Постанова

від 27.08.2024 по справі 910/6059/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. Справа№ 910/6059/21 (370/2192/15-ц)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поліщука В.Ю.

суддів: Отрюха Б.В.

Пантелієнка В.О.

секретар судового засідання: Дюкарєва І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції",

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року,

у справі 910/6059/21 (370/2192/15-ц) (суддя суддя Стасюка С.В.),

за позовом ОСОБА_1 ,

до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції",

про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння,

в межах справи № 910/6059/21, -

представники сторін:

від ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» - Цимбал В.І. (адвокат),

від ОСОБА_1 (особисто),

від ОСОБА_6 (особисто),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на стадії погашення боргів, введеної Постановою Господарського суду м. Києва від 16.12.2021 року.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14.12.2023 року справу № 370/2192/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння - передано до належного суду, а саме до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі №910/6059/21 (№370/2192/15-ц) було задоволено заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції", про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі №910/6059/21 (№370/2192/15-ц); направити справу для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 року, апеляційну скаргу ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц) повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6059/21 (370/2192/15-ц).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 року апеляційну скаргу ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц) залишено без руху; роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення/отримання цієї ухвали ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду, докази сплати судового збору.

03.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції", надійшла Заява (№09.1-13/13980/24) про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію №89 від 19.06.2024 року про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 року поновлено ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц); розгляд апеляційної скарги призначено на 06.08.2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 року у судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2024 року.

У судове засідання 27.08.2024 року з`явились: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та представник ТзОВ "ФК «Приватні інвестиції», адвокат Цимбал В.І.

Інші учасники справи до суду своїх представників не направили, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомлено, про час і дату судового засідання повідомлені належним чином. Явка учасників апеляційного провадження обов`язковою не визнавалась.

Частиною 12 статті 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012 року).

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Апеляційний господарський суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, апеляційний господарський суд вирішив розглядати цю справу за відсутності представників учасників справи, які не з`явились в судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

У судових засіданнях апеляційної інстанції представник ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції», адвокат Цимбал В.І. підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційний господарський суд їх задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц) скасувати та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

ОСОБА_1 у господарському суді апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила апеляційний господарський суд оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

ОСОБА_6 у судовому засіданні 27.08.2024 року стосовно апеляційної скарги ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» на ухвалу Госопдарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі №910/6059/21 (№370/2192/15-ц) покладався на розсуд апеляційного господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ГПК України, апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, 21.10.2019 року введено в дію КУзПБ, відтак в цьому випадку застосуванню підлягають положення КУзПБ.

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на стадії погашення боргів, введеної Постановою Господарського суду м. Києва від 16.12.2021 року у цій справі.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14.12.2023 справу №370/2192/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння передано до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 року справу №910/6059/21 (№370/2192/15-ц) в межах розгляду справи № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 прийнято до свого провадження.

13.03.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла Заява ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

14.03.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла Заява ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

14.03.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшло Клопотання ОСОБА_6 , в якому відповідач-5 просив місцевий господарський суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 року задоволено Заяву ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; залучено ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" до участі у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц) в межах розгляду справи № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; відкладено підготовче засідання на 16.05.2024 року.

15.03.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла Заява ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

26.03.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла Заява ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

14.05.2024 року до Господарського суду міста Києва від ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» надійшли Письмові заперечення щодо Заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

16.05.2024 року до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення щодо позиції ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі №910/6059/21 (№370/2192/15-ц) було задоволено заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції", про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована, зокрема тим, що враховуючи обґрунтування ОСОБА_1 , з якими позивачка пов`язувала підстави для залишення позову без розгляду та зважаючи, що положення ст. 226 ГПК України є імперативними та фактично передбачають залишення позову без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті, оскільки, ОСОБА_1 скористалась наданим їй правом та подала Заяву про залишення позову без розгляду, то за таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення вказаної Заяви та залишення позову без розгляду.

Крім того, місцевий господарський суд погодився з твердженнями ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» стосовно того, що земельні ділянки, про витребування яких з чужого незаконного володіння був поданий позов ОСОБА_1 , у разі задоволення її позовних вимог повинні були б бути включені до складу ліквідаційної маси.

Разом з тим, місцевий господарський суд звернув увагу на те, що позов був поданий саме боржником ОСОБА_1 , а не керуючим реструктуризацією/реалізацією майна в інтересах боржника.

Відтак, позивачем є саме ОСОБА_1 , яка в цьому випадку, у відповідності з приписами ст. 226 ГПК України, наділена правом до початку розгляду справи по суті подати Заяву про залишення позову без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц); направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Узагальнені доводи апеляційної зводяться до того, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц) прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а розгляд справи має бути продовжений господарським судом першої інстанції.

Крім того, скаржник вказує, що:

- земельні ділянки, про витребування яких з чужого незаконного володіння поданий позов ОСОБА_1 , у разі задоволення її позовних вимог мають бути включені до складу ліквідаційної маси, оскільки вони будуть отримані боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів;

- ОСОБА_1 , як боржник у справі про неплатоспроможність не має повноважень самостійно розпоряджатись майном, що входить до складу ліквідаційної маси, та подавати Заяву про залишення позову без розгляду, предметом розгляду якого є таке майно;

- оскаржувана ухвала місцевого господарського суду порушує права та законні інтереси кредиторів, та повернення активів боржника та задоволення їх грошових вимог у справі про неплатоспроможність.

Розглянувши доводи апеляційної скарги сукупно, апеляційний господарський суд вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною і обґрунтованою, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до п. 10) ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Приписами п. 5) ч. 1 ст. 226 ГПК України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, Заява ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду підписана уповноваженою особою, а саме безпосередньо ОСОБА_1 .

