.

У вказаній позовній заяві позивач просить суд встановити факт, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дядьком по лінії матері ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати право власності ОСОБА_1 на майно, яке входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок спадкування за законом, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1845 га, яка розташована на території Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, кадастровий номер 0523281600:01:001:0033, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089520, виданим Піщанською районною державною адміністрацією 28 жовтня 2008 року, та земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1844 га, яка розташована на території Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, кадастровий номер 0523281600:01:001:0043, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089519, виданим Піщанською районною державною адміністрацією 28 жовтня 2008 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2022 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради про визнання права власності на майно, яке входить до складу спадщини, встановлення факту родинних відносин залишено без руху.

Ухвалою суду від 09 листопада 2022 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01 грудня 2022 року на адресу суду від відповідача Студенянської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує проти виклику свідків та просить розгляд справи проводити за відсутності представника сільської ради.

Ухвалою суду від 03 січня 2023 року в даній справі продовжено строк підготовчого провадження, витребувано удержавного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шигиди І.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , витребувано удержавного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шигиди І.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та Витяг (інформаційну довідку) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

02 лютого 2023 року на адресу суду від державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шигиди І.В. надійшов лист № 16/01-16 відповідно якого спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не відкривалась, та надано витребовувані інформаційні довідки із спадкового реєстру та копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 .

07 квітня 2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Близнюка В.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій представник зазначає, що для захисту прав позивача на спадщину необхідно встановлення факту проживання однією сім`єю, а саме те, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім`єю з племінницею ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , та знаходився на її утриманні. Зазначає, що встановити такий факт можливо, крім як на підставі документів, так і на показах свідків - осіб, які близько знають родину, зокрема на показах раніше заявлених свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та просить встановити факт, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім`єю з племінницею ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , та знаходився на її утриманні, раніше заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07 квітня 2023 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Близнюка В.В. про збільшення розміру позовних вимог, відповідно якої позовними вимогами вважати: - встановити факт, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дядьком по лінії матері ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , - встановити факт, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім`єю з племінницею ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , та знаходився на її утриманні, - визнати право власності ОСОБА_1 на майно, яке входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок спадкування за законом, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1845 га, яка розташована на території Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, кадастровий номер 0523281600:01:001:0033, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089520, виданим Піщанською районною державною адміністрацією 28 жовтня 2008 року, та земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1844 га, яка розташована на території Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, кадастровий номер 0523281600:01:001:0043, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089519, виданим Піщанською районною державною адміністрацією 28 жовтня 2008 року,встановлено відповідачу строк для надіслання (надання) до суду відзиву на заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, зобов`язано відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

11 травня 2023 року на електронну адресу суду від Студенянської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому заступник сільського голови ОСОБА_6 не заперечує проти прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та проти допиту свідків, заявлених позивачем, у задоволені позовних вимог просить суд діяти на власний розсуд, тому що працівникам та посадовим особам Студенянської сільської ради не відомо про факт спільного проживання померлого з позивачем, а також немає даних щодо їх родинних зв`язків.

Ухвалою суду від 12 травня 2023 року в даній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13 годину 00 хвилин 01 червня 2023 року задоволено клопотання позивача про виклик свідків, викликано в судове засідання для допиту як свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року в судовому засіданні в даній цивільній справі було оголошено перерву до 13 години 00 хвилин 03 жовтня 2023 року, задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Близнюка В.В. про витребування додаткових доказів, витребувано уКрижопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ : копію актового запису № 81 від 19 серпня 1937 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в с. Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в с. Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області; копію актового запису про смерть № 3 від 15 січня 2013 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області.

04 жовтня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 07 вересня 2023року від Крижопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ надійшла відповідь, відповідно до якої надано копію актового запису про смерть та витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть щодо ОСОБА_2 , а також повідомлено про відсутність на зберіганні у відділі актового запису про народження ОСОБА_2 , оскільки книга реєстрації актів про народження за 1937 рік по с. Дмитрашківка передана на постійне зберігання до Державного архіву Вінницької області.

В подальшому судове засідання в даній цивільній справі неодноразово відкладалося, зокрема, за клопотаннями представника позивача, в тому числі, у зв`язку з необхідністю витребування та подання суду нових доказів.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Близнюк В.В. в судове засідання 29 серпня 2024 року не з`явилися, проте в матеріалах справи міститься заява представника позивача, в якій він просить розгляд справи проводити без їхньої з позивачем участі, позовні вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач Студенянська сільська рада Вінницької області в судове засідання 29 серпня 2024 року уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом отримання повістки про виклик суду в підсистемі «Електронний суд», де відповідач має зареєстрований електронний кабінет. Відповідно до раніше поданого на адресу суду відзиву просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача та на підставі наявних матеріалів справи. Будь-яких інших клопотань чи заяв із викладенням свої заперечень проти позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Допитаний в судовому засіданні 07 вересня 2023 року свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_2 жив з ОСОБА_1 приблизно 6-7 років до дня його смерті. Йому відомо, що вони родичі, але хто кому ким доводиться йому невідомо. Зазначив, що ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_2 , оскільки інших родичів у нього не було.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 07 вересня 2023 року суду повідомив, що позивач по спраів ОСОБА_1 являється його сусідкою. Зазначив, що ОСОБА_2 залишився один, його дружина та одна із доньок померли, інша дочка виїхала до росії. ОСОБА_2 був старий, йому було важко ходити, а тому ОСОБА_1 доглядала за ним. Чи родичі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він не знає, відомо лише, що вона взяла його обходити. ОСОБА_2 помер в 2013 році в своїй хаті, в ОСОБА_1 проживав 6-7 років.

Свідок ОСОБА_7 , допитана в судовому засіданні 04 червня 2024 року суду пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 далекі родичі. Коли ОСОБА_2 хворів ОСОБА_1 забрала його до себе та доглядала, бо більше не було кому. Перед смертю ОСОБА_2 лежав в лікарні, де і помер. За життя був одружений, мав дочку-інваліда, яка померла приблизно в 2007-2008 році, дружина ОСОБА_8 померла в 2010 році чи раніше не пам`ятає. Приблизно за три роки до смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 забрала його до себе та доглядала, він жив на першому поверсі, діти ОСОБА_1 проти цього не заперечували. Зазначила, що коли ОСОБА_2 помер ОСОБА_1 хворіла і попросила її допомогти з похованням. За проханням ОСОБА_1 вона ходила по довідки після смерті ОСОБА_2 , забирала його з моргу і оформляла всі можливі документи, оскільки ОСОБА_1 увесь цей час була в лікарні. Поховальні обряди робила за кошти, які отримала як допомогу на поховання, а ОСОБА_1 також дала на це кошти.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду Українивід 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільногопроцесуальногозаконодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процессуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні ослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

З копії актового запису про смерть № 3 від 15 січня 2013 року ОСОБА_2 , який був витребуваний судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 свідоцтво про його смерть та довідку про смерть для отримання допомоги на поховання були видані ОСОБА_7 (а.с.171) Аналогічні відомості зазначені в наданому Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00041598726 від 27 вересня 2023 року (а.с.172-173)

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 22 лютого 2007 року виконкомом Дмитрашківської сільської ради Піщанського району Вінницької області, встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дмитрашкіка Піщанського району Вінницької області та його батьками були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.12). Дані обставини також підвтерджуються копією запису акту про народження № 81 ОСОБА_11 , наданого представником позивача (а.с. )

Також з наданих суду письмових матеріалів судом встановлено, що ОСОБА_2 , який проживає в с. Кукули Піщанського району Вінницької області на підставі розпорядження Піщанської райдержадміністрації від 21 червня 2004 року № 161 був власником земельної ділянки площею 2,1845 га на території Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523281600:01:001:0033, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН№ 089520, виданого 28 жовтня 2004 року головою Піщанської районної державної адміністрації (а.с.8)

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523281600:01:001:0033 складає 102999,62 грн (а.с.9)

Зі змісту рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2009 року, копія якого долучена до позовної заяви встановлено, що за ОСОБА_2 було визнано право власності на спадщину, яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: на земельну частку (пай) на території Кукулівської сільської ради площею 2,80 в умовних кадастрових гектарах , вартістю 36662,30 грн в с. Кукули Піщанського району Вінницької області (згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0249693, виданого 21 березня 1997 року головою Піщанської районної державної адміністрації), майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства вартістю 6780 гривень, який належить СВКП «Поділля» с. Кукули Піщанського району Вінницької області (згідно свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_3 , виданого 13.07.2001 року головою Кукулівської сільської ради та грошовий вклад в сумі 1298 грн. 86 коп. в Піщанській філії Крижопільського ТВБВ Ощадного банку №10001/096 на ім`я ОСОБА_3 на рахунку № НОМЕР_4 по філії 1000196/013 с.Кукули (а.с.10-11)

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка проживає в с. Кукули Піщанського району Вінницької області на підставі розпорядження Піщанської райдержадміністрації від 21 червня 2004 року № 161 була власником земельної ділянки площею 2,1844 га на території Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523281600:01:001:0043, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН№ 089519, виданого 28 жовтня 2004 року головою Піщанської районної державної адміністрації (а.с.7)

З копії спадкової справи № 332 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , витребуваної судом, встановлено, що спадщину після її смерті прийняв її чоловік ОСОБА_2 , який 13 жовтня 2004 року подав до Піщанської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с.82)

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу 03 травня 1970 року з ОСОБА_12 мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_13 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 (а.с.14) та відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , копія якого долучена до позовної заяви, її батьками зазначено ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а. с. 13-14).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Піщанської державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті троюрідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та до дня смерті мешкав в с. Кукули Піщанського району, до складу якої входить, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 0523281600:01:001:0033 та постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують споріднення між спадкодавцем та заявником (а.с. 15)

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був її дядьком по материнській лінії та проживав з нею однією сім`єю на день смерті та перебував на її утриманні та прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому вона ОСОБА_1 відповідно до ст.. 1265 ЦК України являється спадкоємцем п`ятої черги на його майно, до складу якого входить дві земельні ділянки з кадастровими номерами 0523281600:01:001:0033 та 0523281600:01:001:0043, а інших спадкоємців вказаної спадщини крім неї не залишилося.