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що зі змісту Заяви ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду та обґрунтувань до Заяви вбачається, що вказана Заява не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Місцевий господарський суд звернув увагу, що у поданій Заяві ОСОБА_1 зазначає, що справа № 370/2192/15-ц щодо витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння вже досить довгий час розглядалась в провадженні Макарівського районного суду Київської області і при цьому провадження у цій справі неодноразово зупинялося у зв`язку з необхідністю проведення експертиз та інших численних процесуальних дій.

ОСОБА_1 зазначила, що предмет поданого позову вже досить давно був неодноразово переділений та перепроданий новим власникам, а тому, повернення вказаних земельних ділянок є фактично неможливим.

Так, відповідно до Постанови Київського апеляційного суду від 15.07.2020 року у справі № 2-3/11, було встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222782602:02:001:0133 та 3222782602:02:001:0134 (які входять до предмету позову), що розташовані у с. Березівка Макарівського району Київської області, були розподілені на 15 окремих земельних ділянок з іншими кадастровими номерами, з яких право власності на шість земельних ділянок (кадастрові номери 3222782602:02:02:0413, 3222782602:02:02:0411, 3222782602:02:02:0420, 3222782602:02:02:0421, 3222782602:02:02:0422, 3222782602:02:02:0423) були набуті іншою особою на підставі Договорів купівлі-продажу від 20 жовтня 2011 року, 19 квітня та 6 липня 2012 року.

На підставі вказаної обставини, вже Київським апеляційним судом було скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 09.07.2013 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та виділення в особисту приватну власність земельних ділянок, що розташовані у с. Березівка Макарівського району Київської області, площею 0,500 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0133 та площею 0,459 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0134 та прийнято в цій частині нове рішення в якому було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Водночас, ОСОБА_1 посилалась на фінансовий та психологічний стан, що не дозволяє їй продовжувати брати участь в розгляді цієї справи.

З огляду на це, ОСОБА_1 просила місцевий господарський суд залишити позовну заяву без розгляду.

Врахувавши обґрунтування ОСОБА_1 , з якими позивачка пов`язувала підстави для залишення позову без розгляду та зважаючи, що положення ст. 226 ГПК України є імперативними та фактично передбачають залишення позову без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті, оскільки, позивач скористався наданим йому правом та подав Заяву про залишення позову без розгляду, то за таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення Заяви ОСОБА_1 та залишення позову без розгляду, з чим і погоджується апеляційний господарський суд.

Приписами ч. 2 ст. 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 року у справі №910/6059/21 поміж іншого визнано кредиторами фізичної особи ОСОБА_1 : - ТзОВ "ФК "Приватні інвестиції" кредитором до боржника на суму 9 328 242, 78 грн., з яких: 4 540, 00 грн. - як такі, що відшкодовуються позачергово, 6 728 324, 79 грн. - вимоги другої черги, 850 377, 99 грн. - вимоги третьої черги, 1 745 000, 00 грн. - як такі, що забезпечені заставою.

Натомість, саме з моменту набуття статусу кредитора у справі про банкрутство боржника в особи виникає можливість оспорювання правочинів боржника та правочинів щодо відчуження майна боржника, з підстав порушення такими правочинами його прав та інтересів саме як кредитором.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника.

Участь кредитора, не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (стаття 42 КУзПБ), звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора (частина шоста статті 61 КУзПБ), визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону (стаття 73 КУзПБ), реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатись у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на керуючого реалізацією. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема, цікавитися вжитими керуючим реалізацією діями у процедурі погашення боргів та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) керуючого реалізацією щодо вжитих ним заходів у процедурі погашення боргів, тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Постановою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 року у справі №910/6059/21, ОСОБА_1 було визнано банкрутом; введено процедуру погашення боргів та призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражну керуючу Юрченко О.М.

Відповідно до ч. 4, 5 та 8 ст. 131 КУзПБ, з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією. Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних.

Так, дійсно, апеляційний господарський суд погоджується з твердженнями скаржника стосовно того, що земельні ділянки, про витребування яких з чужого незаконного володіння був поданий позов ОСОБА_1 , у разі задоволення її позовних вимог повинні були б бути включені до складу ліквідаційної маси.

Разом з тим, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позов був поданий саме боржником ОСОБА_1 , а не керуючим реструктуризацією/реалізацією майна в інтересах боржника.

Відтак, місцевий господарський суд правильно зазначив, що позивачем є саме ОСОБА_1 , яка в цьому випадку (у відповідності з приписами ст. 226 ГПК України) наділена правом до початку розгляду справи по суті подати заяву про залишення позову без розгляду.

Апеляційний господарський суд зазначає, що ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» в апеляційній скарзі не посилається на конкретні статті ані ГПК України, ані КУзПБ, в яких передбачено підстави з яких така заява позивача може бути, або ж повинна бути залишена судом без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ч.ч. 1,2,3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, апеляційним господарським судом в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржників щодо неправильного застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника апеляційним господарським судом відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц) задоволенню не підлягає, спірна ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін як така, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень п. 2) ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «ФК «Приватні інвестиції» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі № 910/6059/21 (№370/2192/15-ц) та залишає без змін раніше прийняту ухвалу місцевого господарського суду, на скаржника покладаються витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у апеляційному господарському суді.

Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі №910/6059/21 (№370/2192/15-ц) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у справі №910/6059/21 (№ 370/2192/15-ц) залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Справу №910/6059/21 (№370/2192/15-ц) повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено та підписано 29.08.2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

Судді Б.В. Отрюх

В.О. Пантелієнко