Разом з тим, дані обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи з огляду на наступне.

Зокрема позивач, просить в тому числі встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дядьком по лінії матері ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вважає, що встановлення даного юридичного факту необхідне для захисту її права на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв`язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.

Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Системний аналіз ч. 6 ст. 294, ст. 315 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Зокрема, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачає, що відповідно до п.1 ст.273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Разом з тим, жодних доказів про наявність родинних відносин між матір`ю позивача ОСОБА_16 та її сестрою ОСОБА_17 , на які в позовній заяві позивач посилається як на підставу встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 , а також доказів неможливості отримання чи втрати таких доказів, суду надано не було, а з пояснень допитаних в судовому засіданні свідків встановлено, що їм не було достовірно відомо про родинні зв`язки позивача з померлим.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри»

Таким чином, з наданих суду письмових доказів, а також на підставі отриманих пояснень свідків наявність родинних відносин та ступінь родинних зв`язків між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження, оскільки не встановлені жодними письмовими документами, а пояснення свідків з даних обставин були неоднозначними та суперечливими між собою та не можуть бути взяті судом до уваги, а тому суд надавши оцінку доказам в їх сукупності, які в своєму взаємозв`язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу «балансу вірогідностей» не підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, за відсутності інших належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги в частині встановлення факту, родинних відносин між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме те, що є дядьком по лінії матері, задоволенню не підлягають.

В зв`язку з наведеним виникнення у позивача права на спадкування після смерті ОСОБА_2 на підставі статті 1265 ЦК України як спадкоємця п`ятої черги , тобто як іншого родича спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, тобто відповідач до складу спадкоємців п`ятої черги після смерті ОСОБА_2 не входить.

Вирішуючи вимогу про встановлення факту, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім`єю з племінницею ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , та знаходився на її утриманні, суд виходить з того, що Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).

Зокрема, в статті 1264 ЦК України зазначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Разом з тим, під час судового розгляду, судом не отримано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однієї сім`єю на день смерті ОСОБА_2 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, щоб надавало ОСОБА_1 можливість спадкувати його майно як спадкоємцеві четвертої черги відповідно до ст.. 1264 ЦПК України, оскільки хоча допитані судом свідки і підтвердили спільне проживання ОСОБА_1 та померлого, проте будь-які письмові докази про це а також докази тривалості періоду такого проживання, а саме не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини відсутні.

Що ж стосується вимоги про встановлення факту перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_1 слід зазначити, що в п. 8 Постанови Пленуму «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N 5 від 31.03.95 року передбачено, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним та встановлення судом, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Тобто право на спадщину пов`язується із встановленням факту утримання спадкодавцем за життя спадкоємця, а не навпаки, як про це зазначає позивач.

А тому, вимога про встановлення факту, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім`єю з племінницею ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , та знаходився на її утриманні, задоволенню також не підлягає.

Суд враховує, що відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В частині 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Тобто, до предмету доказування за даним позовом належать обставини прийняття чи неприйняття спадщини спадкоємцями померлого.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що спадкоємець є таким, що прийняв спадщину, якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або якщо на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем а подав нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування протягом шести місяців з дня відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Під час судового розгляду на підставі отриманого на виконання ухвали суду від Піщанської державної нотаріальної контори повідомлення за вих.. № 16/01-16 від 02 лютого 2023 року встановлено, що спадкова справа до майна померлого, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не відкривалася на підтвердження чого надано також інформаційну довідку зі Спакдвого реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71342072 від 02 лютого 2024 року (а.с.75,78)

Разом з тим, на підставі наданих суду та досліджених судом доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_2 за законом будь-якої черги, передбачених статтями 1261-1265 ЦК України не належить, тому правила статтей 1268-1269 ЦК Уураїни щодо прийняття спадщини на неї не розповсюджуються, на підставі чого суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності ОСОБА_1 на майно, яке входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок спадкування за законом, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1845 га, яка розташована на території Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, кадастровий номер 0523281600:01:001:0033, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089520, виданим Піщанською районною державною адміністрацією 28 жовтня 2008 року, та земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1844 га, яка розташована на території Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області, кадастровий номер 0523281600:01:001:0043, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089519, виданим Піщанською районною державною адміністрацією 28 жовтня 2008 року, не підлягають задоволенню через їх безпідставність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог покладає судові витрати по справі на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,76,77,79,80,89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294 ЦПК України, 1261-1265,1268-1270 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Студенянської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на майно, яке входить до складу спадщини,відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

відповідач: Студенянська сільська ради Піщанського району Вінницької області, що знаходиться в с. Студена Тульчинського району Вінницької області, вул. Соборна, 42,Код ЄДРПОУ 04327554.

Суддя: